Чи можливе виділення злочинів в сфері підприємницької діяльності в окремий розділ КК України ?

Досліджуючи проблему виділення у КК розділу «Злочини у сфері підприємницької діяльності» російський дослідник А. Горелов відзначає, що до числа злочинів в сфері підприємницької діяльності вчені відносять різні види злочинів (в Україні їх ознаки визначені в статях розділу VII КК України) [12]. При цьому розуміючи складність цієї категорії злочинів автор публікації визначає, що питання полягає не стільки в допустимості використання відповідного терміна “злочини в сфері підприємницької діяльності”, скільки у визначенні об’єкта відповідних посягань, що є необхідним у якості одного з важливих етапів кримінально-правової кваліфікації для відмежування даних діянь від інших злочинів у сфері господарської діяльності. Об’єкт злочинів в сфері підприємницької діяльності можна в самому загальному вигляді визначити як суспільні відносини в сфері підприємницької діяльності, зазначає А. Горелов.

Підприємницькою діяльністю є самостійна, здійснювана на свій ризик діяльність, спрямована на систематичне отримання прибутку від користування майном, продажу товарів, виконання робіт або надання послуг особами, зареєстрованими як суб’єкти підприємницької діяльності у встановленому законом порядку. Ціль прибутку, вигоди є ознакою більшості посягань, вчинених у сфері підприємницької діяльності, разом з тим дана мета не завжди розглядається законодавцем як кримінальна.

Злочинність в сфері підприємницької діяльності являє собою соціальне явище, суть якого складається в різноманітних суспільно небезпечних діяннях, що посягають на відносини, що виникають при здійсненні підприємницької діяльності, порядок якої визначений господарським та цивільним законодавством, у тому числі при реєстрації суб’єктів підприємництва (приватних підприємців і комерційних організацій), а також в процесі діяльності, спрямованої на систематичне отримання прибутку від користування майном, продажу товарів, виконання робіт або надання послуг суб’єктами підприємництва.

Галузі підприємництва по самому визначенню є галузями економіки. Злочинність у сфері підприємницької діяльності виходить за межі злочинності в сфері господарських відносин. В число злочинів, що посягають на відносини в сфері підприємницької діяльності, можуть входити різні злочинні діяння, у тому числі і ті, що не входять у розділ VII КК України. Разом з тим оскільки мова йде про необхідність виділення групи злочинів у сфері підприємницької діяльності для рішення завдань кримінально-правової оцінки, необхідно застосовувати цей термін лише у вузькому розумінні, придатному для використання в процесі кваліфікації злочинів. А це означає, що відносини в сфері підприємницької діяльності в таких злочинах виступають у якості основного, додаткового або факультативного об’єкта.

Визначаючи критерій для віднесення конкретних злочинних діянь до того або іншого підвиду економічних злочинів, ряд дослідників указує на сферу підприємництва лише як на основний об’єкт, при цьому визначають його не дуже чітко, не проводячи відмінностей від відносин у сфері економічної діяльності в цілому. Так проф. Б.М. Леонтєв, відносить до злочинів, що посягають на встановлений порядок здійснення підприємницької діяльності, не тільки фіктивне підприємництво, але й реєстрацію незаконних угод із землею, а також придбання або збут майна, завідомо здобутого злочинним шляхом, тобто й ті злочини, які сферу підприємництва зачіпають далеко не у всіх випадках [12].

Професор Б.В. Волженкін створення перешкод для законної підприємницької діяльності відносить до злочинів посадових осіб, що порушують установлені Конституцією й федеральними законами гарантії здійснення економічної, у тому числі підприємницької, діяльності, права й свободи її учасників, а незаконне підприємництво - до злочинів, що порушують загальні принципи встановленого порядку здійснення підприємницької й іншої економічної діяльності [12].

