ЗАСТОСУВАННЯ АКТИВНИХ ВПРАВ
Активна вправа з допомогою - це вправа, яка вимагає від
єнта активного скорочення м'язів, задіяних у вправі на максимально можливому рівні для даного пацієнта; водночас він отримує сторонню допомогу для її здійснення. Допомога може бути надана мануально, механічними пристосуваннями чи за рахунок дії сили тяжіння. Реабілітолог повинен змінювати величину допомоги, яка надається, відповідно до зміни можливості пацієнта до виконання вправи. Найбільша допомога повинна надаватись тоді, коли пацієнт найменше здатний виконувати вправу самостійно. Метою для переважної більшості пацієнтів є перехід від активних вправ з допомогою до просто активних.
На величину необхідної допомоги чи на величину опору, який має переборювати пацієнт, впливатиме поза пацієнта та напрям дії на нього сили тяжіння. Наприклад, пацієнт, який не здатний виконати повне згинання ноги в кульшовому суглобі під час лежання горілиць або сидіння, зможе зробити це у положенні лежачи на боці. Вплив сили тяжіння може бути усунутий шляхом надання пацієнту зовнішньої допомоги або правильного його розташування.
Перед початком вправи пацієнт повинен бути розташований таким чином, щоб забезпечити йому належну стабільність і комфорт. Коли ви проводите вправу, забезпечте належну підтримку, захист, стабілізацію і контроль сегменту, з яким ви працюєте, використовуючи такі ж положення рук, як і для пасивних вправ. Проінструктуйте пацієнта про необхідність активно скорочувати відповідні м'язи впродовж усієї можливої амплітуди руху та задайте належну інтенсивність вправ. Надавайте допомогу лише у розмірі, потрібному для забезпечення гладкого виконання пацієнтом необхідного руху вздовж всієї можливої амплітуди і щоб уникнути рухів-замінників. Ваша допомога може поступово зменшуватись відповідно до зростання сили, яке демонструє пацієнт. Пацієнт повинен прогресувати у напрямку виконання активних вправ без підтримки і без рухів-замінників. Вправи можуть виконуватися у традиційних анатомічних площинах або у діагональних напрямах.