Реконструкція обличчя за черепом

Г

І

Г


Програма й методика антропологічних досліджень

Висота перенісся оцінюється за допомогою двох показників: дакріального та симотичного.

08 : ОС Дакріальний показник визначається за формулою: дакріальна висота х 100 : дакріальну ширину, де:

ИС (дакріальна ширина) — відстань між дакріонами;

В5 (дакріальна висота) ■■— найменша проекційна відстань від спинки носа між дакріонами в медіальній площині.

Рубрикація дакріального показника: 44,9 — малий; 45— 53,9 — середній; вище 54 — великий.

160 155 150 145 140 135 ± 130 125
105

75 80 85 90 95 100 105 110 115 120 125

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                       
  н« з а —* вав ■*- ч-. НІ •ч. * г- айв ■Чв ІНМ вві Чв -ча> ■в. «■ ■Я •ч, на» Ча, вв_ •ви, —«Ч ч-в. -»аі аав ""ВИ аааі за на вві ЯЯ "—а •Н) ча. чи —, в. ЧВ, = Чі —в -5 вав чаа -чч а Є ввв. -ч* а «в. є: —. Ша> ■а*. На —■ ■ВВ ч. -—- -Ч їжа ■*■■ -—- вав ■ач ан *—ч > в г •■в. а» — в Ч-В, -аа ■а. а. аа *—в НИ ■—н аав. на ■"•—І ■з -4-і -"Я —в, ■—И —*1 в Щ —а авв Чвв г —_ вам «в аав -V Ч—, Ні •ав. а" ВВМ нв —а. —* •*. На На чв. ■Н чав ■М Ни< ■н •Ван —ч ча» вввв Нві г —щаі ЧВ -НІ С ввв. -Ні -р-ч                                                                              
• ни ав вв. авв, ни На. На, —ча Чв нв Н-і ■*■ -чв ■вві -Я) ■в» чм г= -аа ваН ч. = — ■аш -н ■ач —і. а-в, ■— а —< вава "-Ч Ь*м *-^ч — -чаа —! != не —-— Мав їм ■ ■ іа «а. ач, Мвц ——( —н «Н| ан -чв. =ч- ч— ч^ Ні Чв. ■вві ——1 •ав ■ч, вав ч. ч, -с чи вва ачв. аМ -а» а_ НЯ ■ні ■Ьвч ЯК ■вві навм ■НІ ■аш ■чв. аш ■— аа— ■ав, Нкі ~*« -—. ■ас на, ч-Х К <-ч_ = чч на ■ва, чвв •чвв -« ч*. нм Зв» •ч -с ■ВВІ ■НІ Ча| ва_Н 4-а, ня Каа, їм авв> -— ■Чв авв                                                      
