Відмінювання числівників
Розряди числівників
Правила фіксації числівників у ділових документах.
Синтаксичні зв’язки числівника з іменником.
Особливості відмінювання числівників.
План
Особливості вживання в офіційно-діловому стилі числівників, дієслів
кількісні виражають кількісну характеристику предметів (відповідають на запитання скільки?) | порядкові означають порядок предметів при лічбі (відповідають на запитання котрий?) |
До кількісних числівників належать: · власне кількісні (один, двадцять три, сто сорок сім) · неозначено-кількісні (декілька, кільканадцять, кількадесят) · збірні (двоє, десятеро, тридцятеро) · дробові (дві шостих, сім десятих) | третій, п`ятий, шістдесят сьомий, тисяча двісті дев`яносто восьмий |
Неозначено-кількісні ізбірні числівники офіційно-діловому стилю не властиві. У ділових паперах цифрова інформація записується у вигляді цифр:
традиційна система запису цифрової інформації | нова система запису цифрової інформації |
з використанням римських, арабських цифр | з використанням лише арабських цифр |
Якщо перша частина відчислівникового слова записується цифрами, то кінцева частина приєднується через дефіс: 52-мільйонний - п`ятдесятидвохмільйонний, 13-поверховий – тринадцяти поверховий.
В обліково-фінансових документах після цифри (або перед нею) у дужках пишеться числівник. Наприклад: 160 (сто шістдесят) гривень; сто шістдесят (160) гривень.
Числівник характеризується великою системою відмінкових парадигм. Кількісні числівники змінюються за відмінками, а порядкові - за відмінками, родами і числами.
У системі кількісних числівників можна виділити групу числівників, що мають особливі форми тільки називного - знахідного відмінків: збірні, деякі неозначено-кількісні (багато, небагато, мало, чимало, немало) та окремі дробові числівники (півтора, півтори, півтораста). В інших відмінках числівники півтора, півтори, півтораста не змінюються; усі збірні числівники, крім числівника обоє,переходять на систему відмінювання власне кількісних числівників.
Власне кількісні і дробові числівники виступають у формах усіх відмінків. Виділяють кілька типів їх відмінювання.
1. Числівники один, одна, одно (одне) відмінюються, як займенники той, та, те.
Н. | один | одно (одне) | одна | одні |
Р. | одного | одного | однієї (одної) | одних |
Д. | одному | одному | одній | одним |
З. | З. як Н. або Р. | одне, одно | одну | як Н. або Р. |
О. | одним | одним | однією, одною | одними |
М. | на одному | одному / однім | на одній | на одних |
2. Числівники два, три, чотири у непрямих відмінках мають однакові закінчення (крім знахідного й орудного відмінків):
Н. | два, дві | три | чотири |
Р. | двох | трьох | чотирьох |
Д. | двом | трьом | чотирьом |
З. | як Н. або Р. | як Н. або Р. | як Н. або Р. |
О. | двома | трьома | чотирма |
М. | (на) двох | (на) трьох | (на) чотирьох |
3. Числівники від п’яти до тридцяти, а також від п’ятдесяти до вісімдесяти становлять один тип відмінювання, причому в складних числівниках змінюється тільки друга частина:
Н. п’ять | сім | одинадцять | вісімдесят |
Р. п’яти (п’ятьох) | семи (сімох) | одинадцяти (одинадцятьох) | вісімдесяти (вісімдесятьох) |
Д. п’яти (п’ятьом) | семи (сімом) | одинадцяти (одинадцятьом) | вісімдесяти (вісімдесятьом) |
З. п’ять (п’ятьох) | сім (сімох) | одинадцять (одинадцятьох) | вісімдесят (вісімдесятьох) |
О. п’ятьма (п’ятьома) | сьома (сімома) | одинадцятьма (одинадцятьома) | вісімдесятьма (вісімдесятьома) |
М. (на) п’яти (п’ятьох) | (на) семи (сімох) | (на) одинадцяти (одинадцятьох) | (на) вісімдесяти (вісімдесятьох) |
4. Числівники сорок, дев’яносто, сто у непрямих відмінках мають флексію (закінчення) - а:
Н. | сорок | дев’яносто | сто |
Р. | сорока | дев’яноста | ста |
Д. | сорока | дев’яноста | ста |
З. | З. як Н. або Р. | як Н. або Р. | як Н. або Р. |
О. | сорока | дев’яноста | ста |
М. | (на) сорока | (на) дев’яноста | (на) ста |
5. Складні назви сотень двісті, триста ... дев’ятсот змінюються в обох частинах:
Н. | двісті | п’ятсот |
Р. | двохсот | п’ятисот |
Д. | двомстам | п’ятистам |
З. | як Н. або Р. | як Н. або Р. |
О. | двомастами | п’ятьмастами, п’ятьомастами |
М. | (на) двохстах | п’ятистах |
6. Числівники тисяча, мільйон, мільярд, нуль відмінюються як іменники в однині.
