Результативність економічного налізу великою мірою залежить від того, на скільки при його проведені використовують достовірну, достатню і своєчасну інформацію.

3.

2.

1.

Принципи економічного аналізу регулюють процедурну сторону його методології та методики. До них відносять:

- системність та комплексність;

- періодичність;

- зрозумілість та адекватність тлумачення;

- достовірність та об'єктивність;

- доречність та своєчасність.

Системний підхід до вивчення явищ виявляється в комплексному взаємозв'язаному вивченні багатосторонніх зв'язків і взаємозумовленості дії факторів організації, техніки і технології виробництва. Принцип системності робить неможливими висновки на підставі лише окремо взятих фактів без урахування відповідних взаємозв'язків.

Принцип періодичності (або регулярності) передбачає необхідність систематичного проведення аналізу за відповідні звітні періоди (та протягом таких) з метою створення цілісного уявлення про динаміку господарських і фінансових процесів на підприємстві.

Зрозумілість та адекватність тлумачення досягається через обов'язкове пояснення отриманих результатів дослідження (розрахунків) у вигляді відповідних висновків, коментарів, складання пояснювальних записок. Наявність аналітичних висновків є обов'язковим елементом методики економічного аналізу.

Достовірність та об'єктивність аналітичних досліджень передбачають використання вірогідної інформації, брак арифметичних помилок у розрахунках, правильне застосування методики розрахунку окремих показників та впливу окремих факторів.

Доречність та своєчасність аналітичної інформації визначають її вплив на прийняття управлінських рішень користувачами. Своєчасна та доречна інформація дає можливість оперативно оцінити минулі, теперішні чи майбутні події та вжити необхідних заходів для виправлення ситуації або її поліпшення. Принцип доречності передбачає також брак зайвої інформації, яка непотрібна для прийняття управлінських рішень.

Кожна наукова дисципліна має свій предмет та метод дослідження. Під методом у широкому розумінні слова слід розуміти шляхи, способи та засоби пізнання дійсності, сукупність органічно пов'язаних принципів та прийомів дослідження різноманітних явищ.

Термін «метод» походить від грецького «metho­dos», що в перекладі означає «шлях до чогось», тобто знання про те, яким способом, в якій послідовності потрібно розв’язу­вати ті чи ті завдання. Під методом у широкому розумінні слова слід розуміти шляхи, способи та засоби пізнання дійсності, сукупність органічно пов’язаних принципів та прийомів дослідження різноманітних явищ.

Під методом економічного аналізу розуміють науково обґрунтовану систему теоретико-пізнавальних категорій, принципів, способів та спеціальних прийомів дослідження, що дають змогу приймати обґрунтовані управлінські рішення і базуються на діалектичному методі пізнання. Особливості діалектичного методу полягають у тому, що всі явища, котрі вивчаються не відокремлено, а у взаємозалежності, безперервному розвитку.

Метод аналізу має певні специфічні особливості. До них належать:

- використання системи показників, що характеризують діяльність підприємства;

- вивчення причин зміни показників;

- визначення та вимірювання взаємозв'язків та взаємозалежностей між ними з допомогою спеціальних прийомів.

Найважливішим елементом методики економічного аналізу є технічні прийоми та способи аналізу, які можна назвати інструментарієм аналізу, тобто сукупність загальнонаукових та специфічних способів і прийомів дослідження фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання. Який методичний прийом застосовувати залежить від мети аналізу і джерел інформації, від технічних можливостей використання розрахунків і т.д.

Вони використовуються на різних етапах дослідження для:

— первинної обробки зібраної інформації;

— вивчення стану та закономірностей розвитку об’єктів, що досліджуються;

— визначення впливу факторів на результати діяльності підприємств;

— підрахунку невикористаних резервів збільшення ефективності виробництва;

— узагальнення результатів аналізу та комплексної оцінки діяльності підприємств;

— обґрунтування планів економічного та соціального розвитку, управлінських рішень, різних заходів.