Поняття і типи змішаної ринкової системи
Змішана економічні система і соціально-політична система суспільства
Структура змішаної економічної системи
Поняття і типи змішаної ринкової системи
Лекція 9. Змішана ринкова система: поняття, структура, типи і тенденції розвитку
Змістовний модуль 3. Змішана ринкова система.
Висновки
1. Монополізм є об'єктивним явищем господарського життя і притаманний майже усім економічним системам. Особливо швидкого розвитку він набуває в ринковій економічній системі, починаючи з кінця XIX ст. Сучасна ринкова економіка є по суті є сумішшю і переплетенням конкурентного і монопольного начал. Економічний розвиток відбувається таким чином, що сама конкуренція породжує монопольні тенденції, провокує появу монопольних утворень. Прагнення позбутися "незручностей" (небезпек) конкуренції штовхає підприємців до завоювання (захоплення) домінуючих позицій ринку. Останні, хоча і не гарантують "тихого життя", все ж суттєво зменшують ризики Підприємництва та забезпечують значне зростання прибутковості.
2. Монополізм має численні та різноманітні прояви, починаючи від "скромної" за вигодою монополістичної конкуренції; закінчуючи абсолютною (чистою) монополією, коли на ринку панує одна-єдина фірма. Він несе значну загрозу конкуренції та суспільному добробуту. Монопольні процеси обумовили модифікацію господарського механізму, посиливши в ньому свідоме регулювання. Завдяки спеціальній антимонопольній діяльності та антимонопольному законодавству державі вдалося поставити під контроль процеси Монополізації та посилити конкуренцію. Дослідження проведені в США показали, Що головним чином завдяки застосуванню антимонопольних заходів частка ефективних конкурентних ринків у країні зросла з 56 до 75%.
Вчені-економісти однозначно стверджують, що в ході розвитку економіки за всю історію людства можна виділити дві основні чисті форми: централізовано керована економіка, в якій господарське життя організує укладальник планів - адміністративний апарат, та ринкове господарство, де підприємства і домогосподарства самостійно розробляють плани і вступають в економічні відносини між собою під впливом автоматизму ринку, що координує їх діяльність. Вимірювальний інструмент, який при цьому використовується - ціна, що вільно встановлюється за взаємною згодою покупця і продавця.
Еволюція капіталістичного способу виробництва породила могутні економічні організації у формі великих корпорацій і потужних профспілок. Здатність цих могутніх блоків маніпулювати функціями ринкової системи, деформуючи її конкурентну природу, спонукає уряд втручатися в економіку з метою стабілізації та росту останньої. Поєднання ринкових методів регулювання економічних процесів в національній економіці та централізованого планування є визначальною ознакою змішаних економічних систем.
Змішана (ринково-державна) економічна система є проміжною між чистою ринковою і командною. Уряд тут відіграє активну роль:
- сприяє стабілізації і зростанню економіки;
- забезпечує економіку деякими товарами і послугами, які виробляються в недостатньому обсязі або й зовсім не постачаються ринковою системою;
- модифікує розподіл доходів і ресурсів.
Крім того, в змішаних економічних системах функціонують економічні організації у вигляді великих корпорацій (монополій) та профспілок, тобто змішана економічна система є регульованою ринковою економічною системою, де ринок, як форма організації суспільного виробництва, контролюється і регулюється державою за допомогою адміністративних економічних заходів, через які держава забезпечує ефективність, справедливість і стабільність.
У конкурентній ринковій економічній системі, в силу егоїстичної природи ринку, доходи, отримані в результаті конкуренції, не розподіляються таким чином, щоб забезпечити, незалежно від форм і результатів діяльності людини, такий рівень добробуту, який дозволяв би максимізувати споживання матеріальних та духовних благ і послуг для усіх верств населення. У механізм ринкового розподілу не потрапляють громадяни, зайняті у галузі фундаментальної науки, освіти, інших видах гуманітарної діяльності а також в управлінні, перебувають на утриманні державою. Сюди ж відносимо інвалідів, дітей, людей старшого покоління, для яких джерелами Існування залишаються або власні заощадження, або благодійні фонди. З метою забезпечення соціальної справедливості держава включається в регулювання ринкових процесів.
Ще одна вагома обставина змушує державу здійснювати регулювання: тенденції трансформації конкурентної ринкової економічної системи в монополістичну чи олігополістичну, зріст рівня інфляції зумовлює антиінфляційні та антимонополістичні заходи держави.
Необхідність та межі державного втручання в економіку визначаються цілями соціально-економічного розвитку тієї чи іншої країни. Так, у США, Канаді, Великобританії дотримуються концепції економічного лібералізму, що полягає у державній активності через бюджетно-фіскальну та грошово-кредитну системи. У багатьох економіках країн Західної Європи дотримуються концепції економічного дирижизму, що полягає у застосуванні державою індикативного планування з метою координації діяльності суб'єктів національної економіки для визначення пріоритетів соціально-економічного розвитку. Так, зокрема, у Франції у рамках державного сектора економіки застосовується плановий контракт, а в приватному секторі - держзамовлення. Одним із методів державного регулювання національної економіки є також дія законів, що регламентують відповідний рівень соціальних гарантій: мінімальний розмір заробітної плати, виплати по безробіттю, розмір пенсій тощо.