  вам -вв ІВВВі а> чаа. вав ■•- ЧЧ, ■с ва, ■■а ч-: ч-в. Ч« ав> —, «■І —. -в, ч-. Ввч ч_ ка. -ч, -НІ ч. чаа •а-, ■«= Ч Не -в, ІНаС ■-, на НІ ■— Ні •~- •н —ч Ваі •тт Ні вац ■■■ К«а Гі ■*а а ■ч» 5а -ч -- н. авв аав. яае ч— —_ Вам чан ■вв. -а. -—, ч—, Вам Ча, а» Чаї. Н —а Вам «а, •Н ■ч, 1і -ав чча, —« ■ч^ чащ •аа, -4 чв, ■ь; --. -я аш Вам вам Чан" •ав, •чї ч—™ ня ■■а —ВИ -а* ■ч — не: ■аа» ааі Чв ваіа Чв-, •Ч чвв =с -ч, ^С ЇЙ. ХВн -чв. «в —-1 Ваві ч-_ Яка, -— в« ~» ч] ■-• ч. -~ ч« —- Ч! вн —Ча —Чі авв ■ав, ВВВ ч> Ча аш Чвв в_ чвв. •вв. ■а. Вав, чвв, ам ■ч_ ■Н ■чв. —ч «Ч ч, =; ^> ~^ •М МІ вві ВМ) ваа ■аа тт вМ іава; •К НІ ая Чв ва ■ч, а» Нвв •ав, ■ва Чв_ ■ВІ ■ча. ■а. —. —ч -аа ■НІ г І вЗ =В ■^ ч- ■5 За "■^ аа ааа ав чв. ■VI в-, •^. тт ч— ЧС ВВа -чв Ч-в Каа, ■Ч-. «Н Ча ■.« -ч. —. чв-. •ах __а -чв, Чч»а. аВШ МН •ВВ. ваа =1 авв ■им ввві вава -ва ЧВв, ьс ■аа на Ч-. »£_* 3» Чан. -—а Чвв, ■чва внв Вв_ ч. -аа ча ■НІ ч_ вав —вв НВ а-. НІ -вв Св. ■Ч-. не 2: чвв а> :»■ ■■м ■^ Чі ■=; чч                                
«вв -*а •Чв. ■Б. -— ■с — —а -чаї ■в. •а, ави ■ча. чч^ зн *»а в— ---—ва -ч^ >«а -4-а -чаї Чвв, ■с аа ■ч-в ■^ Чва. ■ач _*| маї ■а = •— ■в, — на =а ■«■ ■Вв ™*. ■в» •аа НВ -ч, «с —ч ■*ч, ■н "а. Са-" ^ ■в :-= *вв. аММ чва, ВМ —в1 чвв. -в! в-Ч «ви; ааа «-, вЯС ■аа, за Є в. Ча-а мав, —в. ■= Ч^ н. •чв. Нв, ■ і ч| ■В) ■ааа; ав_ чв. Зааі Чвв ■вві — ВИ -ч. ■ми М •ч —в, ВВІ ааа аааі —в. -чн вві -—а ві чв. на, чвв Вві ШВ чвв -х: Ча^ =: мва «ч. ЧВІ а, Чаа ча •ч^ —вЧ чв. чаї =31 н чан —™_ =9 -в. ■н Вв, Чв. с- =1 чвв ■в- ■ч, ч^: на чв, Вв в». ВВВ чв, На ч, -- ваа ч^ ~ч. ааі Вві вві в—^ ааа -в. ВВ. Чв. вві ва, ч. ■а. ав в> Нв Чва -с —н -■і —я вШ -ч. *™^ -— -Є 1-а -в Вві ч. = ч-і -в. -«: -ЧВ ас авв, ч. -в. гз чв, ва, к—в н. ■аі :_« -ч_ 3-1 ■-» в*Я чв» в» ЧВ. ■ВИ Г^яв ВВ, *н ■■■ Зв* ^чв. **н **ч. *-** ам в= ваа. <в вв вва ■ВВ = ■ач ч, чаї ча-. -«- ■ч. -—а -—, •«а г =>■ ■Б ааа —ві вШ- —В -ч ч ■>=  
"ч. ? Ччч І ■в. -*, ■Ча. 2а «ч, ваш. Чан, "—■І Нв< гаї ■—ч   в* 1 ■5 г. -ч, *- -а ■чаа ■ч, І —н -■- в і ї" ■а. —- ■-в К. —в а^ •Чч. «ч, -*, -в. ч. Є" ■ч, На -ча •** ■•4 ■-чі В-Я ■*ч — ^ ■чв.; чааі ■*чч -а-Ц ■—ч. в= вам -ч-і ч\ *-ч •ні ■** ■н в:   нв -ан -ч. * —« •—. Ча ач -. 1— =: •—. —- в, 1-—, ВВІ ч-^_ чаї — ав -~. -« ^-. 41 -~ ■ч ■—. =5 -аа «С -ч. ЧВа, На, чваа, 3: •ва. чц, тт **ч ■аа ■на чв. -НІ —- ■— ■-- "ав ■**■ і -н =: ч. -*-. Вх -- В. —. В! ■ч, -•» Чв- аав ча, на ■ч-в, «=; ч НЕ —» "В -ч ч: д, —■ ч-и ■ан —а ■-а —- "ч. ■«*. •*• Нв, **. .?•_. -*■ **• ■ав, н- —* ■*-- ач -в, "Ч -ч- чв. —аі ■ч«. =ч: —в —аі Чан чаї і> *ч ■а: ааа =- ч, ч. -а —в  
