Капітал підприємства і його кругообіг

Рис. 10.1 Форми і види підприємств

Підприємство як суб’єкт ринкової економіки. Класифікація підприємств

Підприємство – це самостійний господарюючий суб’єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу).

Воно є основною, первинною ланкою народного господарства, оскільки: 1) здійснюється безпосереднє виробництво різноманітних благ та послуг;

2) на ньому зосереджується і поєднується в процесі виробництва певна сукупність продуктивних сил (предметів, засобів прці, працівників);

3) відбувається первинний розподіл знову створеного продукту на первинні доходи підприємця, працівників, держави;

4) на підприємстві виникають відносини власності як між членами колективу, так і цього підприємства з іншими суб’єктами.

Фірма(так підприємства визначаються в західній літературі) – це, з одного боку, організація, що перетворює вихідні ресурси на кінцевий продукт, а з іншого – юридично самостійна форма існування бізнесу, відповідним чином зареєстрована підприємницька одиниця, що має комерційну самостійність.

Класифікація підприємств (рис. 10.1.).

Розглянемо їх особливості.

Залежно від форм власності розрізняють: приватні підприємства – засновані на власності однієї особи з правом наймання робочої сили; індивідуальні – засновані на особистій власності та особистій праці власника; сімейні – засновані на власності та праці членів однієї родини; колективні – засновані на власності трудового колективу, кооперативу, партнерства, громадської або релігійної організації; комунальні (муніципальні) – засновані на власності адміністративно-територіальних одиниць; державні – засновані на загальнодержавній власності; змішані – засновані на об’єднанні підприємств різних форм власності.

Виробництво в ринковій економіці здійснюється на підприємствах малих, середніх та великих. До малих підприємств українським законодавством віднесено підприємства з кількістю зайнятих 15–200 осіб залежно від галузі та виду діяльності. Маліпідприємства засновуються на будь-якій формі власності та здійснюють діяльність у виробничій, комерційній, фінансовій та інших сферах. Особливо важливе значення цих підприємств – у розвитку сфери послуг і торгівлі. Великі підприємства (кількість працюючих понад 1000 осіб) виготовляють масову продукцію стабільного асортименту. Середнімивважаються підприємства, які здійснюють виробництво невеликої, але стійкої номенклатури виробів у значних кількостях з кількістю зайнятих від 200 до 1000 осіб.

Підприємства класифікують також за сферою, видом господарської діяльності. Розрізняють: виробничі, фінансові, посередницькі та страхові підприємства.

Капітал підприємства – це засоби виробництва, інше майно та цінності, які обслуговують процес виробництва, а також просте і розширене відтворення підприємства.

Хоч би яка була суспільна форма процесу виробництва на підприємстві, він у будь-якому разі має бути безперервним протягом досить тривалого періоду, тобто повинен періодично знов і знов проходити одні й ті самі стадії. Тому будь-який процес виробництва на підприємстві, який розглядається в постійному зв’язку і безперервному потоці свого відновлення, є водночас процесом відтворення.

Якщо процес виробництва на підприємстві відновлюється у зростаючих масштабах, то має місце розширене відтворення. Якщо масштаби виробництва не збільшуються, відтворення у цьому випадку – просте.

Капітал підприємства починає свій рух із грошової форми. Грошовий капітал Г використовується на купівлю факторів виробництва (ФВ) тобто засобів виробництва і робочої сили, які поєднуються в процесі виробництва В і створюють новий товар Т', після реалізації якого капіталіст отримує його вартість у грошовій формі Г'.

У процесі кругообігу капітал проходить три стадії.

Перша стадія: Г – Т (ФВ ) – стадія обігу, тобто купівля на ринку факторів виробництва (засобів виробництва і робочої сили ).

Друга стадія: …В…Т' – стадія виробництва, на якій створюються нові товари. Літера В означає процес виробництва, а літера Т' – обсяг товару з такими витратами, що дають можливість отримати прибуток.

На другій стадії капітал підприємства діє як продуктивний капітал. Вироблена продукція Т^/ виступає як товарний капітал – форма, в якій капітал існує на цій стадії, яка є перехідною до третьої.

Третя стадія кругообігу: Т'- Г'– стадія реалізації виробленої продукції, тобто товарного капіталу, на конкурентному ринку.

Першу і третю стадії руху грошового капіталу підприємства слід розглядати у тісному взаємозв’язку з домогосподарствами як суб’єктами ринкової економіки. Схематично цей зв’язок представлено на рис. 10.2.

З цієї схеми видно, що підприємство, здійснюючи витрати (Г), купує необхідні йому ресурси на ресурному ринку. Власниками ресурсів, що купує підприємство (землі, праці, капіталу, здатності до підприємництва), є домогосподарства. Витрати домогосподарств на ці ресурси для домогосподарства мають форму доходів (зарплати, ренти, відсотку, прибутку). Ці доходи домогосподарства витрачають, купуючи товари на ринку споживчих товарів. Таим чином забезпечується органічний зв’язок домогосподарств із кругообігом капіталу підприємства.