Економічна думка стародавнього світу

Особливості східного рабства

Історія стародавніх цивілізацій охоплювала період з IV тис. до н.е. до па­діння Західної Римської імперії у V ст. н. е.

Склалися два типи господарської організації - східне і античне рабство.

Східне рабство виникло в IV тис. до н. е. У Стародавньому Єгипті. Розви­валося землеробство на високоурожайних поливних землях долини Нилу. Тва­ринництво витіснило мисливство. Найажливішим господарським досягненням стала зрошувальна система землеробства. Високого рівня розвитку досягла об­робка каменю.

На півночі Єгипту переважав розвиток тваринництва, а на півдні - земле­робства, що стало причиною розвитку жвавої торгівлі.

Найважливішими державами межиріччя були Шумер, Ур, Ніппур, Урук та інші (IV - III тис. до н.е ).

Економіка східного рабства характерна і для Стародавньої Індії і Китаю. У IV тис. до н.е. в долині Інду зародилося зрошуване землеробство, розвивалося тваринництво. Виникли ремісничі міста, торгівля. Знаряддя праці виготовляли як з металу, так і з каменю. У II - I тис. до н.е. спостерігалося швидке піднесення економіки Індо-Ганзької долини. Високим був розвиток ремесел - ковальства, ткацтва, гончарства, ювелірні вироби. Індія включилася в обмінну торгівлю. З'явилися купці, в тому числі лихварі. Грошовий обіг був ще малорозвинений. Рабство мало патріархальний характер. Сільська община зберігала домінуюче становище в економіці.

Як підсумок особливостей східного рабства можна визначити наступне:

1. Головна сфера економіки - сільське господарство - залишилась поза рабовлас­ницьким виробництвом.

2. Раби належали в основному державі.

3. Праця рабів використовувалася непродуктивно, тобто, для обслуговування ра­бовласників, будівництва пірамід, каналів тощо.

4. Східне рабство не є класичним, у ньому переплітаються громадські й рабовла­сницькі елементи.

Історія економічної думки бере свій початок у глибокій давнині. Вже первісні люди мали якісь зачатки господарських знань, котрі були результатом осмислення виробничого досвіду. Формувалися окремі елементи економічних знань. Економічні ідеї того часу знайшли вираження у збірниках законів царства Ешнуні (XX ст. до н.е.) і вавілонського царя Хаммурапі (XVIII ст. до н.е.). У них передбачалися захист майнових інтересів держави, рабовласників, певне регу­лювання економічних відносин. Пам'яткою давньоіндійської літератури є "Арт- хашастра" (IV - VI ст. до н.е.). У ній викладено знання з економіки, техніки і політики, передбачено регулювання земельних відносин, розв'язання проблем іригації.

У Китаї великого поширення набуло конфуціанство. Його економічні засади виклав Мендзи (372 - 289 рр. до н.е.), який відстоював селянське землеволодіння.

Тогочасні економічні погляди знайшли вираження у трактаті "Гуань-Цзи" (IV - III ст. до н.е.), в яких реалістично розкрито злиденне становище народу, окреслено шляхи розвитку сільського господарства і поліпшення життя селян. Зміцнення землеробства вважалося найважливішою умовою забезпечення стійкості економіки.

Великого значення автори "Гуань-Цзи" надавали товарно-грошовим відносинам з погляду їх використання державою для регулювання економіки.

У трактаті також розглядалися питання податків і грошового обігу. Пропо­нувалося замінити прямі податки на залізо й сіль непрямими, застосовувати для стабілізації господарства нормовану емісію грошових знаків та ін. Багато ідей "Гуань-Цзи" було використано в господарській практиці Стародавнього Китаю.

Важливим джерелом, яке свідчить про економічні уявлення старовини, є Біблія. Ця книга зіграла винятково важливу роль у формуванні принципів гос­подарської етики, якими протягом сторіч керувалися люди, вступаючи у відно­сини в сфері економічної діяльності.

Як правило, ці документи не мали аналітичного характеру, а тільки вста­новлювали певні норми поведінки, проте елементи роздумів і узагальнень уже мали в них місце.

Тема 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій.(VIII ст. до н.е.- V ст. н.е.)

3.1. Господарство Стародавньої Греції.

3.2. Античний Рим: економічні причини розквіту й занепаду.

3.3. Господарство скіфів, грецьких і римських колоній Північного Причорномор 'я.

3.4. Економічна думка античного світу.