Положення

Положення – це нормативний акт, що встановлює порядок утворення, структуру, функції, компетенцію, обов'язки та організацію роботи органів публічної влади (наприклад, положення про міністерства, відомства, управління), одного органу (наприклад, Положення про державну автомобільну інспекцію) або структурного підрозділу (комісії, групи) (наприклад, Положення про загальний відділ обласної державної адміністрації). В окрему групу слід виділити Положення, які регулюють сукупність організаційних, трудових та інших відносин з конкретного питання (наприклад, Типове положення про ведення діловодства по пропозиціях, заявах та скаргах громадян на підприємствах, в установах; найбільш численні різновиди положень про проведення конкурсів, оглядів і т.п.).

Положення бувають типові і індивідуальні. Типові розробляються для систем установ і підприємств. У текст положення необхідно включити такі розділи: загальна частина (преамбула), основні функції, права, порядок утворення та організація роботи та інші залежно від характеру положення.

У формуляр-зразок положення входять наступні реквізити: найменування міністерства, відомства, організації, структурного підрозділу, дата, реєстраційний номер, найменування виду документу, місце видання, гриф затвердження, заголовок до тексту, текст, підпис, відмітка про узгодження.

Положення про структурні підрозділи (служби) можна розділити:

- на Положення про структурні підрозділи;

- на Положення про колегіальні і дорадчі органи – як керівні (колегія управління), так і спеціалізовані (вчена рада, науково-технічна рада та ін.);

- Положення про тимчасові органи (наради, комісії, ради).

Структура Положення про підрозділи нормативно не закріплена, але на практиці застосовується наступна структура:

- загальні положення;

- основні завдання;

- функції;

- права та обов'язки;

- відповідальність;

- взаємини.

Додатково можуть бути включені розділи «Керівництво» (управління) та «Організація роботи».

У розділі «Загальні положення» вказуються:

- повне офіційне найменування підрозділу і ступінь його самостійності;

- дата, номер і найменування правового акту, на підставі якого створено і діє підрозділ;

- якими законодавчими, нормативними правовими та інструктивними докумен-тами керується підрозділ в своїй діяльності;

- ким воно очолюється і кому підпорядковується;

- порядок призначення і звільнення з посади керівника підрозділу;

- ким затверджуються структура і штати підрозділу;

- наявність у підрозділу печатки.

У розділі «Основні завдання» перераховуються основні проблеми, які вирішуються підрозділом і які визначають характер і напрями його діяльності.

У розділі «Функції» указується, які дії або види робіт повинен виконувати підрозділ для здійснення поставлених завдань. Функції повинні повністю відображати специфіку діяльності підрозділу.

Розділ «Права та обов'язки» встановлює, які дії має право здійснювати керівник в цілях виконання покладених на підрозділ функцій. Під правом розуміється юридично узаконена можливість вимагати або забороняти будь-які дії, а також робити певні дії: видавати окремі документи (наприклад, розпорядчі), вести листування, давати підлеглим вказівки; бути представником у відповідних органах від імені підрозділу; а також інші дії, які виконує підрозділ для реалізації своїх функцій.

У розділі «Відповідальність» встановлюються критерії оцінки роботи підрозділу і міра персональної відповідальності керівника. Критеріями оцінки повинні бути об'єктивні показники, які характеризують якість, своєчасність, обсяги виконуваною роботи. Якість виконання роботи може визначатися ступенем дотримання стандартів, інструкцій, правил та інших нормативних або методичних документів, що встановлюють зміст, методи виконання і результати роботи, а також відсутністю помилок, недоробок, прорахунків і т.п. Своєчасність виконання визначається відповідністю конкретних термінів завершення робіт термінам, які встановлені плановими, розпорядчими або іншими документами. Об'єм планованої роботи встановлюється відповідно до чинних норм і нормативів, конкретних завдань.

Основну увага в цьому розділі слід приділити видам відповідальності за невиконання або неякісне виконання управлінських функцій. Залежно від характеру діяльності підрозділу можуть бути передбачені різні види матеріальної, адміністративної або кримінальної відповідальності.

У розділі «Взаємини» регламентуються інформаційні та документаційні потоки підрозділу; основні документи, що їм утворюються; вказується, з якими підрозділами і організаціями здійснюється взаємодія, яку інформацію отримує і представляє підрозділ, періодичність і терміни її представлення; у якому порядку і ким розглядаються можливі протиріччя.

Закон України «Про органи самоорганізації населення» від 11.2001 № 2625-III:

Стаття 12. Положення про орган самоорганізації населення

1. Збори (конференція) жителів на підставі рішення сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради про створення органів самоорга-нізації населення відповідно до Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, актів та рішень відповідних органів місцевого самоврядування затверджують Положення про орган самоорганізації населення (далі - Положення).

2. У Положенні зазначаються:

1) назва та юридична адреса органу самоорганізації населення;

2) основні завдання та напрями діяльності органу самоорганізації населення;

3) права і обов'язки членів органу самоорганізації населення;

4) територія, у межах якої діє орган самоорганізації населення;

5) строк повноважень органу самоорганізації населення та порядок їх достро-кового припинення;

6) порядок використання коштів та іншого майна, порядок звітності;

7) порядок припинення діяльності органу самоорганізації населення;

8) інші питання, пов'язані з діяльністю органу самоорганізації населення.

Структура і зміст статутів і положень, як правило, визначаються установами-розробниками.