ДОДАТКИ 1 страница

Додаток 1

Короткий граматичний довідник

I. Nomen substantīvum

(Іменник)

1. Запис іменника у словнику:спершу подається форма називного відмінка однини (Nominatīvus singulāris); потім – форма родового відмінка однини (Genetīvus singulāris), представлена найчастіше закінченням. Наприклад:

За закінченням Gen. sg. визначається відміна іменника:

Іменник vita належить до першої відміни, адже має закінчення Gen. sg. – ае; discipŭlus, i m – до другої відміни (Gen. sg. – і); verĭtas, ātis f – до третьої відміни (Gen. sg. – is); casus, us m – до четвертої (Gen. sg. – us); dies, ei f – до п’ятої (Gen. sg. – еі).

Відмінок іменника в реченні визначається за таблицею відмінкових закінчень(див. нижче). Напр.: у реченні Puella epistŭlam suae amīcae scribit (дівчина пише листа своїй подрузі) усі іменники належать до першої відміни (перевірте за словником); за відмінковими закінченнями І відміни puella вжито у відмінку Nominativus singularis (закінчення –а), epistŭlam – Acc. sg. (закінчення –аm), amīcae – Dat. sg. (закінчення –аe, відповідає на запитання кому? чому?).

2. Граматичні категорії іменника:

1. Declinatio (відміна).

2. Casus (відмінок) (див. нижче таблицю).

3. Genus (рід): masculīnum (чоловічий), feminīnum (жіночий), neutrum (середній).

4. Numĕrus (число): singulāris (однина), plurālis (множина).

Скорочено позначаються:

– роди: m (masculīnum), f (feminīnum), n (neutrum);

– числа: sg. або sing. (singulāris), pl. (plurālis).

Таблиця латинських відмінків:

3. Зведена таблиця відмінкових закінчень:

Примітки: 1) Формант -er (II, Nom. sg.) не є закінченням, але належить основі іменника.

2) Відмінок Vocatīvus = відмінку Nominatīvus, за винятком іменників II відміни, які у Nom. sg. мають закінчення –us (для цих іменників Voc. sg. має закінчення –e).

3) Золоте правило середнього роду: іменники, займенники, прикметники середнього роду завжди мають однакові форми у відмінках Nominatīvus, Accusatīvus і Vocatīvus. Nominatīvus, Accusatīvus, Vocatīvus plurālis середнього роду завжди закінчується на “а”.

4) Практична основа іменника ( тобто та, до якої слід додавати відмінкові закінчення при відмінюванні) визначається за відмінком Genetīvus singulāris шляхом відкидання закінчення цього відмінка. Наприклад, основа іменника homo, ĭnis m – homĭn-; повна форма відмінка Gen. sg. – homĭnis (відмінкове закінчення –

-is).

5) Розподіл іменників третьої відміни по групах:

1. до приголосної групи (classis consŏnans) належить переважна більшість іменників цієї відміни, а саме нерівноскладові (тобто такі, що мають у відмінку Genetīvus singulāris на один склад більше, ніж у відмінку Nominatīvus singulāris), основа яких закінчується на один приголосний. (Наприклад: fur, furis, m; lex, legis,f; verĭtas, atis,f.)

2. до мішаної групи (classis mixta) належать:

ü рівноскладові іменники (тобто такі, що мають однакову кількість складів у відмінках Nominatīvus singulāris і Genetīvus singulāris), які у Nom. sg. мають закінчення -is або -es. (Наприклад: piscis,is m; vulpes, is f.)

Винятки: canis, is, m; iuvenis, is, m ® приголосна група.

ü нерівноскладові іменники, основа яких закінчується на 2-3 приголосних. (Наприклад: ars, artis, f.)

Винятки: pater, tris, m; mater, tris, f; frater, tris, m; parens, ntis, m, f ® приголосна група.

3. до голосної групи (classis vocālis) належать:

ü переважна більшість прикметників 3^ої відміни;

ü іменники середнього роду, які у Nom. sg. закінчуються на -e, -al, -ar. (Наприклад: mare, maris, n; animal, alis, n; exemplar, aris, n).

6) Основа іменників третьої відміни у відмінку Nominatīvus singulāris зазнає певних змін через фонетичні процеси, що створює певні труднощі при пошуку іменника у словнику.

Закономірності утворення відмінка Nom. sg. наступні:

а) Основа закінчується на -n

б) Основа закінчується на -t, -d; -c, -g

NB: якщо в основі багатоскладового іменника приголосним -t, -d; -c, -g передує -ĭ-, то в Nom. sg ця голосна змінюється на -е-:

milĭtes має закінчення -es, основа milĭt-, Nom. sg. miles;

judĭcum має закінчення -um, основа judĭc-, Nom. sg judex.

в) Основа закінчується на -r

II. Nomen adjectīvum

(Прикметник)

1. Прикметники бувають:

ü I-II відміни

ü III відміни.

Відміна прикметника визначається за словниковою формою:

Тобто, прикметники bonus, a, um (хороший) і niger, gra, grum (чорний) відмінюються у жіночому роді (словникове закінчення a) за першою відміною, а у чоловічому (словникові закінчення -us, -er) та середньому (словникове закінчення um) родах – за другою відміною. Пркметники: celer, eris, ere (швидкий); brevis, e (короткий) та sapiens, ntis (розумний) (які не мають у словнику закінчень a, um) відмінюються за третьою відміною.

Прикметники подібні до celer, eris, ere називаються прикметниками трьох закінчень (кожен рід має своє закінчення у Nom. sg.); прикметники подібні до brevis, e називаються прикметниками двох закінчень (у Nom. sg. чоловічий та жіночий роди мають олнакове закінчення -is, середній – закінчення -e); прикметники подібні до sapiens, ntis називаються прикметниками одного закінчення (всі роди мають однакові форми).

Прикметники ІІІ відміни відмінюються за голосною групою (classis vocalis).

Винятки: vetus, ĕris; pauper, ĕris; dives, ĭtis; princeps, ĭpis; particeps, ĭpis – відмінюються за приголосною групою (classis consonans).

2. Ступені порівняння прикметників (Gradus comparatiōnis adjectivōrum)

Визначають три ступені порівняння:

I – Gradus positīvus (звичайний або нульовий ступінь).

II – Gradus comparatīvus (вищий ступінь).

III – Gradus superlatīvus (найвищий ступінь).

Gradus comparatīvus

Утворюється за допомогою суфікса -iōr- , який приєднується до основи прикметника у звичайному ступені. Наприклад:

Примітки:

1) Форма відмінка Nom. sg. прикметників у вищому ступені порівняння відповідає основі цього прикметника у вищому ступені порівняння (у таблиці виділено жирним шрифтом). Як можна побачити у прикладах таблиці, це твердження є слушним для форм чоловічого і жіночого родів. Щодо форми Nom. Sg. середнього роду, то за фонетичними законами відбувається зміна двох кінцевих звуків основи -or на -us. (Для порівняння: іменник середнього роду третьої відміни tempus, oris n має основу tempor-, а Nom. Sg. закінчується на -us.) Таким чином, Nom. sg. прикметників у вищому ступені порівняння у чоловічому і жіночому родах закінчується на -ior, а у середньому – на -ius.

2) Прикметники у вищому ступені відмінюються за приголосною групою ІІІ відміни.

Gradus superlatīvus

1) Утворення:

1. Для більшості прикметників утворюється за допомогою суфікса –issĭm– та родових закінчень -us, a, um: