АФО шкіри

Синдроми порушення свідомості

(включають сомнолентність,ступор, сопор і кому)

Сомнолентність- постійна млявість, сонливість, але сон настає на короткі періоди, по-верхневий. Замість плачу та крику тихий стогін, реакція на догляд матері непомітна, дитина слабо реагує на огляд та сповивання. Шкірна чутливість і сухожилкові рефлекси знижені.

Ступор - стан оціпеніння, з якого хворий виходить тяжко, після енергійного турбування. Рефлекси знижені.

Сопор- глибокий сон, приголомшеність, дитину неможливо розбуркати. Шкірна чутли-вість не визначається, сухожилкові рефлекси викликаються важко і не постійно. Реакція на біль невиразна. Збережені зіничний, рогівковий рефлекси, ковтання.

Кома - вимкнення свідомості з повною втратою сприйняття навколишнього світу ісамо-го себе. Виділяють три ступеня вираженості (стадії).

Судомний синдром. Є однією з найбільш частих ознак ураження нервової системи. Судоми - це раптові напади мимовільних, короткочасних скорочень м'язів зі знепритомненням чи збереженою свідомістю.

Судоми бувають:

клонічні - мимовільні сіпання м'язів (починаються з м'язів обличчя, поступово переходять на кінцівки й тулуб);

тонічні - мимовільне напруження м'язів без сіпання (класичний приклад - опістотонус при правці);

тоніко-клонічні - спочатку голова відкидається назад, верхні кінцівки згинаються в суг-лобах, нижні витягуються (це тонічна стадія). Після цього настає короткочасна зупинка дихан-ня, яка змінюється глибоким вдихом. Це є початком клонічної стадії, яка проявляється сіпання м'язів лиця, кінцівок, гучним диханням.

Шкіра новонародженої і грудної дитини відрізняється від шкіри дорослої людини такими особливостями:

-шар епідермісу тонкий;

-клітини епідермісу мають багато води;

-зв’язок між клітинами епідермісу слабкий;

-шар епідермісу значно тонший;

- базальна мембрана недорозвинена, ніжна, рихла. Тому зв’язок між шаром епідермісу і дермою (шкірою) слабкий, що часто приводить до відшаровування епідермісу від дерми;

- кровоносні судини добре розвинені, широкі.

Такі особливості будови шкіри у дітей раннього віку необхідно завжди брати до уваги під час проведення догляду за дитиною (купання, обсушування, вибір миючих засобів та одягу).

У новонародженої дитини шкіра гладенька, еластична, дещо гіперемована і покрита шаром первородної змазки. Тонким і ніжним є епідермальний шар.

У шкірі добре розвинені сальні залози і погано - потові.

Шкіра здорової грудної дитини ніжно-рожевого кольору, гладенька, оксами-това на дотик.

Потові залози мають недорозвинені просвіти. Протягом перших 3-4 місяців виявляють деяку функціональну недостатність. Починають функціонувати з 3-4 мі-сяця життя.

Сальні залози починають функціонувати уже в ембріональному періоді життя. Після на-родження дитини вони цілком розвинені і виділяють багато секрету.Уже у новонароджених: на шкірі кінчика і крил носа, а іноді і на прилеглих ділянках шкіри щік помітні жовтуватобілі цят-ки (milia) - надлишкове накопичення секрету в шкірних сальних залозах.

Волоссяна голові у новонародженого добре розвинене, але в зв’язку з відсутністю в ньо-му серцевини, м’яке. Через 4-8 тижнів після народження дитини, значна частина волосся випа-дає і поступово замінюється новим.

У доношеного новонародженого зародкове пушкове волосся є тільки на спині між лопат-ками. Невдовзі після народження воно випадає.

Шкіра відіграє важливу фізіологічну роль в організмі дитини. Через неї проходить тісний безпосередній зв’язок з навколишнім середовищем, вона є своєрідним індикатором віку внут-рішньоутробного розвитку, а також патологічних змін окремих органів та систем і організму вцілому.

Шкірні покриви та слизові оболонки дітей грудного та раннього віку відрізняються підви-щеною чутливістю, легкою ранимістю. Вони можуть служити вхідними воротами для інфекцій і розвитку тяжких захворювань.

Вміння виявити і правильно оцінити зміни зі сторони шкіри і видимих слизових оболонок має велике значення у встановленні діагнозу захворювань та порушень функціонування різних органів та систем.