Дитині, яка захворіла на назофарингіт, лікар поставив діагноз “менінгококовий назофарингіт”. Який метод лабораторної діагностики застосував бактеріолог для підтвердження діагнозу?

У хворої дитини з явищами гнійного кератоз-кон’юнктивіту лікар-офтальмолог запідозрив бленорею (гонококовий кон’юнктивіт). Які методи лабораторної діагностики бактеріологу необхідно застосувати для підтвердження діагнозу?

У дитини, хворої на цереброспінальний менінгіт, лікар взяв спинномозкову рідину. Ця рідина була мутною, містила велику кількість лейкоцитів. Якою із серо-логічних реакцій бактеріологу необхідно скористатися для експрес-діагностики захворювання?

Під час бактеріологічного дослідження матеріалу від хворого з підозрою на хронічну форму гонореї бакте-ріолог не отримав росту мікроорганізмів на спе-ціальному живильному середовищі. Які дослідження бактеріологу необхідно було застосувати, щоб підтер-дити або спростувати діагноз “хронічна гонорея”?

Під час дослідження патологічного матеріалу (спинно-мозкової рідини, слизу з носоглотки, крові) бактеріолог дотримувався певних правил, враховуючи підвищену чут-ливість виділеного мікроорганізму до факторів навко-лишнього середовища (низьких температур), ви-могливість до складу живильних середовищ. Під час бак-теріоскопічного дослідження бактеріолог виявив грам-негативні коки, які нагадували кавові зерна і були розміщені парами або тетрадами. Назвіть збудника, якого виявив бактеріолог.

Під час бактеріоскопічного дослідження гнійних виділень з шийки матки бактеріолог виявив грам-негативні диплококи у вигляді кавових зерен, які були розміщені як у середині, так і поза лейкоцитами. Під час культивування у рідкому живильному середовищі бактерії на поверхні середовища утворили плівку. За біохімічними властивостями ці бактерії малоактивні, продукують ендотоксин. Який мікроорганізм викликав у пацієнтки гнійне запалення шийки матки?

У дитячому садку лікарі обстежили дітей та персонал для виявлення бактеріоносія менінгококової інфекції. Назвіть метод мікробіологічного дослідження, який дозволить виявити бактеріоносія.

У хворого з попереднім діагнозом “гонорея” лікар взяв на дослідження матеріал з уретри і приготував мікропрепарат. Хворий три доби самостійно лікувався, застосовуючи пеніцилін. При мікроскопії у мікропрепараті лікар виявив L-форми гонококів. Охарактеризуйте механізм дії пеніциліну на гонококи.

Під час висіву гною з уретри хворого на спеціальному живильному середовищі виросли ніжно-блакитні колонії. При мікроскопії мікропрепарату, приго-товленого з матеріалу колонії, бактеріолог виявив грамнегативні диплококи у вигляді кавових зерен. Збудником якої хвороби є ці бактерії?

Під час бактеріологічного дослідження гнійних виділень з уретри пацієнта бактеріолог виявив бактерії, які за методом Грама пофарбувалися негативно, нагадували кавові зерна, ферментували глюкозу до кислоти, були розміщені у цитоплазмі лейкоцитів. Збудником якого захворювання є ці бактерії?

Річний пацієнт скаржиться на сильний головний біль, блювання. Об’єктивно: ригідність м’язів потилиці, блювання без попередження, нудота, герпетичний висип на обличчі, гарячка. Дослідженням якого патологічного матеріалу лікар підтвердив діагноз “цереброспінальний менінгіт”?

До лікаря-дерматолога звернувся хворий. З гною, який виділявся у пацієнта з уретри, лікар приготував мікропрепарат, пофарбував його за методом Грама. При мікроскопії мікропрепарату лікар виявив велику кількість лейкоцитів з чисельними грамнегативними диплококами, які мали форму кавових зерен. Результати якого процесу лікар виявив у мікропрепараті?

Хворому, який звернувся з приводу безпліддя, лікар призначив обстеження на токсоплазмоз та хронічну форму гонореї. За допомогою якої реакції бактеріолог доведе у цього хворого прихований токсоплазмоз та хронічну форму гонореї?

Лікар обстежив групу контактних юнаків для виявлення осіб з хронічною формою гонореї та призначив дослідження сироватки крові у РЗК з гонококовим антигеном та шкірно-алергічну пробу з гонококовим алергеном. Чому саме ці дослідження призначив лікар?

У матеріалі від 5-річної дитини з клінічними ознаками гострого назофарингіту бактеріолог виділив культуру поліморфних коків, здатних ферментувати глюкозу та мальтозу з утворенням кислоти. Який це може бути мікроорганізм?

З виділень з уретри хворого на уретрит в’ялого перебігу бактеріолог виділив чисту культуру кокоподібних бактерій. Виділений мікроорганізм у короткому “строкатому ряду” ферментував до кислоти лише глюкозу. Назвіть рід і вид виділеного мікроорганізму.

