Особливості використання займенників у ділових паперах

Ступені порівняння прикметників

Особливості граматичних форм прикметників

Зразок відмінювання імені та по батькові

Примітка. У звертаннях, що складаються із загальної назви та прізвища, форму кличного відмінка має лише загальна назва, а прізвище завжди виступає у формі називного відмінка: друже Максименко, колего Савчук, добродійко Середа, пане Гончар, пані Семенова.

Ступені порівняння – це граматичні форми, що показують, якою мірою названа прикметником ознака властива предметові у різний час або у певний час при зіставленні з іншими предметами.

Не всі якісні прикметники утворюють ступеневі форми. Не утворюють ступенів порівняння прикметники, які:

- в основі мають суфікси, що виражають здрібніло-пестливе або збільшено-згрубіле значення: ясненький, малесенький, здоровісінький;

- виражають неповний вияв ознаки: червонуватий, коричнюватий;

- в основі мають префікси, що виражають значення збільшеної ознаки: премудрий, архіважливий;

- називають ознаку за кольоровою схожістю: малиновий, кавовий, вишневий;

- називають остаточні, сталі ознаки: німий, хворий, лисий;

- складні за будовою: темно-зелений, світло-червоний;

- перейшли із відносних: орлиний (погляд), дубовий (голос);

- стали прикметниками внаслідок переходу в них дієслівної форми – дієприкметників: цілющі (рослини), трудящий (люд).

1. Слід уникати використання займенників (якщо можна) або у їх значенні вживати інші частини мови (особливо в автобіографії, заяві, службових записках).

2. Слід уникати вживання займенників:

- із суфіксами зменшеності: такесенький, самісінький, нікогісінько;

- складних неозначених форм: абиякий, абихто, казна-хто;

- усічених форм прикметникових займенників: на моїм, у тім, на цім.

3. Треба використовувати тільки нормативні форми займенників, уникаючи розмовних, діалектних варіантів. Наприклад:

4. Дійова особа в реченні, виражена займенником, повинна стояти у Н., а не в Ор. відміннику:

5. На означення особи надавати переваги вживанню займенника який (-а, -і), а на означення предметів, дій, явищ – що:

... інженера-конструктора, який проживає ...

... контракт, що було підписано ...

6. Уникати двозначності, що може виникнути:

- якщо займенник віддалений від слова, з яким синонімічно пов’язаний:

- якщо можливе співвіднесення займенника з будь-яким із слів, однаково граматично вираженим:

- якщо замість особового займенника вжито присвійний:

- якщо вжито зворотно-присвійний займенник свій:

- якщо вжито зворотний займенник з неконкретним співвіднесенням:

Пам’ятайте: використання або невикористання займенників змінює тональність ділових текстів, може підсилювати або пом’якшувати категоричність наказу, вимоги, прохання, поради тощо.

Увага! Запам’ятайте правильну форму у вживанні займенників у таких словосполученнях:

Для уникнення зайвого паралелізму, краще в діловому мовленні додержуватися присвійного займенника їхній, ніж Р. чи З. відмінків їх (від – вони): їхнє обладнання, надійшли їхні пропозиції.