Статистика зайнятості та безробіття
ТА УМОВ ПРАЦІ
Тема 6. СТАТИСТИКА ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ
1. Статистика зайнятості та безробіття
Ключові терміни і поняття
Зайнятість населення, працездатне населення, непрацездатне населення, економічно-активне населення, економічно-неактивне населення, безробітні.
Існування населення будь-якої країни можливе лише за умов його діяльності, яка здатна задовольнити власні та суспільні потреби. Залучення населення в суспільне виробництво характеризує зайнятість.
Зайнятість населення - це система соціально-економічних та правових відносин, пов'язаних з участю людей у суспільному виробництві, яка забезпечує їм заробіток чи доход.
Звичайно, не все населення може бути зайнятим. Є певні обмежувальні ознаки: демографічні (вік), психофізичні (стан здоров'я), економічні (необхідність мати доходи), соціально-психологічні (кваліфікація, знання, прагнення до самоствердження та реалізації себе у праці). За віком населення поділяється на групи:
• Допрацездатного віку (підлітки до 16 років).
• Працездатного віку (жінки 16 - 54, чоловіки 16-59 років).
• Післяпрацездатного віку (особи пенсійного віку 60 років і старші).
Особи працездатного віку за станом здоров'я поділяються на працездатних та непрацездатних.
З урахуванням віку і працездатності вирізняють дві категорії населення, які в сумі утворюють трудові ресурси - працездатне населення у працездатному віці та працююче населення у поза-працездатному віці (рис. 6.1).
Зайнятість населення - це система соціально-економічних та правових відносин, пов'язаних з участю людей у суспільному виробництві, яка забезпечує їм заробіток чи доход.
Звичайно, не все населення може бути зайнятим. Є певні обмежувальні ознаки: демографічні (вік), психофізичні (стан здоров'я), економічні (необхідність мати доходи), соціально-психологічні (кваліфікація, знання, прагнення до самоствердження та реалізації себе у праці). За віком населення поділяється на групи:
• Допрацездатного віку (підлітки до 16 років).
• Працездатного віку (жінки 16 - 54, чоловіки 16-59 років).
• Післяпрацездатного віку (особи пенсійного віку 60 років і старші).
За даними про чисельність постійного населення на початок року розраховують коефіцієнти працездатності:
Коефіцієнт, % | Формула |
Загальної працездатності | ![]() |
Працездатності населення у працездатному віці | ![]() |
де S16-54(59) та Sn16-54(59) - чисельність відповідно осіб працездатного віку та працездатних осіб працездатного віку; S -загальна чисельність населення.
Співвідношенням окремих контингентів визначають коефіцієнти навантаження: загального (особами до- і післяпрацездатного віку), пенсійного та коефіцієнт заміщення трудових ресурсів у розрахунку на 1000 осіб працездатного віку 5*16-54(59):
Коефіцієнт, ![]() | Формула |
Загального навантаження | ![]() |
Пенсійного навантаження | ![]() |
Заміщення трудових ресурсів | ![]() |
В умовах сучасної соціально-економічної кризи гострою проблемою стає участь у суспільному виробництві осіб, старших за працездатний вік. Пенсіонери змушені залучатися до праці через вкрай низький рівень соціального забезпечення та захисту. Кількісним індикатором зайнятості осіб пенсійного віку є частка працюючих пенсіонерів у загальній їх чисельності.
Головним елементом трудових ресурсів є працездатне населення, яке складається з економічно активного (Sa) та економічно неактивного населення (Sн ) (рис. 6.2).
Економічно активне населення включає зайнятих та безробітних:
Sa=Sз+Sб.
В Україні існують певні розбіжності в правовому та статистико-економічному тлумаченні понять економічно активного та неактивного населення, зайнятих та безробітних, що відбивається на порядку реєстрації, розрахунку та аналізі даних.
Облік та розрахунок економічно активного населення здійснюється державною статистикою за двома методологіями:
· згідно з діючим законодавством;
· за методологією міжнародної організації праці (МОП).
Рис. 6.2. Структура працездатного населення
Методології різняться за:
· визначенням межі працездатного віку населення. Законодавчо встановлено 16-54 (59) років, а за методологією МОП враховується вік 15 - 70 років включно;
· складовими економічно активного та неактивного населення.