7. Дробові числівники відмінюються в обох частинах: чисельникове слово змінюється як кількісний числівник, а знаменникове – як порядковий номер: одна друга, одної другої, одній другій, одну другу, однією (одною) другою, (на) одній другій, одну другу, однією (одною) другою, (на) одній другій.
8. З усіх збірних числівників повну систему відмінкових форм має слово обоє, що змінюється як числівник два: обоє, обох, обом, обох і обоє, обома, (на) обох.
9. За цим же типом відмінюються неозначено-кількісні числівники кілька, декілька, багато, небагато, якщо вони поєднуються з іменниками, які означають конкретні предмети, що підлягають лічбі: багато днів, багатьох днів, багатьом дням, багато днів, багатьма днями, (по) багатьох днях.
10. У складених кількісних числівників відмінюється кожне слово: сто п’ятдесят вісім, ста п’ятдесяти восьми (вісьмох), ста п’ятдесяти восьми (вісьмом) і тощо.
Порядкові числівники відмінюються за відмінками, родами і числами. У складених порядкових числівниках відмінюється тільки останнє слово.
Н. | третій | (третє) | третя |
Р. | третього | третього | третьої |
Д. | третьому | третьому | третій |
З. | як Н. або Р. | як Н. або Р. | як Н. або Р. |
О. | третім | третім | третьою |
М. | (на) третьому | (на) третьому | (на) третій |
У назвах дати іменник при числівнику ставиться в родовому відмінку: вісімнадцятого січня, перед двадцять четвертим лютого.
У діловій сфері не використовуються паралельні й розмовні форми на позначення часу, тому не вживається для цього прийменник у (в).
Розмовні форми | Нормативніформи |
Засідання відбудеться пів на шосту (до шостої вечора) | Засідання відбудеться о 17.30 (о 17 год. 30 хв.) |
За чверть до 9 ранку всі зібралися | О 8.45 (о 8 год. 45 хв.) усі зібралися |
Переговори завершилися в 14 дня | Переговори завершилися о 14.00 (о 14 год.) |
Початок роботи конференції у 5 годин | Початок роботи конференції о 17.00 (о 17 год.) |
Називаючи точний час, треба пам`ятати, що вживається прийменник о (об) (Прийду о 10 годині або Прийду об 11 годині); прийменник на - до 30 хвилин - двадцять на десяту (годину); прийменник за - після 30 хвилин - за десять чотирнадцята (година). У певному контексті прийменник на вказує на приблизність (Прийду на 10 годину).
Розмовний варіант | Нормативний варіант |
Пів дев`ятої години | Пів на дев`яту (годину) |
Двадцять (хвилин) п`яту (години) | Двадцять (хвилин) на п`яту (годину) |
Без п`ятнадцяти (хвилин) дві (години) | За п`ятнадцять (хвилин) друга (година) |
Зараз дванадцять (12) годин | Зараз дванадцята година (або 12.00) |
Буду відсутній до п`ятнадцяти (годин) | Буду відсутній до п`ятнадцятої (години) |
Зателефонуйте після дванадцяти (годин) | Зателефонуйте після дванадцятої (години) |