Чинники небезпеки на транспорті

У транспортній галузі України функціонує: 6 залізниць, 32 аеропорти,
20 державних морських торговельних портів, 10 річкових портів, 97 авіа та близько 150 судноплавних компаній різних форм власності, близько 700 державних підприємств, установ і організацій, понад 58 тис. суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на ринку автотранспортних перевезень.

Загальна протяжність магістралей становить: мережі автомобільних доріг загального користування — 169,7 тис. км (з твердим покриттям — 164,6 тис. км), у тому числі — 16,2 тис. км доріг державного і 153,5 тис. км місцевого значення, залізничної мережі України - 22,1 тис. км, річкових шляхів - 2,3 тис. км, магістральних газопроводів - 37,6 тис. км, нафтопроводів - 4,7 тис. км.

Транспортом загального користування в Україні щорічно перевозиться понад 3 млрд. т. вантажів, у тому числі велика кількість небезпечних. 60% вантажних перевезень доводиться на залізничний транспорт, 26% - на автомобільний і 14% - на річковій і морський.

Велику небезпеку для життя і здоров'я людей представляють перевезення (до 15% від загальних об'ємів вантажних перевезень) вибухонебезпечних, хімічних, радіоактивних, легкозаймистих і т.п. речовин.

Одним із пріоритетних напрямків роботи транспортного комплексу України є підвищення рівня безпеки на всіх видах транспорту.

Особливу небезпеку представляють аварії і катастрофи на залізничному транспорті у зв'язку з можливими великими об'ємами вантажів, що перевозяться, особливо на території залізничних станцій, оскільки звичайно поблизу станції можуть бути розташовані населені пункти з високою щільністю населення, зосереджена велика кількість вагонів з різними вантажами і людьми.

Звичайно причинами аварій і катастроф на залізничному транспорті є: несправності засобів сигналізації, несправності колій і рухомого складу, помилки диспетчерів, халатність і неуважність машиністів, пожежі і вибухи у вагонах, руйнування шляхів у результаті обвалів, осипів, і т.п.

Водночас стан справ із забезпеченням безпеки дорожнього руху залишається складним. У середньому по Україні щорічно в дорожньо-транспортних пригодах (ДТП) гине 6-7 тисяч осіб і отримують травми різного ступеню тяжкості більш ніж 40 тисяч. Кожні 11 хвилин в державі трапляється дорожня пригода. Майже кожні 1,5 год. гине людина. В середньому за добу в автоаваріях гине 15 – 20 і отримує тяжких поранень 140 – 150 осіб.

Забезпечення безпеки дорожнього руху на автомобільному транспорті здійснюється відповідно до Законів України, Державної програми забезпечення безпеки руху на автомобільних дорогах, вулицях міст, інших населених пунктів і залізничних переїздах на 2003-2007 роки та інших нормативних документів у сфері дорожнього руху. Набув чинності закон про автомобільні дороги.

За даними Державного науково-дослідного центру безпеки дорожнього руху та діяльності дорожньо-патрульної служби місцевої міліції Міністерства внутрішніх справ України, протягом останніх п’яти років у цілому по Україні кількість дорожньо-транспортних пригод збільшилася на 35,0%, загиблих у них людей - на 21,0% і травмованих – на 47,0%.

Частина катастроф на автомобільному транспорті є найбільшою серед НС техногенного характеру на транспорті. Головними причинами цих НС є порушення Правил дорожнього руху водіями транспортних засобів при перевезеннях вантажів і пасажирів, причому особливо важкі наслідки мають аварії пасажирських автобусів як на автодорогах, так і на залізничних переїздах.

Місцевий електротранспорт

В останній час через збиткове функціонування міського електро-транспорту, відсутність достатнього оновлення інвентарного парку його рухомого складу суттєво знизився рівень безпеки перевезень пасажирів цим видом транспорту. Протягом останніх 10 років кількість трамваїв і тролейбусів зменшилася на третину, із наявного парку рухомого складу майже 90 відсотків відпрацювало нормативний термін експлуатації і підлягає списанню, а в АР Крим, містах Житомирі, Рівному, Тернополі та Чернігові - 100 відсотків. Біля 40 відсотків загальної протяжності контактної мережі та трамвайних колій не відповідають вимогам Правил експлуатації трамвая та тролейбуса і потребують капітального ремонту.

У системі Мінбуду України функціонує державна технічна інспекція міського електротранспорту, на яку покладено функції з проведення щорічного державного технічного огляду об'єктів міського електротранспорту та контролю за забезпеченням безпеки руху на його підприємствах шляхом перевірки безпеки пасажирських перевезень, профілактичної роботи щодо попередження аварійності, дотримання законодавства про дорожній рух.

Зокрема, у 2005 році інспекцією було перевірено 2880 трамвайних вагонів, 4135 тролейбусів, 2032,7 км трамвайної колії, 6467,2 км контактної мережі, 685 тягових підстанцій. Визнані такими, що відповідають вимогам Правил експлуатації, лише 82%інвентарної кількості трамвайних вагонів, 83% тролейбусів, 62% загальної протяжності трамвайних колій і контактних мереж, 80% тягових підстанцій. Найгірший технічний стан міського електротран-спорту склався у містах Запоріжжі, Дзержинську (Донецька обл.), Краснодоні і Стаханові (Луганська обл.), Кременчузі (Полтавська обл.), суттєво погіршився у м. Черкасах.