Функціональні особливості шкіри

Шкіра виконує багато функцій. Завдяки надзвичайно великій кількості шкір-них рецепторів вона є джерелом шкірної чутливості, виникення безумовних і умовних рефлексів на скелетні м’язи і внутрішні органи.

Тактильні і теплові подразнення шкіри викликають сон.

1. Захисна функція шкіри полягає у тому, що шкіра захищає організм від шкідливих впливів зовнішніх подразників, затримує випаровування води. Роговий шар значно послаблює тиск, тертя і удари. На ділянках тіла, які багаторазово механічно подразнюються, роговий шар стає твстішим і з’являються мозолі.

При механічному захисті велику роль відіграють колагенові волокна шкіри, які чинять опір розриву в 43 рази більший, ніж еластичні. Механічне подразнення шкіри викликає зміни просвіту кровоносних судин шкіри - їх розширення (червоний дермографізм) або звуження (бі-лий дермографізм).

В захисті шкіри від електромагнітних хвиль істотна роль належить пігменту шкіри мелані-ну, синтез якого активується ультрафіолетовими і рентгенівськими променями. Цей пігмент сильно поглинає ультрафіолетові промені, тому пігментація шкіра захищає від шкідливої дії на організм сонячних променів.

Ліпіди шкіри гальмують її проникність - проникнення газів, води і розчинених в ній речо-вин. Тому видалення жирів з поверхні шкіри збільшує її проникність.

Шкіра пошкоджується кислотами, лугами, солями, отрутами при достатній їх концентра-ції. Значно більше вона чинить опір дії кислот, ніж лугів.

Здатність шкіри нейтралізувати луги залежить від інтенсивності функцій сальних і пото-вих залоз. Чим більше потовиділення, тим менша на поверхні шкіри кислотність.

На поверхні шкіри здорової дитини завжди знаходиться велика кількість мікроорганізмів, хоча в дітей в кілька разів менше, ніж у дорослих. Захист шкіри від цих біологічних подразни-ків здійснюється роговим шаром, непроникним для мікроорганізмів. Крім того, при безперерв-ному злущенні відмерлих клітин рогового шару проходить видалення мікробів з його поверхні. У дітей цей процес проходить швидше, ніж у дорослих. Непроникність епідермісу для збудни-ків захворювань і кількість мікроорганізмів на його поверхні знаходяться в прямій залежності від його здатності до регенерації. Мікроорганізми можуть проникати в отвори волосяних сумок і у вивідні протоки сальних і потових залоз, але течія шкірного сала і поту вимиває їх назовні.

2. Шкіра має бактерицидну властивість - здатність знищувати мікроби. Чиста шкіра викликає загибель більшого числа мікробів, ніж брудна. Бактерицид-ність шкіри різна на різних її ділянках: найбільша - на шкірі пальців рук, значно менша - на спині і передпліччі.

Бактерицидні властивості шкіри залежать від інтенсивності обміну речовин, вмісту в шкірному салі і поті молочної і вільних жирних кислот, вмісту лізоциму і т.д.

Чим чистіша шкіра, тим більше утворюється в ній лізоциму, що знищує деякі мікроорга-нізми. Тому чиста шкіра має значно більшу бактерицидність, ніж забруднена.

3. Шкіра приймає велику участь в обміні речовин. Перш за все, шкіра - депо крові. Порушення обміну речовин в організмі дитини призводить до змін об-міну речовин в шкірі і розладів її функцій.

В самій шкірі проходить інтенсивний обмін речовин, синтез вітаміну D, кератину, мелані-ну, ферментів. За вмістом води шкіра займає друге місце після м’язів.

Вміст води у верхніх шарах на 2-3% більший, ніж в нижніх.

Вуглеводний обмін шкіри становить 15-18% вуглеводного обміну всього організму.

В шкірі міститься 20-25% всіх білків тіла. До білків шкіри відносять колаген, еластин, аль-буміни, глобуліни, кератин, нуклеопротеїди, нуклеомукоїди, ДНК, РНК. При дії УФО різко збільшується розщеплення білків.

