Учбове питання №2. Основні характеристики приладів
Учбове питання №1. Призначення приладів, класифікація
Література
Керівництво по застосуванню приладів для розвідки та стрільби наземної артилерії. Воєнвидат. Москва, 1972р.
Прилади призначаються:
1. Для ведення розвідки з наземних спостережних пунктів і спостереження за полем бою;
2. Для топогеодезичної прив'язки вогневих позицій, спостережливих пунктів, посад позицій підрозділів арт. розвідки;
3. Для балістичної, технічної і метеорологічної підготовки до стрільби;
4. Для визначення даних для цілевказівки, пристрілювання, стрільби на поразку і керування вогнем;
5. Для наводки гармат, мінометів, бойових машин і пускових установок.
Відповідно до призначення й устрою прилади підрозділяються:
1. На прилади для спостереження і виміру кутів та відстані;
2. На прилади для визначення даних стрільби і ведення пристрілювання;
3. На прилади для балістичної, технічної і метеорологічної підготовки;
4. На прилади для наведення гармат, мінометів, бойових машин, пускових установок.
Основними частинами всякого оптичного приладу є об'єктив і окуляр.
Об'єктивомназивається система оптичних стекол приладу, звернена убік аналізованого предмета, призначена для побудови зображення цього предмета в приладі.
Окуляром називається система оптичних стекол приладу, звернена до ока спостерігача, призначена для розгляду зображення, що дається об'єктивом.
Збільшення – основна властивість оптичних приладів.
Під збільшенням розуміють відношення розміру зображення предмета, видимого в прилад, до розміру зображення того ж предмета при спостереженні його неозброєним оком.
Збільшення характеризується кратністю. Оптичний прилад має дворазове збільшення, якщо зображення предмета видно в прилад у два рази більшим, ніж при спостереженні цього предмета неозброєним оком.
Збільшення або кратність приладу позначається цифрою (числом) із значком х. Позначення 4х, 6х, 10х виражають чотириразове, шестиразове і десятикратне збільшення.
Полем зоруназивається частина простору, видимого в прилад. Розмір поля зору характеризується кутом, під яким видно в приладі дві діаметрально протилежні крайні точки поля зору.
Розмір поля зору і збільшення приладу взаємно пов'язані: чим більше збільшення, тим менше поле зору.
Вхідною зіницею називається найменший отвір в об'єктиві приладу (або в оптичних деталях, що знаходяться перед об'єктивом), що обмежує надходження світлових променів у прилад.
Розміром вхідної зіниці визначається кількість світла, що надходить в оптичний прилад.
У багатьох оптичних приладів вхідною зіницею є оправа об'єктива. Діаметр вхідної зіниці вимірюється в міліметрах і звичайно позначається на приладах. Наприклад, шестиразовий бінокль із діаметром вхідної зіниці 30 мм позначається 6х30 (шість на тридцять).
Вихідною зіницею називається зображення вхідної зіниці, що дається всією оптичною системою приладу й одержуване в площині найменшого поперечного перетину пучка променів, що виходять з окуляра приладу.
Відстань від останньої лінзи окуляра до площини вихідної зіниці називається віддаленням вихідної зіниці.
Для повного використання поля зору приладу необхідно при спостереженні в прилад сполучати зіницю ока з площиною вихідної зіниці. При недотриманні цієї умови частина поля зору буде зрізатися. Для забезпечення правильного розташування ока окуляри приладів постачаються очними раковинами або гумовими наочниками, що дозволяють підвести око до приладу на найвигіднішу відстань.
Світлосила приладу характеризує освітленість зображення предмета на сітківці ока при спостереженні в прилад.
Світлосила залежить від розмірів поперечного перетину пучка променів, що проходить оптичну систему приладу і надходить в око спостерігача. Для порівняння світлосили різних приладів користуються умовним розміром, рівним квадрату діаметра вихідної зіниці. Так, наприклад, якщо діаметр вихідної зіниці дорівнює 5 мм, то світлосила цього приладу буде характеризуватися числом 25.
Світлосила приладу залежить також від прозорості оптичної системи, що залежить у свою чергу від числа лінз і призм, їх товщини і особливо від якості їх поверхні, тому що найбільші втрати минущого світла відбуваються унаслідок відбитка його від поверхні стекол.
Лінзи і призми сучасних оптичних приладів піддають спеціальному опрацюванню: на поверхню наносять особливу плівку, що зменшує відбиток світлових променів. Прилади з такими лінзами і призмами називаються приладами з “проясненою” оптикою.
Дозволяючою спроможністю оптичного приладу називається найменший кут між двома віддаленими точками предмета який спостерігається, зображення яких у зоровій трубі утворюються роздільними.
Чим більше збільшення і діаметр вхідної зіниці об'єктива приладу, тим вище його дозволяюча спроможність.
Пластичністю називається властивість приладу давати спостерігачу відчуття глибини і рельєфності аналізованого в прилад простору.
Пластичністю мають прилади бінокулярні, тобто призначені для спостереження двома очима одночасно.
Перископічністю називається конструктивна особливість приладу, що дозволяє спостерігати через укриття. Перископічність характеризується відстанню по вертикалі між центром вхідного отвору приладу й оптичною віссю окуляра.