Лекція 5-6

Структура конституційно-правових відносин: суб’єкт, об’єкт та зміст.

Конст.-правові відносини – це суспільні відносини, врегульовані нормами конст. права, змістом яких є юридичний зв'язок між його суб’єктами у формі прав та обов’язків, передбачених відповідною правовою нормою конституційного права.

Конституційно-правові відносини опосередковують конституційну практику.

Особливості конст.-правових відносин:

- виникають в основному на базі конституційних норм;

- мають специфічний зміст, адже виникають в особливій сфері суспільних відносин (в переважній більшості, пов’язані з реалізацією владних інтересів суб’єктів конст. права);

- носять загальний, а не виключно індивідуалізований характер;

- характеризуються особливим суб’єктним складом;

- їм властивий особливий механізм реалізації суб’єктами своїх прав та обов’язків;

- виступають передумовою для появи і функціонування інших правовідносин;

- характеризуються багатоманітністю відносин, оскільки охоплюють усі сфери життя;

- як правило, властивим є імперативний характер;

- їм належить провідне місце в системі правовідносин в державі;

- носять свідомо-вольовий характер, оскільки з одного боку виникають на основі конституційних норм і є продуктом свідомо-вольової діяльності людей, а з іншого боку – суб’єкти конст.-правових відносин реалізують свої права і обов’язки також через вольові свідомі дії.

2.

Суб'єкт конст.-правових відносин – носій суб’єктивних юридичних прав та обов’язків, тобто учасник правовідносин, що виникають, змінюються чи припиняються на підставі дії конст.-правових норм.

Субєктами конст.-правових відносин є особи, п/у/о, за умови їх правосуб’єктності.

В конст. праві право- та дієздатність досить часто збігаються в часі.

Суб'єкти конст.-правових відносин

Об'єкти надають осмисленість і цілеспрямованість конст.-правовим відносинам.

Об'єкти конст.-правових відносин – це те, з приводу чого суб’єкти права вступають в юридичні зв’язки і на що спрямовані їх права та обов'язки.

Об'єкти – це певні дії, особисті, соціальні або державні блага, які задовольняють інтереси і потреби суб’єктів конст.-правових відносин і з приводу яких їх учасники вступають в ці відносин і здійснюють свої суб’єктивні конституційні права та обов'язки.

Класифікація об’єктів конст.-правових відносин:

§ матеріальні об’єкти (майнові блага) - в т.ч. політичні блага{конст. лад, його основа та захист, суверенітет, територіальна цілісність, територія, влада народу, державна влада, місцеве самоврядування та ін.}, речі та інші майнові блага, а також дії суб’єктів (повноваження д/о, омс, формування і діяльність політ. партій, гром. організацій та інших суб’єктів конст.-правових відносин);

§ немайнові блага – особисті нематеріальні блага людини і громадянина, а також духовні цінності (в т.ч. свобода особи, недоторканність особи, право користування рідною мовою тощо).

Іноді вчені відносять дії суб’єктів як третю групу об’єктів конституційних правовідносин.

Зміст конст.-правових відносин – це права і обов'язки учасників конст.-правових відносин.

Права – це можливості певної діяльності або поведінки, набуття, володіння та користування певними політичними та іншими цінностями.

Суб'єктивне право – це можливість суб’єкта, що надається і охороняється державою на свій розсуд задовольняти ті інтереси, які передбачені об’єктивним правом.

Юридичний обов’язок – це передбачене законодавством, охоронювана державою необхідність належної поведінки учасника конституційно-правових відносин в інтересах правомочної особи (суб’єкта).

3.

Юридичні факти і правосуб’єктність є необхідними умовами виникнення або припинення конституційно-правових відносин.

Юридичні факти визнаються юридичними не в силу особливих внутрішніх якостей, а в результаті визнання їх такими державою, законом.

Для конст. права більш характерними є юридичні факти - акти, зокрема норми Конституції та законів.

Класифікація юридичних актів у конст.-правових відносинах ідентична з стандартною класифікацією юридичних актів.