Спелеологічні ресурси та їх характеристика.

Загальна Площа, вкрита

площа, тис, га |__ лісом, тис, га

Лісові ресурси в Україні незначні, що є наслідком інтенсивного вирубування дерев упродовж тривалого часу. Площа лісового фонду - близько 10 млн. га, лісистість території України - 14,3 %. Запаси деревини - 1,3 млрд. м³, більшість лісів - молодняк і середньостиглі ліси. Вони мають обмежене промислове значення і виконують грунто-водозахисні та рекреаційні функції.

Спелеологія - це наука, яка займається вивченням печер. Печери утворюються внаслідок картування (розмиву водою гірських порід і утворення в них порожнин різного розміру.

Печери - великі порожнини в товщах розчинних гірських порід, які складаються з ряду залів, сполучених між собою переходами. В Україні найбільші печери є у Придністров'ї (Оптимістична -157 км, Озерна - 108,3 км, Кришталева - 22, Млинківська - 21,4) та в Криму (Кизил-Оба - 13,1 км)

Досить популярним у сучасному світі є спелеотуризм, умови для розвитку якого є і в Україні. Зокрема, на території Тернопільської області знаходиться вхід у найдовшу гіпсову печеру-лабіринт світу - Оптимістичну - довжиною 182 км [33, за даними Географічної енциклопедії України - 165 км]. Всього в Україні виділяють 14 карстових областей загальною площею близько 206,5 км² [доповнено 11]:

Наявність печер і шахт характеризує не всі карстові області України (проявом карстування є також поверхневі форми рельєфу — вирви, лінійки, понори, кари, озера). Найповніше карстові форми рельєфу представлені в Гірсько-Кримській області. На цей район припадає 85% карстових порожнин, відомих сьогодні в Україні. Вони здебільшого недовгі (загальна їх довжина - 34,4 км; найдовша печера - Червона (13,7 км) у Сімферопольському р-ні), однак належать до числа найбільш глибоких (найглибша в Україні печера - Солдатська, 517 м; на другому місці - Каскадна, 400 м; на третьому -Нахімовська, 374). Іншими цікавими спелео-логічними об'єктами Гірсько-Кримської області є печери: Узунджа (2,12 км), Еміне-Баїр-Хасан (1,46; Чатирдаг), Чорна (1,16), Провалля (1,15), Каскадна (0,980; Ай-Петрі), Еміне-Баїр-Коба (0,950; Чатирдаг), Джур-Джур (0,770; поблизу Алушти), Альошина вода (0,620; Довгоруківська яйла), Аянська (0,560; Чатирдаг), Монастир-Чокрак (0,510; Карабі-Яйла), Ені-Сале-3 (0,435; Довгоруківська яйла), Висяча (0,425; Ай-Петрі), Егіз-Тинах (0,345; Карабі-Яйла), Печера Миру (0,340; Карабі-Яйла), Медова (0,250; Ай-Петрі), Мангупська (0,230; Мангуп), Насонова (0,229; Ай-Петрі), Мап (0,205; Демерджі-Яйла), Кристальна (0,200; Ай-Петрі), Бінбаш-Коба (0,150; Чатирдаг), Басмен-5 (0,070; Ялтинська яйла), Аджі-Коба (0,078; Карабі-Яйла), Данильча із залишками невеликого храму біля входу (0,014; с. Соколине).

В карстовому гроті Кіїк-Коба на Довгоруківській яйлі (за 25 км на схід від Сімферополя) було виявлено хронологічно перші на території України і Східної Європи рештки неандертальця.

Найдовші в Україні печери зосереджені в Подільсько-Буковинській карстовій області. Так, поблизу с. Коралівка (Тернопільська обл.) відкрито вхід у печеру Оптимістична. На Тернопільщині знаходяться також печери Озерна (107,0 км; с. Коралівка, с. Сапогів), Кришталева (22,0; с. Кривче), Млинки (21,0; с. Залісся), Вертеба (7,820; смт. Більче-Золоте), Угринь (2,12), Тимкова Скеля (1,78), Ювілейна (1,50). Серед печер Чернівецької області - Золушка (Попелюшка) (80,0; с. Подвірне), Буковинка (2,30; Новоселицький р-н), Баламутівська (с. Баламутівка), Піонерка (с. Юрківці); на Хмельниччині - Атлантида (2,50; с. Завалля) та ін.

В Чернівецькій області розташовані 3 карстово-спелеологічні заказники: Молочнобратський карстовий масив, Чорнопотоцький та Юрківський карст.

Третьою в Україні за кількістю карстових порожнин є Передгірно-Кримська область. Тут відомо 18 печер, шахт і гротів, які досить активно використовуються в туристичних цілях. Серед печер цієї карстової області -Зміїна (310 м), Міжгір'я (210 м). Тут знаходяться також відомі печерні міста - Ескі-Кермен (У-ЧІ ст.), Мангуп-Кале (УІ-ХУ ст.), Чуфут-Кале (Х-ХУПІ ст.) - і Успенський монастир (УШ-ХІХ; відновлено наприкінці XX ст.).

Більшість карпатських печер та гротів Мармароського масиву, Рахівських і Чивчинських гір є короткими (загальна довжина 15 відомих печер становить 670 м), але вони овіяні легендами і цікавими переказами. Найдовші з печер — Дружба, Білих Стін, Молочний Камінь, розташовані в до­линах Малої та Великої Угольки.

В інших карстових областях найбільш відомими печерами є:

> Заповідна (380 м; складова одеських катакомб), Наталина (180 м; м. Одеса) — Причорноморсько-
Азовська карстова область;

> Трипільська (210 м; Артемівський р-н); малодосліджені печери та підземні річки поблизу сіл
Дробівки, Русельниково, Стипа, Новотроїцьке; розвинений соляний карст поблизу Слов'янська і Артемівська
— Донбаська карстова область;

> Рошківська-2, Шершенська-2 - Східно-Подільська карстова область;

> порожнина в долині р. Жовтої має довжину понад 1,5 км, глибину — 350 м — Криворізько-
кременчуцька кастова область;

> три невеликі соляні печери поблизу Солотвина загальною довжиною близько 40 м — Закарпатська
карстова область.

Деякі з карстових порожнин (особливо соляний карст Донецької та Закарпатської областей) експлуатуються з лікувальною метою (спелеотера-пія). Крім того, вони поряд з гіпсовими печерами Тернопільщини і Буковини мають необхідні умови для лікування психофізіологічних порушень. Інші карстові області представлені поверхневими, однак не менш ат-рактивними, формами рельєфу. Більшість районів поширення поверхневого каосту зяобули статус заказників і пам'яток природи.