Доходи населення та домогосподарств

За програмою вибіркових обстежень основною статис­тичною характеристикою матеріальної забезпеченості є сукуп­ні ресурси домогосподарств - загальна сума наявних ресурсів, які одержують домогосподарства від усіх джерел надходжень за поточний період. Складові сукупних ресурсів показані схе­матично (рис. 7.2).

 

 

 

 
 
Рис. 7.2. Структура сукупних ресурсів домогосподарств

 

 


Сукупні ресурси домогосподарств розпадаються на дві час­тини: загальні доходи та використані готівкові заощадження, сальдо боргів, позик і кредитів. Загальні доходи складаються з грошових та натуральних надходжень (у вартісній оцінці).

 

Грошові доходи є основною складовою загальних доходів і включають (табл. 7.4):

Оплату праці заробітну плату, премії, винагороди в грошовій та натуральній формі за ос­новним та додатковим місцем роботи за мінусом прибуткового податку
Доходи від підприємниць­кої діяльності та самозайнятості без урахування видатків, пов'язаних з цією діяльністю
Доходи від власності дивіденди по акціях та інших цінних паперах, депозитні відсотки, доходи від здачі в оренду нерухомості (жит­ла, гаражів, дач, земельних ділянок)
Грошові доходи від прода­жу сільськогосподарської продукції виробленої в особистому підсобному господарстві та отриманої в порядку самозаготівель
Грошові доходи від прода­жу нерухомості, особисто­го та домашнього майна квартир, дач, гаражів, земельних ділянок, автомобіля, меблів, творів мистецтва
Пенсії, стипендії учням ПТУ, студентам вищих та се­редніх навчальних закладів, аспіран­там, ординаторам
Грошові допомоги - державні (по безробіттю, малозабез­печеним сім'ям, на дітей, по догляду за інвалідами) - від родичів та інших осіб
Аліменти на утримання неповнолітніх дітей та батьків похилого віку

На підставі даних вибіркових обстежень та балансів грошо­вих доходів і витрат здійснюється статистичний аналіз матеріа­льної забезпеченості населення в цілому, окремих соціальних груп (верств) населення та домогосподарств.

Натуральні надходження у вартісній оцінці містять (табл. 7.5):

Вартість спожитої продукції отриманої від особистого підсобного господарства і від самозаготівель (вартість спожитих натуральних надходжень оцінюється за середніми купівельними цінами у поточному періоді)
Вартість допомоги від родичів та інших осіб продовольчими товарами (за середніми купівельними цінами)
Пільги та субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого палива

Обчислюється середній розмір грошових доходів у розраху­нку на одне домогосподарство та на душу населення.

Середньомісячний грошовий дохід на душу населення розраховується діленням загального розміру грошових дохо­дів за місяць на середню чисельність населення. Визначають­ся також:

• середньомісячна номінальна заробітна плата робітників і службовців у галузях економіки (незалежно від форми власності та господарювання) діленням нарахованого місячного фонду оплати праці на середньомісячну чисель­ність робітників та службовців;

• середньомісячна реальна заробітна плата розраховуєть­ся діленням відповідної номінальної заробітної плати на індекс споживчих цін або множенням на індекс купівель­ної спроможності грошової одиниці.

Для певних соціальних груп визначаються суми та середній розмір призначених місячних пенсій за віком - відношення зага­льної суми призначених пенсій пенсіонерам, які знаходяться на обліку в органах соціального захисту до загальної чисельності пенсіонерів.

Окрім середніх показників, використовуються відносні показники порівняння зі стандартом. Наприклад, співвідношення середнього розміру призначених місячних пенсій за віком та середньомісячної заробітної плати або порівняння середнього розміру призначених місячних пенсій за віком з мінімальним розміром пенсії. Мінімальним розміром пенсії за віком вважа­ється мінімальна грошова сума з урахуванням компенсаційних виплат у зв'язку із зростанням споживчих цін, отримання яких гарантовано умовами, передбаченими чинним пенсійним зако­нодавством.

