Мистецтво Венеції

Архітектура Високого Відродження

Рим як центр Високого Відродження в Італії. Введення ордера як основного масштабного елемента архітектурних рішень. Видання Вітрувія і розвиток теоретичної бази нового стилю.

Донато Браманте (1444-1514)- провідний архітектор Високого Відродження. Роботи Браманте у Римі. Темп'єтто у монастирі Сан П’єтро інМонторіо - завершене втілення ідеї ренесансного центричного храму. Проект та будівництво собору св. Петра і реконструкція Ватиканського палацу.

Антонів да Сангалло (1485-1546).Будівництво палаццо Фарнезе та собору св. Петра.

Своєрідність художньої культури Венеції. Пізнє оформлення ренесансних тенденцій. Стійкі готичні та візантійські ремінісценції в архітектурі та образотворчому мистецтві. Тип венеціанського палаццо (Палаццо Дожів).

Розвиток реалізму в творчості Якопо Белліиі (1400-1470). Антоиелло да Массіна (1430-1479) та його значеним для розпитку венеціанської школи живопису. Творчість братів Белліні — Джентіле (1429-1507) і Джованні (1430-1516). Джованні - визначний майстер венеціанського живопису XV ст. Його роль у розвитку традицій венеціанського колоризму.

Мистецтво Високого Відродження у Венеції.

Розквіт гуманізму у Венеції XVI ст., успіхи книгодрукування. Венеціанський живопис початку століття. Джорджоне (1476-1510) та його картини «Мадонна Кастельфранко», «Юдіфь», «Гроза», «Спляча Венера». Зв'язок людини і природи, тонкість колористичних рішень, нове розуміння пейзажу. Гуманістична сутність мистецтва Джорджоне.

Тиціан Вечелліо (1477-1576) як найбільш визначний представник венеціанської школи живопису. Реалістичний та життєствердний характер його мистецтва. Життя і творчість Тиціана. Його ранні твори: «Любов земна і небесна», «Вакханалія», «Свято Венери», «Вознесіння Богоматері», «Мадонна Пезаро» та іп.

Твори середнього періоду - «Венера Урбінська», «Даная», портрети «Іполітто Римінальді», папи Павла III, Карла V, ГГєтро Аретіно. Зростання в них психологізму.

Віддзеркалення кризи культури Відродження в мистецтві пізнього Тиціана: риси драматичного неспокою, відхід від гармонійної ясності класичного стилю. «Оплакування Христа», «Св. Себастьян».

Колорит Тиціана та ійого живописна манера. Вплив Тиціана на подальший розвиток західноєвропейського живопису.