Перехідні економічні системи - це різновид змішаної в період трансформації економічної системи з одного в інший тип.
Сучасна змішана ринкова економічна система характеризується наявністю державної власності поряд з інститутом класичної приватної власності, а також поступовим доповненням ринкового сектора економіки так званим позаринковим, де виготовляються, реалізуються і споживаються суспільні блага і послуги. До неринкового сектора економіки відносимо також ті державні підприємства, які займаються підприємницькою діяльністю. Часто державний сектор охоплює підприємства з природною монополією, зумовлену технічними факторами, це - водопостачання, енергопостачання, залізниці, пошта, зв'язок тощо.
У реальній практиці господарювання економічна система завжди є тією чи іншою мірою змішаною ринковою економічною системою. У ній органічно доповнюють один одного два механізми регулювання економічних процесів: ринковий та позаринковий (державно-монополістичний).
За способом організації ринку виділяють такі типи змішаних економічних систем:
· Ринковий змішаний капіталізм, в якому переважає приватна власність, ринковий механізм виробництва і розподілу модифікований втручанням держави( США, Японія, Канада, країни Західної Європи);
·Соціальну ринкову економіку, як метод соціальної політики, який поєднує у собі принцип свободи ринку з принципом соціального урівнювання;
·Ринковий соціалізм, де засоби виробництва належать державі або трудовим колективам, а виробництво і розподіл регулюються ринковим механізмом.
Узагальнюючи, змішані економічні системи можна поділити на:
1.Ринково-державні змішані економічні системи – в них соціально-економічною основою служить приватна власність, виражена як індивідуальною, так і колективною формами (партнерська, корпоративна), а також провідне становище мають ринкові методи регулювання при коригуючій ролі державних механізмів (США,Японія, Швеція, Франція, Німеччина, Австрія). Визначальною ознакою цих систем є наявність і пріоритетність таких механізмів і інститутів, які дозволяють ринковим цінам розподіляти рідкісні економічні ресурси; а держава вирішує ті соціально-економічні проблеми, які непідвладні ринку: розробку й затвердження правових основ економіки, визначення мети й пріоритетів макроекономічного розвитку, фінансування суспільних благ і послуг, стабілізація економіки, яка б забезпечувала повну зайнятість і стабільний рівень цін.
2.Державно-ринкові змішані економічні системи, які характеризуються панівним становищем суспільної власності при неповному становленні приватних форм та розширенні ринкових механізмів регулювання при переважанні централізованого адміністративного управління. До них належать перехідні економічні системи постсоціалістичного простору, у тому числі Україна. Окрім формування і організації ринкового господарства та забезпечення нормальної роботи ринкового механізму, держава вирішує проблеми, які ринок не вирішує, а загострює: проблеми справедливого розподілу доходів, ефективне використання НТП,міжнародний поділ праці, екологія тощо. Регулюючий вплив держави на економіку здійснюється через систему директивного чи індикативного планування, бюджетно-податкову і грошово-кредитну системи. В Україні вкрай необхідним є створення дієвого гнучкого господарського механізму змішаного типу з обов'язковим елементом державного планування, приведення системи оплати праці лібералізованій системі ціноутворення, дієвого і адресного соціального захисту.
Вплив держави на економіку найбільш відчутний через податкову систему та державні видатки. Державне регулювання має важливі наслідки для виробництва, зайнятості, продуктивності праці, рівня цін та розміщення ресурсів. Найповніше вплив держави, її економічна роль проявляється через здійснення урядових закупівель товарів та послуг і державних трансфертних платежів. У перелік державних закупівель входять: - оснащення національних збройних сил, - купівля товарів галузей ракето, судно, машинобудування, - будівництво автомагістралей, інституцій охорони здоров'я та освіти, - оплата послуг працівників соціальної сфери тощо. Держава здійснює перерозподіл податкових надходжень окремим верствам населення у вигляді виплат по безробіттю, соціальному страхуванню - все це так звані трансфертні платежі.
Національна економічна система України може бути кваліфікована як державно-ринкова перехідна змішана економічна система із тенденціями послаблення централізованого регулювання економічних процесів і подальшого трансформування у ринково-державну змішану економічну систему.
Перехідну змішану економічну систему України на сучасному етапі кваліфікують як постсоціалістичну і постадміністративну. Процес формування постсоціалістичної економічної системи в Україні розпочався після проголошення Державної незалежності і здійснюється у напрямі утворення змішаної ринкової економічної системи капіталістичного типу. У сучасній економічній системі України одночасно спостерігаються процеси як соціалізації, так і капіталізації економічного розвитку, що визначає її змішаний характер.
У зв’язку із кризою адміністративної системи відбувся одночасно раптовий її демонтаж у напрямку ринкової економічної системи. Але це дало лише часткові результати через певні об'єктивні межі: адміністративні методи регулювання не можуть бути повністю витіснені економічними методами в перехідній економічній системі України. На жаль, було зруйновано окремі раціональні форми економічного регулювання, зокрема освітня, медична та соціокультурна сфери. Постадміністративна змішана економічна система України ще певний час, внаслідок недорозвиненості капіталістичних інституцій, носитиме адміністративний характер, однак, у процесі розвитку ринкові економічні відносини набуватимуть все більш панівного становища.