Розтин і огляд грудної порожнини

Для розтину грудної порожнини необхідно відокремити грудину, послідовно перерізуючи реберним ножем хрящові частини ребер від II до X включно, а потім, розрізаючи хрящову частину I ребра і розділяючи грудино-ключичні суглоби, малим ампутаційним ножем відокремлюють грудину від м'яких тканин, зокрема від діафрагми. При цьому потрібно стежити, щоб ніж не проник дуже глибоко і не пошкодив розташованих в області грудино-ключичного суглоба крупних венозних стовбурів.

Відокремлена грудина досліджується, при цьому звертають увагу на цілісність кістки, розростання кісткової тканини. При необхідності (захворювання системи крові) грудину розпилюють по довжині і оглядають її кістковий мозок. Оглядають передні частини ребер.

Огляд грудної порожнини і органів шиї починають з вивчення співвідношення між легенями і перикардом. Відсунувши краї легенів від серця, встановлюють наявність плевроперикардіальних зрощень. Вивчають стан загрудинної залози, вона, як відомо, виражена лише у дітей. Починаючи з 12- 15 років, тимус піддається фізіологічній інволюції, у дорослих на її місці утворюється жирове тіло.

Огляд плевральних порожнин за відсутності плевральних зрощень не викликає утруднень. З'ясовують стан вісцеральної та парієнтальної плеври, наявність або відсутність ексудату, транссудату, крові. Плевра, зазвичай волога, блискуча, має характерний плямистий малюнок, в задніх відділах легень вона темніша, ніж в передніх (трупний гіпостаз). Якщо в плевральній порожнині виявляють скупчення рідини, останню вичерпують і збирають у вимірювальну судину, визначаючи її кількість, колір і запах.

За наявності плевральних зрощень намагаються розділити їх рукою, одночасно встановлюють їх розташування і міцність. При масивних спайках і зрощеннях між парієнтальною і вісцеральною плеврою легеню витягують разом з парієнтальною плеврою, причому нерідко доводиться допомагати ножем.

При необхідності, вивихнувши назовні праву легеню, розкривають грудну лімфатичну протоку, розташовану між аортою і непарною веною.

Потім вивчають загальне співвідношення м'язів і органів шиї. Перетинають лопатково-під'язикові м'язи та відокремлюють нижні кінці кивальних м'язів. Кінці м'язів розводять в сторони і оглядають судинно-нервові пучки. Відокремлюючи передні м'язи шиї, оглядають щитовидну залозу, поднижньощелепні та под'язикові слинні залози. Паращитодібні залози виявляють, відсепаровуючи частки щитовидної залози вище та нижче від місця впадіння щитовидних артерій. Для огляду привушної залози доводиться робити додатковий розріз шкіри в області кута нижньої щелепи. Цей розріз ведуть за вухом, щоб він з'єднався з півкруглим розрізом покривів черепа.

Після огляду грудної порожнини і органів шиї приступають до евісцерації органокомплексу.