Мотопіхотне відділення у наступі

Дії мотопіхотного відділення в основних видах бою

Мотопіхотне відділення під час виконання бойового завдання в основних видах бою діє, як правило, у складі взводу.

Наступ, по поглядам командування армій провідних держав світу, є основним видом бойових дій, що забезпечує можливість нанесення максимального ураження противнику та оволодіння важливими ділянками місцевості.

Використовуючи ініціативу той, хто наступає:

- порушує цілісність оборони противника;

- дезорганізовує його лінії комунікацій та систему управління;

- наносить ураження підрозділам противника, що обороняються.

Удари по противнику, який обороняється, передбачається наносити одночасно і на всю глибину його бойових порядків.

Військові спеціалісти армій провідних держав світу вважають, що підрозділи можуть переходити до наступальних дій:

= на завчасно підготовлену або поспішно зайняту оборону з положення безпосереднього зіткнення з противником;

= при відсутності зіткнення з противником (з ходу).

Наступ з ходу – може здійснюватися з вихідного району віддаленого на 30 - 50 км від переднього краю оборони противника або в ході розвитку бойових дій.

Суть цього способу наступу полягає в тому, що підрозділи в призначений час під прикриттям вогню артилерії, ударів авіації та діючих попереду підрозділів висуваються з вихідного або інших районів, послідовно розгортаються з похідного в перед бойовий та бойовий порядки та в установлений час атакують передній край противника.

Наступ з ходу при розгортанні підрозділів безпосередньо з маршу вважається найбільш характерним для навчального періоду війни, коли підрозділи можуть переходити в наступ, після висування з пункту постійної дислокації мирного часу або з району зосередження.

Наступ на підготовлену оборону розглядається як найбільш характерний вид наступального бою, котрий частіше всього буде проводитися в умовах безпосереднього зіткнення з противником (завчасно підготовлений наступ).

Суть цього наступу полягає в тому, що підрозділи завчасно і скрито займають вихідне положення і після сильної вогневої підготовки та ударів авіації переходять в атаку.

Це дає можливість заздалегідь спланувати бойові дії і організувати взаємодію частин та підрозділів на основі даних розвідки, оцінки можливостей своїх підрозділів та підрозділів противника, аналізу найважливіших цілей та інших факторів.

Для зайняття вихідного положення використовують траншеї, окопи та укриття, що є в наявності або обладнують нові. Вихідне положення для наступу займається скрито, як правило в нічний час або в інших умовах обмеженої видимості, щоб противник не виявив підготовку до наступу.