Порядок патологоанатомічого дослідження померлого
Про патологоанатоміче дослідження померлих
ПОЛОЖЕННЯ
Додаток 10
Лікувально-профілактичної допомоги А. Картиш
Начальник Головного управління
1. Порядок оформлення медичної документації на померлих в лікувально-профілактичному закладі
Встановлення факту настання біологічної смерті хворого проводиться в лікувальному закладі черговим або лікуючим лікарем, про що в історії хвороби робиться відповідний запис з вказівкою часу смерті в годинах та хвилинах.
До тіла померлого прикріплюється бірка з вказівкою про лікувальний заклад — відділення, прізвища, імені та по батькові померлого, року народження та дати смерті, основний клінічний діагноз. Труп без затримки доставляється в морг чи прохолодне приміщення, виділене .для зберігання трупів, з температурою 0 — +4°С. Пов'язки, дренажі, інтубаційна та трахеостомічна трубка, катетери залишаються на місці.
Зразу ж після настання смерті хворого лікуючий лікар складає посмертний клінічний діагноз, епікриз.
У посмертному клінічному епікризі підлягають відображенню такі питання:
дата початку захворювання та скарги хворого;
дата первинного звернення по медичну допомогу з вказівкою, куди та до кого звернувся хворий, яку отримав допомогу;
дата та місце первинної госпіталізації, назва всіх лікувальних закладів, де в подальшому обстежувався чи отримував лікування хворий, зміст діагностичних та лікувальних заходів;
узагальнена характеристика перебігу захворювання за час перебування в кожному лікувальному закладі;
дата госпіталізації в даний лікувальний заклад, діагноз при направленні, попередній діагноз, заключний діагноз, дати Їх встановлення, зміст проведених лікувальних заходів (при проведенні операцій — назва операції, тривалість, вид наркозу);
дата появи, характер симптомів ускладнень, дата їх розпізнання, вжиті заходи;
клінічна характеристика термінального стану, зміст реанімаційних заходів;
час встановлення біологічної смерті в годинах та хвилинах.
Заключний клінічний діагноз з медичним висновком про характер захворювання, що було у хворого, безпосередню причину та механізм настання смерті. Він має бути патогенетичне обумовлений, відповідати клінічним фактам.
Оформлена історія хвороби померлого підписується лікуючим лікарем, завідуючим лікувального відділення.
Терміновий розтин трупа дозволяється одразу ж після встановлення біологічної смерті хворого. Впорядкований патологоанатомічий розтин померлих проводиться в години, означені розпорядком роботи патологоанатомічого бюро (відділення). Історія хвороби подається в патологоанатоміче бюро (відділення) в найближчий час після смерті хворого (при настанні смерті після 12.00 вона мав бути доставлена не пізніше 9 години наступного дня).
Прийом та реєстрація тіл померлих проводиться санітаром патологоанатомічого бюро (відділення), який перевіряє наявність бірки на трупі, ознаки його гниття, зубних протезів з кольорового металу та цінних речей, про що робить відмітку в книзі реєстрації прийому та видачі тіл померлих і доповідає завідуючому відділенням.
Патологоанатом приступає до впорядкованого патологоанатомічого дослідження трупа тільки після вивчення історії хвороби та іншої медичної документації померлого.
На патологоанатомічому розтині зобов'язані бути присутніми завідуючий лікувального відділення та лікуючий лікар. Дозволяється присутність інших лікарів лікувального закладу.
Перед початком патологоанатомічого розтину проводиться огляд трупа з оцінкою стану шкірного покриву, видимих слизових оболонок, визначення маси тіла та його довжини. Патологоанатомічий розтин має бути повний, з дослідженням всіх порожнин тіла та внутрішніх органів, а при необхідності хребтового каналу, кісткового мозку трубчастих кісток, периферичних судин та нервів, вегетативних нервових вузлів. Як основний метод патологоанатомічого розтину необхідно застосовувати спосіб повної евісцерації (по Шору).
Після завершення патологоанатомічого розтину патологоанатом оформляє лікарське свідоцтво про смерть по формі №106/У84.
Гістологічне дослідження органів та тканин трупа проводиться в усіх нападках. Для цього під час розтину забираються шматочки органів та тканин і поміщаються у фіксуючий розчин.
При необхідності гістологічне дослідження може проводитися під час розтину шляхом виготовлення препаратів на заморожуючому мікротомі чи кріостаті.
З матеріалу, взятого для гістологічного дослідження. вирізаються шматочки, які після реєстрації в книзі обліку роботи лаборанта з секційним матеріалом піддаються подальшій обробці. Решта матеріалу зберігається в 10% розчині нейтрального формаліну до закінчення всіх досліджень, після чого за розпорядженням лікаря знищується у встановленому порядку.
Гістологічне дослідження органів трупа має бути закінчене не пізніше 5 діб після розтину.
Для уточнення характеру захворювання, його етіології та патогенезу, механізмів настання смерті слід ширше використовувати бактеріологічні, вірусологічні, серологічні, цитологічні, імуноферментні та інші методи дослідження. Взяття матеріалу проводиться у відповідності з Інструкцією по забору матеріалу з трупа для бактеріологічного, біохімічного, біофізичного, вірусологічного дослідження.
Патологоанатоміче дослідження померлих дозволяється проводити безпосередньо за встановленням факту біологічної смерті, але не пізніше однієї доби з моменту смерті.
Розтин трупів осіб, що померли від гострих інфекційних захворювань чи при підозрі на них, проводиться по можливості в перші години після настання смерті, бажано в присутності спеціаліста протиепідемічного закладу, який забирає матеріал для бактеріологічного та вірусологічного досліджень. Найбільш надійні результати забезпечують бактеріологічні та вірусологічні дослідження, проведені в перші 6-8 годин після настання смерті, як виняток — 24 години.
Рідини, що виливаються при розтині трупів осіб, що померли від гострих інфекційних захворювань, та стічні води збираються в посуд з дезінфікуючими розчинами (наприклад, хлорного вапна), витримуються в ньому не менше 2-х годин, після чого зливаються в каналізаційну
мережу.
Після закінчення розтину трупів осіб, що вмерли від гострих інфекційних захворювань, перед зашиванням виконаних на трупові розрізів органи та порожнини його обробляються дезінфікуючим розчином (наприклад, розчином карболової кислоти чи хлораміну). В порожнини трупа закладається ганчір'я, змочене дезінфікуючим розчином. Труп обмивається 1% розчином хлораміну. Секційний стіл старанно обмивається дезінфікуючим розчином, інструменти стерилізуються, білизна, що використовувалася при розтині (халати, простирадла), дезінфікується.