Хворий на 11-й день захворювання був госпіталізований в інфекційну лікарню з діагнозом “черевний тиф”. Який матеріал необхідно взяти у хворого на дослідження у цей період?

Жінка 36 років померла з симптомом “гострий живіт”. При аутопсії у клубовій кишці на ділянці групових фолі-кулів лікар виявив глибокі виразки, одна з яких перфору-вала. Яке захворювання спричинило смерть пацієнтки?

Під час розтину 56-річного чоловіка у термінальному відділі тонкої кишки лікар виявив декілька виразок діаметром 4-5 см. Краї виразок підіймалися над поверхнею слизової оболонки, а стінки виразки були вкриті сірувато-жовтуватою крихкою масою. Реакція Відаля була позитивною. Який діагноз лікар поставив пацієнту?

Після званої вечері епідеміолог зареєстрував спалах гастроентериту. У 12 осіб з 23 упродовж 24 годин після вечері з’явилися симптоми: діарея, головний біль, біль у животі, нудота, блювання, підвищення температури. Причиною спалаху став салат, для приготування якого були використані сирі яйця. Який мікроорганізм найімо-вірніше став причиною спалаху?

У лабораторію для серологічного дослідження доста-вили кров хворого з попереднім діагнозом “черевний тиф”. Реакцію Відаля поставив недостатньо досвідчений лаборант, який обмежився використанням лише О- та Н- діагностикумів Salmonella typhi. Які ще діагностикуми необхідно було застосувати для правильної постановки реакції Відаля?

Лікар хворому поставив діагноз “черевний тиф”. У кінці другого тижня захворювання пацієнту було зроблено серологічне дослідження крові з застосуванням реакції Відаля. Позитивний результат було отримано через де-кілька годин, про що свідчила поява крупнопластівцевого аглютинату. Антитіла до якого антигену були виявлені у сироватці крові хворого, які свідчили про видужання пацієнта?

У пацієнта для підтвердження діагнозу “бактеріоносій збудника черевного тифу” бактеріолог дослідив кров, застосувавши реакцію Vi-гемаглютинації. Починаючи з якого розведення сироватки титр антитіл буде мати діагностичне значення?

Під час обліку реакції Відаля з метою діагностики черев-ного тифу бактеріолог з’ясував, що титр антитіл до О-антигену становить 1:1600, а до Н-антигену – 1:200. Який це період захворювання?

Під час постановки реакції пасивної гемаглютинації бактеріолог використав різні титри сироватки крові пацієнта та еритроцитарний Vi-дiагностикум. З якою метою бактеріолог поставив цю реакцію?

У бактеріологічну лабораторію для серологічного дослідження доставили кров людини з попереднім діагнозом “черевнотифозне бактеріоносійство”. Для виявлення антитіл у досліджуваній сироватці бактеріолог використав діагностикум, який являє собою еритроцити, навантажені Vі-антигеном збудника черевного тифу. Який результат реакції Ви будете вважати позитивним?

У серологічну лабораторію доставили сироватку крові хворого з попереднім діагнозом “черевний тиф”. Який антиген застосує бактеріолог для постановки реакції Відаля з метою серологічної діагностики черевного тифу?

Для серологічної діагностики черевного тифу ставлять реакцію, у якій до різних титрів сироватки хворого додають діагностикуми трьох видів бактерій. Результат реакції оцінюють за наявності аглютинату. Який механізм взаємодії антигену та антитіла у цій реакції?

Хворого госпіталізували з попереднім діагнозом “черевний тиф?”. Яке живильне середовище застосує бактеріолог для отримання гемокультури?

У бактеріологічній лабораторії лікар досліджує кров хворого з попереднім діагнозом “черевний тиф”. З крові пацієнта бактеріолог виділив чисту культуру бактерії. Яку реакцію необхідно застосувати бактеріологу для вивчення антигенної структури збудника?

А. Реакцію аглютинації.

В. Реакцію преципітації.

С. РЗК.

D. ІФА.

Е. Реакцію флокуляції.

А. Жовчний бульйон.

В. МПБ.

С. Жовтково-сольовий агар.

D. Кров’яний агар.

Е. Середовище Льовенштайна-Йєнсена.

А. Аглютинація.

В. Лізис.

С. Бактеріоліз.

D. Гемоліз.

Е. Преципітація.

А. Черевнотифозний діагностикум.

В. Імунну діагностичну сироватку до збудника черевного тифу.

С. Живу чисту культуру сальмонел.

D. Еритроцитарний сальмонельозний діагностикум.

Е. Сироватку крові хворого.

А. Якщо відбудеться склеювання еритроцитів.

В. У разі повного лізису еритроцитів.

С. За відсутності гемолізу.

D. Якщо відбудеться зв’язування комплементу.

Е. Якщо відбудеться утворення ліній преципітації.

А. Для виявлення бактеріоносіїв черевного тифу.

В. Для виявлення у крові хворого збудника черевного тифу.

С. Для виявлення бактеріоносіїв патогенної кишкової палички.

D. Для виявлення у крові хворого патогенної кишкової палички.

Е. Для виявлення у крові хворого антитіл до кишкової палички.

А. Період розпалу захворювання.

В. Інкубаційний.

С. Продромальний.

D. Період реконвалесценції.

Е. Латентний.

А. 1:40.

В. 1:80.

С. 1:20.

D. 1:320.

Е. 1:180.

А. Антитіла до Н-антигену.

В. Антитіла до О-антигену.

С. Антитіла до К-антигену.

D. Антитіла до Vi-антигену.

Е. Антитіла до М-антигену.

А. Паратифу А та паратифу В.

В. К- та Vі-діагностикуми Salmonella typhi.

С. Холери та дизентерії.

D. Висипного та поворотного тифів.

Е. Еритроцитарні О- та Н- діагностикуми.

А. Salmonella enteriса.

В. Ентеротоксигенна Escherichia coli.

С. Vibrio cholerae.

D. Shigella dysenteriae.

Е. Vibrio parahaemolyticus.

А. Хвороба Крона.

В. Черевний тиф.

С. Шигельоз.

D. Поворотний тиф.

Е. Паратиф.

А. Черевний тиф.

В. Дизентерія.

С. Висипний тиф.

D. Холера.

Е. Амебіаз.

А. Кров для отримання гемокультури.

В. Слиз із зіва.

С. Зскрібок з уретри.

D. Харкотиння.

Е. Спинномозкову рідину.