Згідно із Законом України «Про зайнятість населення» категорія учнів та студентів денної форми навчання відноситься до зайнятих, а за методологією МОП вважається економічно неактивним населенням, бо навчання не є економічною діяльністю.
Зайнятість населення набуває різних альтернативних форм: повна та неповна; в свою чергу, неповна зайнятість буває добровільною або вимушеною; постійною або тимчасовою; первинною або вторинною; регламентованою або нерегламентованою (нелегальною).
Складовою економічно активного населення є категорія безробітних (рис. 6.2). Майже кожна країна має своє тлумачення цієї категорії, яке частково збігається з трактуванням МОП.
За Законом в Україні до зайнятого належать такі категорії постійного населення (табл. 6.1):
Таблиця 6.1
Працюючі за наймом | особи, які зайняті на умовах повного або неповного робочого часу на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форми власності і працюють за заробітну плату |
Самозайняті | особи, які самостійно забезпечують себе роботою (підприємці, зайняті індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві) і працюють заради прибутку чи сімейного доходу |
Виконуючі державні та громадські обов'язки | обрані, призначені або затверджені на оплачувальну посаду в органах державної влади, управління та громадських об'єднань |
Зайняті на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ | особи, які проходять військову та невійськову (альтернативну) службу та службу в органах внутрішніх справ |
Учні та студенти | особи працездатного віку, які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних загальноосвітніх школах, вищих навчальних закладах |
Тимчасово присутні працюючі громадяни інших країн | особи, які виконують функції, що не пов'язані 3 діяльністю посольств і місій |
Безробітні у визначенні МОП - особи у віці 15 - 70 років (зареєстровані та незареєстровані в державній службі зайнятості), які одночасно відповідають трьом умовам: не мали роботи (прибуткового заняття); шукали роботу або намагались організувати власну справу на обстежуваному тижні; готові приступити до роботи протягом наступних двох тижнів. До категорії безробітних також належать особи, які: приступають до роботи протягом найближчих двох тижнів; знайшли, чекають відповіді; зареєстровані в службі зайнятості як такі, що шукають роботу; навчаються за направленням служби зайнятості.
В Україні, відповідно до Закону «Про зайнятість населення», використовується поняття зареєстровані безробітні - це працездатні громадяни працездатного віку, які з незалежних від них причин не мають заробітку або інших передбачених чинним законодавством доходів через відсутність підходящої роботи, зареєстровані у державній службі зайнятості, дійсно шукають роботу, готові та здатні приступити до праці. Серед зареєстрованих безробітних виокремлюються особи, які отримали статус безробітних, тобто такі, що за рішенням державної служби зайнятості на підставі необхідних документів визнаються безробітними і мають право на одержання допомоги по безробіттю.
Державна статистика України використовує одночасно два визначення: національний (згідно з Законом «Про зайнятість населення») і міжнародний (за методологією МОП). Тому реєструється три категорії безробітних: число безробітних (за методологією МОП); число зареєстрованих безробітних та число осіб, що мають статус безробітних (дані державної служби зайнятості).
Повністю оцінити реальні масштаби зайнятості неможливо через наявність прихованої зайнятості, а також офіційне неврахування зайнятих неповний робочий день (тиждень, місяць) та числа зневірених, осіб, які шукали роботу протягом певного часу та втратили надію її знайти.
Безробіття - соціально-економічне явище, за якого частина економічно активного населення не зайнята в суспільному виробництві. Класично це перевищення пропозиції економічно активного населення над попитом.
Подолання масового безробіття уможливлюється завдяки цілеспрямованій державній політиці зайнятості та працевлаштування. Державна служба зайнятості здійснює ряд заходів щодо працевлаштування, професійної орієнтації та професійного навчання незайнятого населення, також його залучення до громадських робіт.
Сучасна офіційна статистика реєструє масштаби безробіття та зайнятості, працевлаштування незайнятого населення та пропозицію робочих місць.
Використовуються такі джерела інформації:
• Звітність - надається підприємствами, організаціями та установами, а також центрами зайнятості.
• Вибіркові обстеження домогосподарств з питань економічної активності населення. Здійснюється щоквартально, починаючи з 1999 року, шляхом опитування.
• Переписи населення (з'ясовують питання щодо: виду діяльності за основною роботою або власної справи, освіти, професії, характеру роботи, виду зайнятості, джерел засобів існування).
