Яка дифтерія за локалізацією на сьогодні спосте-рігається найчастіше?

У школі-інтернаті декілька дітей захворіли на ангіну. Педіатр обстежив дітей, за допомогою тампонів взяв матеріал з мигдаликів, приготував мікропрепарати і пофарбував їх за методом Найссера. У мікропрепаратах виявив тонкі палички жовто-коричневого кольору, які були розміщені під кутом у вигляді латинської літери “V”, з темно-синіми зернами на їх кінцях. Який попе-редній діагноз лікар поставив дітям за результатами бактеріоскопічного дослідження?

У дитячу лікарню госпіталізували 5-річного хлопчика. У пацієнта лікар виявив катар верхніх дихальних шляхів, відмітив напади кашлю, які виникали під впливом специфічних та неспецифічних подразників. На підставі отриманих даних лікар поставив попередній діагноз “кашлюк” і призначив бактеріологічне дослідження слизу із задньої стінки глотки. Яке живильне сере-довище застосував бактеріолог для отримання чистої культури збудника та її ідентифікації?

На яке живильне середовище бактеріолог посіє матеріал від хворого для виявлення збудника дифтерії?

Для активної профілактики дифтерії, правця та кашлюка застосовується вакцина АКДП. Назвіть компонент вакцини, який забезпечує захист організму від збудника кашлюка.

У інфекційну лікарню госпіталізували 7-річну дівчинку з високою температурою, скаргами на біль у горлі, за-гальну слабість. Лікар поставив попередній діагноз “дифтерія” і призначив дослідження матеріалу з зіва для виділення чистої культури збудника. Яке дослідження є вирішальним для підтвердження діагнозу “дифтерія”?

Для виявлення токсигенних штамів Corynebacterium diphtheriae чисті культури бактерій бактеріолог посіяв у чашку Петрі з живильним середовищем. У центрі середовища бактеріолог поклав смужку фільтрувального паперу, просоченого дифтерійним антитоксином, а по обидва боки від смужки посіяв чисті культури Corynebacterium diphtheriae. Яку реакцію застосував бактеріолог?

А. Реакцію преципітації у гелі.

В. Реакцію Кумбса.

С. Реакцію аглютинації.

D. Реакцію термокільцепреципітації.

Е. Реакцію опсонізації.

А. Проба на токсигенність.

В. Виявлення у збудника зерен волютину.

С. Проба на цистиназу.

D. Виявлення у збудника здатності викликати гемоліз.

Е. Визначення фаголізабельності.

А. Інактивована Bordetella pertussis.

В. Кашлюковий екзотоксин.

С. Атенуйована (жива) Bordetella pertussis.

D. Кашлюковий екзотоксин.

Е. Анатоксин.

А. М’ясопептонний агар.

В. Жовтковий агар.

С. Казеїново-вугільний агар.

D. Згорнуту сироватку (середовище Ру).

Е. Диференційно-діагностичні середовища Хісса.

А. Середовище Левіна.

В. Середовище Бордé-Жангý.

С. Середовище Ендо.

D. Сироватковий агар.

Е. Середовище Туманського.

А. Інфекційний мононуклеоз.

В. Лістеріоз.

С. Тонзиліт.

D. Дифтерія.

Е. Скарлатина.

*390. Дифтерійний токсин продукується тільки тими штамами Corynebacterium diphtheriae, які:

А. Ферментують глюкозу.

В. Є лізогенними.

С. Є біоваром mitis.

D. Ферментують сахарозу.

Е. Не мають капсули.

А. Дифтерія очей.

В. Дифтерія вуха.

С. Дифтерія зіва.

D. Дифтерія носа.

Е. Дифтерія рани.