Особливості розвитку мистецтва ренесансу в різних країнах Європи. Особливості розвитку мистецтва мaнієризму в країнах Європи XVII-XVIII ст.

Пізнє Відродження. Маньєризм. Мистецтво Венеції у другій половині XVI ст.

Економічна та політична криза в Італії у середині XVI ст. Втрата Італією домінуючих позицій у культурному житті Європи. Зубожіння країни. Посилення контрреформації. Утворення ордену єзуїтів. Трідентський собор. Нові цілі та завдання мистецтва. Руйнування гуманістичних ідеалів та згасання ренесансної культури.

Поняття маньєризму як художньої течії та його основні риси. Ранні представники маньєризму - Якопо Понтормо (1494-1556), Джованні Россо (1494-1540), Джуліо Романо (1492-1546). Розквіт маньєристичного мистецтва у 40-х роках XVI ст. Парміджаніно (1503-1540) як найвизначніший представник маньєристичного мистецтва. Його найважливіші роботи - «Мадонна з довгою шиєю», «Мадонна з трояндою», «Св. родина з св. Маргариток)» та ін. Творчість Аньоло Бронзіно (1503-1572), Джорджо Базарі (1511-1574). Скульптура маньєризму Бенвенуто Челліні (1500-1571) -«Персей».

Архітектура. Творчість Андре Палладіо (1508-1580) як найбільш видатного архітектора пізнього Відродження в Італії. Його основні роботи: базиліка у Віченці, палаци Вальмарана, Капитаніо, театр Олімпіко у Віченці, вілла Ротонда, церква Сан Джорджіо Маджоре у Венеції. Палладіо як теоретик - «Чотири книги про архітектуру».

Живопис. Більш тривале, ніж на інших теренах Італії існування ренесансної культури у Венеції.

Паоло Беронезе (1528-1588). Декоративний характер його живопису. Блискучі колористичні та декоративно-композиційні рішення.

Якопо Тінторетто (1518-1591). Складність його творчості, наближеність до мистецтва маньєризму. Ранні твори Тінторетто. «Чудо св. Марка». Роботи зрілого періоду - розписи для Скуола ді сан Марко, Скуола ді сан Рокко і палацу Дожів. Нове трактування традиційних релігійних та міфологічних тем. Своєрідність живописної манери Тінторетто. Портрети Тінторетто та їх глибокий психологізм.