  Чв. ■і ВМ аш —■ ■■ч —а На  
■в Ч,    
  ЧВ* •*» ■ч— --ч =.« Сч- -5. -ч, ■ча Ч, =а чва. ■а, ч, вв. Чч, ■ч =а —а* •Н ч. Ні •чв, •"Є ч, ■ч, ■ав, *ч> ■4-а. ■н =»• ■ви -м •ч, Вв ч. &н ч. с: -х, —Ч ■чв. -н ^а *«аі **• Ч, =.* -— •=; ■«а» ВВІ **• -с ва, -в -в _*. ■Чв, -в. ч-ч, ■с; =кв ■ч  
  ч ■Ча| чи в. **—< ч.   *Ч —• ■Ч, Ч. ■ч*     чі ^* ч -^   ч. і     ■ч *-> = ■•« чі •ч. «с -», ■Ч! ■а. Ча. Ввч ча. Лі •*. ■а. *^»   "ча вв. ■-. Чв, ч-: в. Ч-в  
І       *Ч ™Ч "-Ч ■ч і І -». ■а ■ч« ■> Чі ■*« "ч.   ~~ Чі ч» ■ч ч.   ■ч. ■—в =; -*- ■ч-; Мв. ЧВа.  
  ч, ■^ -ч *-- і: ■ч Ч*         *ч —, -■«■       ч* ч. ^ч •а, *Ч       ч ч»   ■І-1 ■ПЛв •*■ ■*** Чв ч. Ча -^   —■ і___   ~ч. ^ч« ■*»- Ч]   ч. ч ^ч.     ■—- ■■—   Чі  
    "Ч, "Ч,     -Ч І; -ч "Ч, ■і Ч, ч.   вГ           чї   ^*-Ва   ^ч, "•ч ■** V.   "ч ^. Ча ■ч, •ЧВВ       •ч *** -«■ ч *»> ч       -ч.    
  ч   Ч»   ■«V, ^Ч, ч   *Ч, ■**           ■в. ч:   ~-   І-ч»   Ча, К Чв   ~ч. і—.   ■-* ~ч ч, -ч. кч Ч£ •"в. ■**. і—ч. **- Ч   ч   -а-,   ^^  
ЗО         *^   ■ч,     •ч.     •ча, ч,     —     Ч» 4<в, "ч- -~>   Ч, ^Чв, —ч. ■ч» -*> Гаї "ав. '—■? ч   •ч>   ■чв^ -*-   ч. -ч.   •-Чч, Г "ча.      
        ••   ^» *Чч "Ч,       "ч ч *ч».           ч. Ьм   ^ч, ■**в •ч. 'Ч1в.       ■^ *ч   **-       ч к-ч *~-ч,   ■^   Ч. ^ч-ч     СЗ-а    
                Ч -і           ■Ч,   ч     ■*ч.     ■*-^   ■^   Чц-,       -^.         Ча '"*■ ^а. ч. **»■ -*ч,   ч її*   ^ч   •__ ч, ч  
                            "Чц, ^"Ч   ч, *Ч ■»ч     ■^ ■~ч     -Чв,   -ч, ■ч»,     Ч,. ? ■-Ч. >^'     •ч ^ч* ^**   ^~   Б-в ч, Ч-.   ч    
                            ч^   'Ча, ч.   *** "ч. Чч ч     ■^.   ч       ч.   ч   Ча, **■ ■-ч         "-чв.  
?<:                               1ч^ч,     ~ЧчЛ "^ ^чГ •ч,   ч^               ч^.         "-^     ■— ■*«   ч    
115
ПО