Річну дитину доставили у лікарню, яка скаржилася на сильний головний біль, блювання. Лікар відмітив порушення мовлення. У спинномозковій рідині бактеріолог виявив грамнегативні диплококи, які були розміщені здебільшого внутрішньоклітинно. Який мікроорганізм, на Вашу думку, спричинив захворювання?

Хворого госпіталізували у лікарню з підозрою на хронічну форму гонореї. Яку серологічну двофазну реакцію застосує бактеріолог для виявлення у сироватці крові пацієнта специфічних антитіл?

За результатами мікроскопічного дослідження лікар хворому поставив діагноз “гонорея”. З якою метою лікарю потрібні результати бактеріологічного дослідження?

Який із мікроорганізмів здатний викликати специфічне запалення?

А. Гонокок.

В. Паличка Фріша-Волкóвича (Klebsiella pneumoniae, subsp. rhinoscleromatis).

C. Стафілокок.

D. Стрептокок.

Е. Паличка Леффлера.

А. Для визначення чутливості бактерій до антибіотиків.

В. Для вивчення біохімічних властивостей збудника.

C. Для визначення фаговару збудника.

D. Для уточнення діагнозу.

Е. Для визначення патогенних властивостей збудника.

А. Реакцію зв’язування комплементу (реакцію Бордé-Жангý).

В. Реакцію нейтралізації.

C. Реакцію аглютинації.

D. Радіоімунний аналіз.

Е. Імуноферментний аналіз.

А. Neisseria meningitidis.

В. Stаphylococcus aureus.

C. Bірус грипу.

D. Bірус імунодефіциту людини.

Е. Bірус поліомієліту.

А. Neisseria gonorrhoeae.

В. Neisseria meningitidіs.

C. Staphylococcus aureus.

D. Streptococcus pyogenes.

Е. Enterococcus faecalis.

А. Менінгокок.

В. Стафілокок.

C. Стрептокок.

D. Пневмокок.

Е. Гонокок.

А. Дозволяють відібрати хворих для ретельного обстеження.

В. Є найбільш інформативними для підтвердження діагнозу.

C. Дозволяють у короткі строки поставити остаточний діагноз.

D. Є можливими для постановлення у будь-якій лікарні.

Е. Це особисте бажання лікаря.

А. РЗК.

В. РІФ.

C. Імуноблотингу.

D. РОПГА (реакції оберненої пасивної гемаглютинації).

Е. ЗІЕФ (зустрічного імунного електрофорезу).

А. Фагоцитозу.

В. Метаболізму.

C. Капсулоутворення.

D. Спороутворення.

Е. Малігнізації.

А. Пункцією спинномозкової рідини, яка витікала під тиском і мала неприємний запах.

В. Виділенням N. meningitidis з уринокультури.

C. Виділенням N. meningitidis з копрокультури.

D. Дослідженням блювотних мас.

Е. Виділенням N. meningitidis зі слизової оболонки сечостатевої системи.

А. Гонореї.

В. Сифілісу.

C. Венеричного лімфогранулематозу.

D. М’якого шанкру.

Е. Меліоїдозу.

А. Хламідіозу.

В. Гонореї.

C. Сифілісу.

D. Туляремії.

Е. Меліоїдозу.

А. Порушує синтез білків.

В. Порушує синтез клітинної стінки.

C. Порушує синтез амінокислот.

D. Порушує проникність цитоплазматичної мембрани.

Е. Руйнує адгезини.

А. Шкірно-алергічна проба.

В. Бактеріологічний.

C. Бактеріоскопічний.

D. Біологічний.

Е. Серологічний.

А. Chlamydia trachomatis.

В. Haemophilus vaginalis.

C. Trichomonas vaginalis.

D. Neisseria gonorrhoeae.

Е. Calymmatobacterium granulomatis.

А. Neisseria meningitidis.

В. Staphylococcus aureus.

C. Neisseria gonorrhoeae.

D. Moraxella lacunata.

Е. Acinetobacter calcoaceticus.

А. Поставити РЗК та зробити шкірно-алергічну пробу з гонококовим алергеном.

В. Визначити титр антитіл у сироватці крові хворого,

використовуючи РПГА.

C. Застосувати біологічний метод діагностики.

D. Застосувати імунну електронну мікроскопію.

Е. Висіяти досліджуваний матеріал на диференціально-діагностичне середовище.

А. Реакцією аглютинації.

В. Реакцією преципітації.

C. Реакцією зв’язування комплементу.

D. Реакцією гемаглютинації.

Е. Реакцією нейтралізації.

А. Мікроскопічний та бактеріологічний.

В. Серологічний та шкірно-алергічну пробу.

C. Біологічний та метод фагодіагностики.

D. Біологічний та шкірно-алергічну пробу.

Е. Мікроскопічний та серологічний.

А. Біологічний.

В. Серологічний.

C. Мікроскопічний.

D. Бактеріологічний.

Е. Шкірно-алергічну пробу.