Гендерні аспекти спілкування
Таксика.
Праксодика і екстралінгвістика.
ü Інтонація.
ü Гучність.
ü Тембр.
ü Пауза.
ü Зітхання.
ü Сміх.
ü Плач.
ü Покашлювання.
ü Тональність.
ü Потиск рук.
ü Поцілунок.
ü Поплескування по плечах.
ü Усмішка.
2. Проксеміка –це не тільки відстань між спілкувальниками, а й конфігурація, яку вони творять. якщо спілкувальники сидять навпроти, вони частіше конфліктують. За звичайної розмови доцільно розташуватися під кутом один до одного. Під час ділової зустрічі сідають із одного боку столу. Незалежна позиція визначається у розташуванні по діагоналі.
ü Орієнтування.
ü Дистанція. Вчені виокремлюють 4 дистанції між учасниками спілкування:
Інтимна (від 0 до 45см) – спілкування з дітьми, дружиною, коханими, найближчими друзями.
Особиста (від 45 до 120 см) – спілкування під час зустрічей, на вечірках, у кулуарах конференцій тощо.
Соціальна (суспільна)(від 120 до 400 см) – міжособистісне спілкування з малознайомими людьми.
Громадська (відкрита)(від 400 до 750 см) – виступ лектора перед аудиторією.
Отже, щоб успішно здійснювати професійну діяльність, слід знати і вміти розпізнати (читати) невербальні засоби спілкування.
Однією із найважливіших проблем сучасної лінгвістики є дослідження комунікативної взаємодії індивідів (жінка-чоловік) у співвідношенні з параметрами мови. Гендерний статус учасників спілкування впливає не лише на стратегію і тактику мовленнєвого спілкування, а й на його тональність, стиль, характер.
Гендерні пошуки в лінгвістиці зводяться до таких підходів:
v Маніфестація гендеру в стилі спілкування.
v Виявлення особливостей мовлення жінок і чоловіків – мовні гендерні стереотипи.
v Вираження ггендеру на різних мовних рівнях: морфологічному, лексичному та текстуальному.
v Гендер і традиції мовленнєвого етикету.
Як стверджують психологи, лінгвісти, стиль спілкування жінок і чоловіків найяскравіше репрезентують в діловій і професійній сфері. Чоловічий стиль спілкування зорієнтований на систему домінування: чоловікам притаманна завищена самооцінка, самовпевненість, зосередженість на завданні, схильність до стереотипів у спілкуванні. Такий стиль називають авторитарним. Для чоловіків найважливішою є інформація, результат, факти, цифри, для них тільки одна відповідь правильна (переважно це – власна думка).
Жінки репрезентують демократичний стиль спілкування: колегіальне прийняття рішень, заохочення активності учасників комунікативного процесу, що сприяє зростанню ініціативності співрозмовників, кількості нестандартних творчих рішень.
Для чоловіків характерним є виокремлення свого «Я», а для жінок – актуалізація «Ми» в налагодженні професійних ділових контактів.
Жінки частіше вживають слова зі значенням невпевненості (мабуть, напевне, очевидно, либрнь), а чоловіки демонструють свою незаперечну переконаність (я глибоко переконаний, що й казати, зрозуміло). Бажання чоловіків показати у спілкуванні з жінками високий рівень ерудиції спонукає їх до вживання професійної лексики.
Гендерні особливості спілкування виразно виявляються в етикетному спілкуванні. Під час розмови жінки зазвичай відверто дивляться у вічі співрозмовника, чоловіки ж частіше уникають прямого погляду. Жінки здебільшого починають і підтримують розмову, а чоловіки контролюють і керують її перебігом. Жінки частіше ніж чоловіки просять вибачення, докладно щось пояснюють.
У етикетних ситуаціях знайомства чи прощання домінує чоловіче мовлення, що виявляється у компліментах і цілуванні руки жінки.
Запропоновані висновки про гендерні аспекти спілкування не претендують на вичерпність, універсальність, але заслуговують на увагу для подальших серйозних студій цієї проблеми.