Наприклад, у табл. 7.6 подано розміри та співвідношення середньої пенсії та середньої заробітної плати працівників, зайнятих в економіці України за два останніх роки (на початок року) (дані гіпотетичні).

Таблиця 7.6

Показник Темп зміни, %
Середньомісячна заробітна плата, грн.
Сума призначених місячних пенсій за віком, млн. грн.
Чисельність пенсіонерів, які одержують пенсію за віком, млн. осіб 10,4 10,3
Середньомісячна пенсія за віком, грн.
Співвідношення середнього розміру пенсії та заробітної плати, % 31,5 28,0

Отже, середньомісячна пенсія за віком останнього року ста0­новила 85 грн. (877 : 10,3), тобто зросла, порівняно з попере­днім роком, на 23% = (85 : 69) 100 - 100. Швидшими темпами зростала середня заробітна плата, коефіцієнт випередження ста­новив 112% = (1,38 : 1,23) • 100. Саме цим пояснюється помітне скорочення (-11% = 89% - 100%) співвідношення середнього розміру пенсії та зарплати. В 2000 році середня місячна пенсія за віком майже у півтора раза перевищувала її мінімальний роз­мір (850 : 690 = 1,23).

Середні показники доходів порівнюються із встановленими в країні поточними стандартами малозабезпеченості та бідності. Такими стандартами є: прожитковий мінімум, межа малозабезпе­ченості, розмір доходу, який дає право на отримання допомоги.

Прожитковий мінімум - вартісна межа набору продуктів харчування, достатніх для забезпечення нормального функціо­нування організму людини, збереження його здоров'я, а також мінімального набору непродовольчих товарів та послуг, необ­хідних для задоволення основних соціальних і культурних по­треб особистості.

Частка населення, що має середньодушові доходи нижчі за прожитковий мінімум, є показником рівня бідності.

Межа малозабезпеченості - нормативна величина середньодушового сукупного доходу, яка забезпечує непрацездатному громадянину споживання товарів та послуг на мінімальному рівні, встановленому законодавством.

Розмір доходу, який дає право на отримання допомоги, - це затверджений мінімум душових доходів, який є підставою для призначення допомоги.

У розрахунку на одне домогосподарство обчислюються середньомісячні грошові доходи та середньомісячні сукупні ре­сурси (діленням загальної суми сукупних ресурсів на кількість домогосподарств) в цілому та по окремих джерелах надходжень. Такі середні подаються по Україні в цілому, в розрізі видів по­селень (міські та сільські), а по міській місцевості з поділом на великі та малі міста, а також в розрізі областей.

Структура сукупних ресурсів і грошових до­ходів домогосподарств аналізується за окремими джерелами надходжень. Склад сукупних ресурсів та грошових доходів порівнюється в просторі (по окремих групах домогосподарств) і в часі.

Ін­тенсивність зміни структури доходів за джерелами надходжень оцінюється лінійним коефіцієнтом структурних зру­шень ld:

де dj1 dj0 - частки окремого виду доходів у порівняних сукупнос­тях ; т - число складових доходів.

Так, за даними табл. 7.4 середнє лінійне відхилення часток домогосподарств великих та малих міст становить = (|75,1 - 57,8| + |15,9 — 32,9| + |9,0 - 9,3|): 3 = 11,5 п.п., тобто структу­ра сукупних ресурсів домогосподарств великих та малих міст відрізняється в середньому на 11,5 п.п.

Вивчається також динаміка середніх реальних (грошових та сукупних доходів, призначених пенсій) побудовою індексів.

Індекси середньомісячної реальної заробітної плати розра­ховуються за формулами:

ІРЗ = ІНЗ : ІР або ІРЗ = ІНЗ · І1/p

де ІНЗ - індекс номінальної заробітної плати.

Також обчислюється індекс реального середнього розміру призначених місячних пенсій за схемою, аналогічною до ІРЗ-.