Мікроаерофільні

Під час розтину хворого, який помер від судом та з ознаками зневоднення організму в просвіті тонкої кишки патологоанатом виявив рідину, яка нагадувала “рисовий відвар”. Слизова оболонка була набряклою, з крововиливами. Для якого інфекційного захворювання ха-рактерні такі ознаки?

На чому ґрунтуються прискорені методи діагностики холери, які дозволяють поставити точний лабора-торний діагноз?

З блювотних мас хворого на гострий гастроентерит бактеріолог виділив грамнегативні дуже рухливі мікроорганізми у вигляді трохи зігнутих паличок. Які дослідження дозволять з’ясувати, чи є виділений мікроорганізм холерним вібріоном?

У 18-річної дівчини з сільського району Індії розвинулася профузна діарея з втратою рідини до 8 літрів на добу. Який мікроорганізм може бути збудником захворювання?

З блювотних мас хворого бактеріолог виділив рухливі, трохи зігнуті грамнегативні палички, які він ідентифікував як холерні вібріони. Який тест допоможе бактеріологу диференціювати класичний біовар холерного вібріона від біовару Ель-Тор?

У бактеріологічну лабораторію лікар направив блювотні маси хворого з попереднім діагнозом “холера”. З патологічного матеріалу бактеріолог приготував препарат “висячої” краплі для мікроскопії у темному полі. Темнопольна мікроскопія дасть можливість з’ясувати рухливість збудника холери, яка є важливою діагностичною ознакою. Яким препаратом до початку мікроскопії необхідно обробити цей препарат?

У бактеріологічну лабораторію лікар направив блювотні маси хворого з попереднім діагнозом “холера”. З патологічного матеріалу бактеріолог приготував препарат “висячої” краплі. Який різновид мікроскопії використав бактеріолог для виявлення збудника, враховуючи його рухливість?

А. Фазово-контрастну.

В. Електронну.

С. Імуноелектронну.

D. Люмінесцентну.

Е. Імерсійну.

А. Ніяким.

В. Люмінесцентною сироваткою.

С. Дезінфікуючим розчином.

D. Розчином метиленового синього.

Е. Лужною пептонною водою.

А. Ріст бактерій на агарі з поліміксином.

В. Реакція аглютинації з О1 холерною сироваткою.

С. Ферментація лактози.

D. Ріст на 1% лужному пептонному агарі.

Е. Вигляд “табунців рибок” при мікроскопії.

А. Vibrio cholerae.

В. Campylobacter jejuni.

С. Ентеропатогенна Escherichia coli.

D. Salmonella typhi.

Е. Shigella dysenteriae.

А. Вивчення антигенних та біохімічних властивостей.

В. Виявлення ферментів патогенності.

С. Визначення токсигенності у реакції преципітації.

D. Визначення чутливості бактерії до антибіотиків.

Е. Зараження лабораторних тварин матеріалом від хворого.

А. На бiологiчних особливостях холерного вiбрiона.

В. На захисті вiбрiонiв, які містяться у досліджуваному матерiалi.

С. На наявності декількох сероварів.

D. На невибагливості збудника до живильних середовищ.

Е. На культуральних властивостях.

А. Холери.

В. Чуми.

С. Сибірки.

D. Грипу.

Е. Черевного тифу.