А. Горелов відзначає, що на його думку є підстави для виділення групи злочинів у сфері господарської діяльності, що посягають саме на відносини в сфері підприємництва. Керуючись даним вище визначенням підприємницької діяльності, до переліку злочинів у сфері підприємницької діяльності (підприємницьких злочинів) можна віднести діяння, що мають відношення до сфери підприємництва в якості основного й додаткового, а також факультативного об’єкта. Коли ця сфера страждає найбільшою мірою, вона повинна бути визнана основним об’єктом злочину. Там же, де вона зачіпається злочинним діянням не в першу чергу, а поряд з іншими охоронюваними кримінальним законом суспільними відносинами, - додатковим. Не виключено, що відносини в сфері підприємницької діяльності можуть порушувати не у всіх випадках вчинення суспільно-небезпечного посягання, передбаченого тією або іншою статтею розділу злочини у сфері господарської діяльності. Вони, таким чином, будуть виступати як факультативний об’єкт. Так розмірковує А. Горелов. Однак, у зв’язку з тим, що ми не бачимо можливості виділити у КК України окремий розділ під назвою злочини у сфері підприємницької діяльності, то, вважаємо за необхідне навести аргументацію на підтримку нашої позиції.

У підрозділі 4.3.1 ми розглянули технологічні аспекти кримінальних процесів у сфері економіки з метою визначення аргументів за і проти щодо виділення у КК України самостійного розділу під назвою «Злочини у сфері економіки», або розділу «Економічні злочини». В результаті дослідження співвідношення технологічних і матеріально-правових ознак структурно-утворюючих елементів ми дійшли висновку, що це різні поняття. Їх співвідношення можна визначити як: «ціле» і «частка». За етимологічними і матеріально-правовими ознаками, перше, родове поняття – включає у свою сферу, крім економічних злочинів, багато інших злочинів, скажімо навіть вбивство яке не коректно назвати економічним злочином, хоча воно й може вчинятись з економічних мотивів (усунення конкурентів чи партнерів з метою заволодіння їх власністю – це замовник, і отримати гонорар – виконавець-кілер). Друге поняття – економічні злочини є складовою першого, бо вчиняється теж у сфері економіки, але на відміну від першого, друге вчиняється тільки в процесі або під виглядом економічної діяльності.

У розділі 4.3.1 ми також показали, що технологічна і матеріально-правова структура явищ і діянь, позначених в межах розглянутих нами понять, адекватно співвідносяться з поняттями «господарські злочини» та злочини у «сфері господарської діяльності», оскільки перші здійснюються в процесі, або під виглядом господарської діяльності, а в сферу других крім господарських включаються, навіть вбивство на замовлення і деякі інші злочини, які вчиняються з корисливих економічних чи господарських мотивів, але назвати їх ні економічними, ні господарськими не можна, бо вони вчиняються не в процесі, і навіть не під виглядом господарської діяльності.

У зв’язку з виникненням питання про доцільність виділення в КК розділу «Злочини у сфері підприємницької діяльності» [12] слід відзначити, що аналіз співвідношення наведених вище технологічних, етимологічних і матеріально-правових складових елементів понять «сфера діянь» (економічних чи господарських) і сама «діяльність» (економічна чи господарська)свідчить, що виділяти такий розділ КК неможна, і не лише тому, що поняття «сфера» включає діяння, які підприємницькими не можна назвати, а й тому, що Розділ VII «Злочини у сфері господарської діяльності» КК України містить злочини, що посягають на: фінансову систему країни (ст.ст. 199-200 та 207-209-1); регулятивно дозвільні відносини (ст.ст. 201-206 і 213-235); бюджетні відносини (ст.ст. 210-212).

Стаття 205 КК, яка нібито прямо називає термін підприємництво по суті регулює не сам процес підприємницької діяльності, а регулятивно-дозвільні відносини, пов’язані не з підприємницькою, а з забороненими видами діяльності як такої. Тобто, введення запропонованого розділу не дасть нічого й для «відмежування» таких (підприємницьких) діянь від «інших злочинів у сфері господарської діяльності» як етапу їх кваліфікації. Поняття «підприємницькі злочини» або «злочини у сфері підприємницької діяльності» мають, насамперед, значення для кримінологічних досліджень з метою моніторингу підприємницьких відносин та встановлення нових способів чи видів суспільно-небезпечних діянь, які можуть бути криміналізовані як злочини у сфері господарської діяльності або в інших розділах КК.