Визначається абсолютна чисельність економічно активного населення, зайнятих та безробітних. Такі дані подаються в адміністративно-територіальному розрізі, за місцем проживання (міська та сільська місцевість), статтю та віком, освітою, соціальним статусом і сферою діяльності.
За абсолютними даними обчислюється співвідношення економічно активного і неактивного населення:
Коефіцієнт економічного навантаження
Ke.н.=Sн:Sa
показує, скільки осіб економічно неактивного населення припадає на 100 економічно активних осіб.
Розраховується частка економічно активного населення_ в загальній середньорічній чисельності населення de.a = Sa : характеризує ступінь залучення населення в суспільне виробництво.
Інтенсивність економічної активності, зайнятості та безробіття оцінюють такі показники, що визначаються за різними методологіями (табл. 6.2):
Показник, % | Формула розрахунку за методологією | |
Офіційної статистики | МОП | |
Економічної активності | ![]() | ![]() |
Загальної зайнятості | ![]() | - |
Зайнятості населення працездатного віку | ![]() | ![]() |
Зайнятості економічно активного населення | ![]() | - |
Використання трудових ресурсів | ![]() | - |
Рівня безробіття | ![]() | ![]() |
де SЗб - чисельність зареєстрованих безробітних.
Розглянемо розрахунок показників економічної активності, зайнятості та безробіття за даними таблиці 6.3 про статевий розподіл працездатного населення України в 2012 році (у визначенні МОП).
Таблиця 6.3
Групи населення | Середньорічна чисельність населення, тис. осіб | У тому числі | |
жінки | чоловіки | ||
Економічно активне населення у віці 15-70 років, S а | |||
Зайняті, S з | |||
Безробітні, S б | |||
Економічно неактивне населення у віці 15-70 років, S н |
За даними табл. 5.3 загальний рівень економічного навантаження українського населення досить високий, на кожних 100 економічно активних осіб припадає в середньому 57 економічно пасивних (13275 : 23127). Особливо велике навантаження несуть жінки, для яких К е.н. = 70,6%, тобто кожних 100 жінок утримають більше 70 непрацюючих працездатних співвітчизниць.
Про кризову ситуацію свідчить низький рівень залучення українського населення у суспільне виробництво. Враховуючи загальну чисельність населення, яка у 2000 р. становила 49246 тис. осіб, dе.а = 23127 : 49246 = 0,47, або 47%, тобто було залучено менше половини населення.
Для оцінки загального рівня працездатності визначимо чисельність працездатного населення у працездатному віці S15-70 = = 23127 + 13275 = 36402 тис. осіб. Тоді К п. = 36402 : 49246 = = 0,739, або 73,9%, тобто загальний рівень працездатності досить високий.
У суспільному виробництві України було зайнято трохи більше половини осіб працездатного віку 56,1% (20420 : 36402), в тому числі серед чоловіків 60,9% та 51,7% серед жінок.
За методологією МОП в Україні спостерігається безробіття на рівні 11,7% (2707 :23127), що трохи вище світового рівня 10%.
Ступінь охоплення незайнятого населення заходами соціального захисту характеризують показники, що розраховуються в середньому за період і подаються у відсотках (табл. 6.4):
Коефіцієнти, % | Алгоритм розрахунку |
Охоплення працевлаштуванням | Чисельність працевлаштованих осіб |
Чисельність незайнятих, які перебували на обліку | |
Забезпеченості роботою незайнятих | Чисельність працевлаштованих осіб |
Зареєстровано незайнятих осіб | |
Виходу зі стану незайнятості | Чисельність працевлаштованих осіб |
Знято з обліку незайнятих осіб | |
Охоплення профнавчанням | Чисельність осіб, які проходили профнавчання |
Чисельність незайнятих, які перебували на обліку | |
Охоплення громадськими роботами | Чисельність осіб, залучених до громадських робіт |
Чисельність незайнятих, які перебували на обліку |
Характеристики зайнятості та безробіття свідчать не лише про стан трудових ресурсів та ринку праці. Вони є побічними показниками рівня добробуту, стану системи соціального забезпечення та захисту населення, загального рівня життя.
![]() |
Питання для самоконтролю
1. Дати визначення зайнятості населення?
2. Як розрахувати кількість безробітних?
3. Що представляє собою економічно-активне населення?
4. Що представляє собою економічно-неактивне населення?
5. Дати характеристику працездатного та непрацездатного населення?
![]() |