Етика ділового спілкування.
Етика сімейного життя
Етика вченого та ін.
Педагогічна етика
Інженерна етика
Етика бізнесу
Нормативна етика має свої завдання не тільки в суспільному житті. Вона має виконати свою роль насамперед в житті особистості. Такий її підрозділ, як ситуативна етика,є способом саморегуляції особистості в окремих ситуаціях - публічних та інтимних (міжособових). До ситуативної етики відносяться:
• етика міжособових стосунків
Найважливіше завдання нормативної етики - бути засобом формування світогляду особистості.
Ділова етика – складова етики,яка дає можливість оцінити з точки зору моральних критеріїв та параметрів, що добре і що погано погано в ділових стосунках між людьми ,а також між людиною і суспільством.
Стосовно бізнесу ділова етика визначає моральні критерії та параметри відносин між виробниками і споживачами,службовцями і менеджерами організацій,самими організаціями,підприємствами та державою, що утворює систему взаємних зобов’язань одного перед одним.
Ділова етика виконує функції не тільки морального судження, а є й засобом прийняття рішень,що дає можливість правильно розв’язувати суперечливі етичні проблеми.
Категорії етики:
Ø Добро і зло;
Ø Обов’язок;
Ø Відповідальність;
Ø Справедливість:
Ø Совість і сором;
Ø Сенс життя і щастя;
Ø Честь і гідність;
Ø Ставлення до смерті
Мораль:
v сукупність регуляторів належної поведінки,через які людина виявляє себе як розумна,самосвідома і вільна істота;
v форма суспільної свідомості,що регулює стосунки між людьми у всіх сферах їхнього життя та діяльності згідно з уявленнями про добро і зло та спрямована на гуманізацію цих стосунків;
v неформальний соціальний інститут,що складається із системи стандартів, яку поділяють та ухвалюють усі члени культурної спільноти.
Моральні проблеми, що розглядаються етикою:
1. Звичай – традицыйно всьановлений порядок поводженнябзакрыплений колективними звичками;
2. Моральны норми – моральны вимоги загального характеру, правила поведінки, очікування та стандарти, що регулюють взаємодію людей;
3. Закон – нормативний акт, ухвалений вищим органом державної влади;
4. Моральність – стан моралі, що визначає спосіб, рівень і межі впливу її норм на реальне людське життя.