Розділ І

ГИППОКРАТ

Кто умеет их признать

Вінниця – 2010

Навчально-методичний посібник

БІОПСІЙНО-СЕКЦІЙНИЙ КУРС

ІМЕНІ М.І.ПИРОГОВА

КАФЕДРА ПАТОЛОГІЧНОЇ АНАТОМІЇ ТА СУДОВОЇ МЕДИЦИНИ З КУРСОМ ОСНОВ ПРАВА

для студентів ВМНЗ ІІІ-IV рівня акредитації

 

УДК 616-076:378.180.6

ББК 52.5я7

 

Рекомендовано Вченою радою Вінницького національного медичного

університету ім. М.І.Пирогова

Протокол № 2 від 2.09.2010

Біопсійно-секційний курс

 

Навчально-методичний посібник

для студентів ВМНЗ ІІІ-IV рівня акредитації

Автори:

Колектив кафедри патологічної анатомії та судової медицини з курсом основ права.

Рецензенти:

Костюк Г.Я. - д.мед.н., професор, завідувач кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії ВНМУ ім. М.І.Пирогова,
Фоміна Л.В. - д.мед.н., професор кафедри нормальної анатомії.

 

У посібнику представлені матеріали, мета яких - надати допомогу в освоєнні техніки розтину, формулюванні патологоанатомічного діагнозу з використанням Міжнародної статистичної класифікації хвороб. У додатках наведені зразки основної патологоанатомічної документації, тексти наказів МОЗ України стосовно діяльності патологоанатомічної служби, зразки оформлення патологоанатомічного діагнозу, а також ситуаційні завдання для самоконтролю.


Грамотный врач тот,

Кто делает меньше ошибок,

А лучший врач тот,

Завдання, методи, принципи організації патологоанатомічної служби і її роль в системі охорони здоров’я.

Патологоанатомічна служба є невід'ємною частиною охорони здоров’я. Вона являє собою систему заходів, спрямованих на покращення якості лікувально-діагностичної роботи в лікувальних установах.

Завдання патологоанатомічної служби:

Ø діагностична та експертна роль патологоанатомічної служби полягає в:

- прижиттєвій діагностиці захворювань і патологічних процесів за допомогою морфологічних досліджень біоптатів, операційного матеріалу та послідів;

- динамічному контролі за ефективністю лікування шляхом виконання повторних прижиттєвих морфологічних досліджень;

- обліку результатів остаточної (посмертної) діагностики захворювань і патологічних процесів по матеріалах патологоанатомічних розтинів зі встановленням причин і механізмів смерті;

- експертизі якості діагностики і лікування на основі клініко-морфологічних зіставлень.

 

 

Ø інформаційно-статистична функція включає:

- аналіз структури захворюваності і причин смерті населення по матеріалах патологоанатомічних досліджень;

- забезпечення достовірною інформацією органів управління охорони здоров'я про структуру захворюваності і причини смерті населення по матеріалах патологоанатомічних досліджень.

Ø учбово-педагогічні і науково-дослідні завдання вирішуються шляхом:

- представлення матеріалів патологоанатомічних досліджень для навчання лікарів і середніх медичних працівників;

- вдосконалення професійної майстерності і розвитку клінічного мислення лікарів різних спеціальностей на основі клинико-анатомічних зіставлень (зокрема на клинико-анатомичних конференціях, комісіях з вивчення летальних результатів і ін.);

- наукової розробки матеріалів патологоанатомічних досліджень.

Ø ліцензійно-акредитаційна діяльність включає:

- розробку і корекцію медичних стандартів патологоанатомічних досліджень;

- участь в роботі ліцензійно-акредитаційних комісій.


Структура патологоанатомічної служби

Ø очолює патологоанатомічну службу в державі головний патологоанатом України;

Ø на рівні області йому підпорядковується обласне патологоанатомічне бюро або централізоване патологоанатомічне відділення при обласній лікарні, кафедри патологічної анатомії медичних ВНЗ та інститутів вдосконалення лікарів, патологоанатомічні відділення науково-дослідних інститутів;

Ø в підпорядкуванні обласної паталогоанатомічної служби знаходяться патологоанатомічні відділення при районних і міських лікарнях.

Базою патологоанатомічної служби є патологоанатомічні відділення (ПАВ) лікувальних установ, кафедри патологічної анатомії медичних інститутів, інститутів вдосконалення лікарів і ПАВ науково-дослідних інститутів.

Основним завданням ПАВ лікувально-профілактичних відділень є покращення лікувальної роботи і прижиттєвої діагностики захворювань шляхом:

Ø прижиттєвого визначення характеру патологічного процесу на операційному чи біопсійному матеріалі;

Ø виявлення на секційному, операційному і біопсійному матеріалі гострих інфекційних захворювань;

Ø встановлення діагнозу за даними розтину померлого;

Ø встановлення причини і механізму смерті хворого з виявленням природи і походження захворювання;

Ø підвищення кваліфікації лікарів шляхом сумісного обговорення результатів розтинів і гістологічних досліджень;

Ø аналіз якості діагностичної і лікувальної роботи сумісно з клініцистами через співставлення клінічних і патологоанатомічних діагнозів.

Для вирішення вказаних завдань персонал ПАВ користується наступними основними методами дослідження :

Ø розтин з подальшим гістологічним дослідженням органів і тканин;

Ø гістологічне дослідження біопсійного і операційного матеріалу;

Ø цитологічне дослідження;

Ø бактеріологічне і хімічне дослідження при необхідності.

Ставлячи перед собою завдання дати чітку уяву про матеріальну суть і прояви хвороби, клінічна анатомія основується на дослідженні біопсій і матеріалів розтину на системному, органному, тканинному, клітинному, субклітинному і молекулярному рівнях.

Таким чином, патологоанатом є "клінічним патологом". Він є клініцистом, який користується анатомічними, гістологічними, гістохімічними і іншими методами дослідження. Патологоанатом допомагає клініцистам розпізнати хвороби та правильно її лікувати, тобто, сприяє покращенню діагностики і лікування.

Завдання секційно-біопсійного курсу:

Ø ознайомлення з технікою патологоанатомічного розтину трупа;

Ø оволодіння вмінням заповнювати лікарське свідоцтво про смерть;

Ø оволодіння вмінням складати клінічний і патологоанатомічний діагнози і клініко-анатомічний епікриз;

Ø оволодіння вмінням синтезувати виявлені на розтині патологоанатомічні зміни і співставляти їх з клінічними спостереженнями і симптомами, оцінювати ефективність лікування;

Ø оволодіння вмінням виявляти помилки клініко-анатомічної діагностики і дефекти лікування;

Ø ознайомлення з основними положеннями проведення клініко-анатомічних конференцій;

Ø ознайомлення з методикою забору на розтині матеріалів для гістологічного, бактеріологічного, вірусологічного і серологічного досліджень;

Ø ознайомлення з найбільш поширеними способами фіксації матеріалів розтину для гістологічного і цитологічного досліджень;

Ø оволодіння технікою вирізання шматочків із видалених під час операції органів і тканин;

Ø ознайомлення з принципами дослідження біоптатів;

Отже, основне призначення курсу - оволодіння студентами клініко-анатомічним аналізом біопсійного, операційного та секційного матеріалу, а також принципами формулювання діагнозу.

Етичні та правові норми