120

Номограма для вимірювання кутів горизонтального профілювання

обличчя

51У: ЗС. Симотичний показник вираховується за формулою: симо-тична висота х 100 : симотичну ширину, де:

5С (симотична ширина, або найменша ширина носових кісток) — найменша пряма відстань між щелепно-носовими швами;

&У (симотична висота) — найменша проекційна відстань у медіальній площині над лінією найменшої ширини носових кісток.

Рубрикація симотичного показника: до 28,9 — малий; 29—39,9 — середній; вище 40 — великий. Чим вище перенісся, тим вищі дакріальний та симотичний показники.

75 (1). Кут виступання носа, утворюється нахилом лінії носових кісток (назіон — рініон) відносно лінії обличчя (назіон — про-стіон). Величина кута залежить не лише від нахилу носових кісток, а й від вертикального профілювання обличчя: на прогнатних черепах



77 Краніометрія та краніоскопія

він нижчий, ніж на ортогнатних.' Рубрикація: до 23° — малий; 24—28° — середній; 29° і вище — великий.

Нижній край грушоподібного отвору — описова ознака, яка має такі форми: інфантильну — отвір невеликий, його нижній край притуплений, що властиве дитячим черепам; антропінну, коли бічні краї- отвору переходять безпосередньо в гострий нижній край; передньоносові ямки, коли бічні краї сходяться нижче переднього краю; передньоносовий жолоб - бічні краї грушоподібного отвору спускаються донизу, утворюючи довгасте заглиблення.

1

Форма нижнього краю грушоподібного отвору:

/— інфантильна; 2— антроігіппа; 3 — передньої юсові ямки; 4— передньо-

носоиий жолоб

Передньоносовий шип — описова ознака, що певною мірою харак­теризує ступінь виступання носа. Оцінюється за п'ятибальною схе­мою.

Важливі ознаки містить очна ділянка черепа.

51. Ширина очної орбіти (максилофронтальна) — відстань від
максилофронтальної точки до зовнішнього краю лівої орбіти по

лінії, що ділить її навпіл.

51а. Ширина орбіти (дакріальна) — відстань від дакріальної точки до зовнішнього краю лівої орбіти по лінії, що ділить її навпіл.

52. Висота орбіти — відстань від середини верхнього до середини

нижнього краю орбіти.

52 : 51. Орбітний показник (максилофронтальнии) вираховується за формулою: висота орбіти х 100 : ширину орбіти (від тї).

52 : 51а. Орбітний показник (дакріальний) вираховується за фор­мулою: висота орбіти х 100 : ширину орбіти (від <3).

Прийнята така рубрикація орбітного показника:

Ширина орбіти від до 75,9 76- 84,9 85 і вище
Ширина орбіти від <І до 82,9 83,0-88,9 83 і вище

Низькі орбіти (хамеконхія) Середні орбіти (мезоконхія) Високі орбіти (гіпсіконхія)




Програма й методика антропологічних досліджень



Краніометрія та краніоскопія


 


; Наведемо деякі основні виміри нижньої щелепи.

65. Ширина суглобових відростків — відстань між зовнішніми краями суглобових відростків. Вимірюється ковзним циркулем.

70. Висота гілки — відстань від гоніона до верхньої точки сугло­
бового відростка паралельно задньому краю гілки. Вимірюється
мандибулометром.

71. Найменша ширина гілки — найменша відстань між передніми
і задніми краями гілки. Вимірюється ковзним циркулем.

79. Кут гілки, утворений площиною, що проходить через задній край гілки. Вимірюється мандибулометром.

69 (1). Висота тіла — відстань від нижнього краю щелепи до зовнішнього альвеолярного краю на рівні лівого підборідного отво­ру. Вимірюється ковзним циркулем.

69 (3). Товщина тіла — відстань між зовнішньою та внутрішньою поверхнями тіла на рівні підборідного отвору. Вимірюється ковзним циркулем.


 

Циркулярна деформація черепа спричинює також деякі морфо­логічні зміни в ділянці надбрівних дуг, які втрачають свою рельєф­ність, і у верхній частині обличчя, де збільшується висота орбіт і зменшується висота надперенісся.


 


Штучна деформація черепа

Штучна деформація, тобто навмисна зміна форми голови, — звичай, поширений серед багатьох давніх народів. На теренах України штучно деформовані черепи віднайдені у похован­нях катакомбної культури доби бронзи, сарматських племен (III ст. до н. є. — III ст. н. є.), ранніх кочовиків другої половини І тис. н. є.