В нормальному обміні речовин шкіри беруть участь усі вітаміни. На обмін білків шкіри впливають, головним чином, вітаміни А, В₁, В₆, В₁₂, С, В, Е, Р, Н; на обмін жирів - В₁, В₂, Е; вуглеводів - В₁, В₂. Авітамінози і гіповітамінози супроводжуються різноманітними пошкоджен-нями шкіри.

4. Дихальна функція шкіри: інтенсивність шкірного дихання в дітей дуже велика. За даними В.І.Молчанова ця функція шкіри у новонароджених виражена у 8 разів сильніше, ніж у дорослих. Шкірне дихання зростає при підвищенні тем-ператури тіла, збільшенні вмісту кисню в повітрі, при травленні їжі, м’язовій ро-боті. На тулубі і голові воно інтенсивніше, ніж на верхніх та нижніх кінцівках.

5. Видільна функція шкіри у дітей раннього віку недосконала. Потові за-лози функціонально недорозвинуті.

Потовиділення в дітей, як і в дорослих, поділяється на психічне, що викликається емоція-ми чи розумовою діяльністю, і теплове, викликане підвищенням температури тіла.

Розрізняють непомітне невелике потовиділення, яке проходить безперервно з випарову-ванням поту зразу ж після виділення, і помітне велике потовиділення, з накопиченням крапель поту на поверхні шкіри, викликане м’язовою або розумовою діяльністю, емоціями, підвищен-ням температури навколишньоого середовища. При деяких емоціях виступає "холодний піт", так як одночасно з потовиділенням звужуються кровоносні судини шкіри.

Теплове потовиділення регулюється гіпоталамічною ділянкою, а психічне - великими пів-кулями, і проводиться крупними потовими залозами, які дозрівають пізніше.

В дітей першого року життя теплове потовиділення недостатнє для віддачі тепла випаро-вуванням. Тому з підвищенням температури навколишнього середовища в них підвищується температура тіла.

Тільки з 2-3 років тепловіддача при перегріванні внаслідок значного потовиділення стає достатньою.

Регуляція температури тіла шкірою (близько 80% тепловіддачі) в новонароджених і дітей перших місяців життя недосконала, що пов’язано з великою поверхнею тіла, добре розвинутою судинною сіткою, у зв’язку з чим діти схильні як до перегрівання так і до переохолодження.

В дітей сильніше виражене безпосереднє випаровування.

6. Резорбційна функція шкіри у дітей підвищена (тонкість рогового шару, багатство судин). На цьому грунтуються протипокази до застосування деяких ре-човин в мазях, кремах, пастах.

Небезпечним є застосування мазей, виготовлених з речовин з токсичною дією, наприклад, жовтої ртутної мазі, накопичення якої може викликати пошкодження печінки, нирок, серцево-судинну недостатність.

7. Ферментативна функція шкіри полягає в тому, що в шкірі містяться численні ферменти: амілаза, ліпаза, протеаза, фосфатаза та інші, хоча вміст їх у шкірі значно нижчий, ніж у крові.

Особливістю цієї функції у новонароджених є їхня недостатня активність в засвоєнні біл-ків, жирів, вуглеводів, мінеральних солей і води, чим пояснюється відносно велика поширеність дістрофічних патологічних змін і розвиток запальних захворювань шкіри у новонароджених ді-тей.

8. Шкіра виконує функцію органа чуття так як в шкірі містяться багато-численні і різноманітні рецептори, які сприймають подразнення ззовні.

Тому шкіра відіграє важливу роль в процесі пристосування новонароджених до умов нав-колишнього середовища. Кожному виду чутливості відповідають особливі рецептори, які ділять на групи: тактильні, теплові, холодові, больові.

Абсолютна специфічність, тобто здатність реагувати тілки на якийсь один вид подразни-ка, характерна тільки для деяких рецепторних утворень шкіри. Багато з них реагують на різні подразники.

Сприйняття механічних подразників (дотик, тиск, вібрація, розтягнення) називають так-тильною рецепцією.

Сприйняття тепла і холоду визначають як температурну рецепцію.

Сприйняття больових подразнень здійснюється не тільки вільними нервовими закінчення-ми, а при достатньо інтенсивному подразненні і іншими рецепторами шкіри.

Майже всі рефлекси новонародженого викликаються дотиком до його шкіри. Найбільш чутлива до дотику шкіра рук, підошов, обличчя. Тому шкіра - це периферичний аналізатор.