Товар та послуга як об’єкти торгівлі

Послуга ─ це товар, який реально виявляється у формі діяльності, роботи, тобто не в матеріально-речовій формі. Як і будь-який товар, послуга має вартість, і на неї розповсюджуються товарно-грошові відносини. Водночас послуга суттєво відрізняється від матеріального товару своїми особливостями: невідчутністю, невіддільністю, непостійністю, недовговічністю.

Невідчутність означає, що до отримання конкретної послуг її не можна побачити, скоштувати, понюхати, почути.

Невіддільність послуги слід розуміти так: створення (надання) і споживання послуг органічно поєднані й відокремити їх неможливо.

Непостійність стосується, переважно, якості послуги, яка змінюється залежно від того, яка форма чи особа, якому контрагенту, клієнту та в якій формі надає цю послугу.

Недовговічність виявляється в тому, що послуга ─ «товар, що швидко псується». Тому вона вимагає періодичного оновлення. Крім того, послугу не можна зберігати для подальшого використання.

Ця специфіка надає послугам унікальності щодо переліку, змісту, якості, а також форми і способу їх надання. Надзвичайно широкий діапазон видів послуг, який утворився на сучасному ринку, можна поділити на чотири блоки (побутові, соціально-культурні, житлово-комунальні, інженерно-технічні). Кожний блок об’єднує близькі за видом і характером послуги. Крім того, багато видів послуг вимагає особливого поділу, оскільки вони не вписуються у зазначені блоки(правові, консалтингові, торговельно-посередницькі, банківсько-фінансові, інформаційні).

До особливих видів об’єктів торговельної діяльності належать ті, які мають свою специфіку і не можуть бути об’єднані за загальними рисами і ознаками. Таких об’єктів небагато, але вони вагомі на ринку товарів та послуг і тому вимагають визначення.

Нерухомість включає землю як товар, а також всі об’єкти, які пов’язані з нею: будинки, споруди. Дороги, багаторічні насадження тощо.

Результати інтелектуальної праці належать до об’єктів торгівлі науково-технічними знаннями: патенти і ліцензії, «ноу-хау», товарні знаки, промислові взірці (моделі).

Наприклад, товарний знак ─ це зареєстроване у встановленому порядку позначення, символіка, що дає змогу відрізняти товар даної фірми від інших.

Вимоги то товарів ─ об’єктів торговельної діяльності описані і регламентовані такими документами:

Стандартами: міжнародними, державними (національними) (ДСТУ), галузевими (ГСТ), а також стандартами підприємства (СТП);

Технічними умовами (ТУУ), які розробляються підприємствами-товаровиробниками і мають тимчасовий характер;.

Угодами, контрактами між суб’єктами ринку;

Натуральними еталонами, товарними зразками.

Крім того, вимоги до різних характеристик товарів містяться у спеціальних законах, нормативних і під нормативних актах. Вимоги, які висуваються до товарів у сфері торгівлі, надзвичайно різноманітні й різнопланові. На першому плані чітко закріпилися вимоги до якості товару.

Якість ─ це властивості (споживні, фізичні, хімічні, біологічні) й ознаки, які характеризують здатність товару задовольнити потреби, відповідати призначенню і вимогам, які ставляться до нього.