Відомо кілька різновидів штучної деформації. Найпоширеніша з них — циркулярна, або "баштоподібна", коли череп набував форми, витягнутої у двох напрямках — догори і назад. Цього добивалися за допомогою кругового перев'язування голови дитини. Для підсилен­ня дії пов'язки на лоб і на потилицю іноді клали спеціальні дощечки.

Уперше спосіб штучної деформації голови описав Гіппократ. Розповідаючи про "макроцефалів", він зауважував: "...Тільки-но на­роджується дитина і кістки її м'які, незатверділу її голівку виправля­ють руками і змушують рости в довжину за допомогою бандажів та інших доречних пристроїв, унаслідок дії яких сферична форма голови псується, а довжина її збільшується". За спостереженнями сімферопольського лікаря й антрополога В. Бобіна, баштоподібний тип черепа в людини формується вже протягом перших років життя. При. цьому так звані тім'ячка — залишки щільної волокнистої сполучної тканини в місцях стикання кількох кісток черепа новона­родженої дитини — довго не заростають. В багатьох випадках у дорослих фіксується наявність метопічного шва і численних встав­них кісточок.


Штучна деформація черепа

Своєрідна форма деформації зазначена в інків Перу: внаслідок спеціального закріплення немовляти в колисці і перев'язування голови як у поперечному, так і в поздовжньому напрямку, на черепі утворювалися дві опуклості з перетяжкою посередині.

Ще в середині нинішнього століття на Кавказі і в Центральній Азії були поширені різні варіанти сплощення потилиці ("бекшиш" та ін.), спричиненого тривалим лежачим положенням дитини, при­в'язаної до колиски. Ці ненавмисні деформації зменшували поздовж­ній діаметр голови і збільшували її ширину. Наприклад, обстеження гірських таджиків дало такі результати: головний показник осіб без слідів штучної деформації складав 82,7; зі слабими слідами — 83,3; із середніми та яскраво вираженими — 86,5 (В. Гінзбург).

Антропологічна реконструкція, тобто відтворення обличчя людини за черепом, — своєрідний місток між краніологією, Що вивчає переважно викопних людей, та соматологією, об'єктом дослідження якої є жива людина.

Основу антропологічної реконструкції складає метод відтворення м'яких тканин обличчя за рельєфом кісток з урахуванням вікових,



 


 



Програма й методика антропологічних досліджень



Оспгеометричні дослідження


 


статевих та расових особливостей. Доведено, що між морфологією мозкової та лицевої частин черепа і морфологією м'яких тканин існує певний взаємозв'язок, а іноді — досить чітка залежність. Зокре­ма, такі ознаки зовнішності, як форма лоба, лобні горби, надбрівні дуги, форма обличчя, реконструюються з великою часткою вірогід­ності. Позитивні результати дає відтворення форми носа. Складніше реконструювати складку верхньої повіки, контур нижніх країв крил носа, обриси верхньої та нижньої губ, ступінь відстовбурченості вух.

Антропологічна реконструкція — досить складний і довготри­валий процес. Він складається з кількох етапів: реставрація черепа, який часто буває частково зруйнованим; проведення краніометрич­них вимірів і детальний опис краніоскопічних особливостей; виго­товлення гіпсової копії черепа та відтворення на ній за допомогою спеціальної мастики м'яких тканин обличчя: жувальних м'язів, гребенів, розташованих між ними, і т. ін. Реконструкція обличчя за черепом потребує не лише глибоких знань у галузі морфології людини, а й певних мистецьких навичок: її виконують у вигляді графічного профілю або скульптури.

Метод пластичної та графічної реконструкції, який широко за­стосовується не лише в антропології, а й у криміналістиці, постійно вдосконалюється. Останнім часом співробітники лабораторії плас­тичної антропологічної реконструкції Інституту етнології та антро­пології РАН вивчають співвідношення між м'якими тканинами та кістковою основою за допомогою ультразвукової ехолокації. Це дає змогу працювати з живими людьми — представниками різних расо­вих та етнічних груп — без будь-якої шкоди для їхнього здоров'я.

Створені на основі пластичної реконструкції документальні портрети первісних людей та історичних осіб прикрашають музеї багатьох країн світу.