Таблиця 1

Особливості нижньонаддніпрянських говірок

Фонетичні (відрізняються звуковим оформленням від слів, уживаних у літературній мові) · на місці літературного о перед наступним складом з у вимовляють звук у: лопатую, кунюшня, куцюба; · замість старого оу переднаголосному складі вимовляють звук а: канура, хамут, каляска; · на місці літературного у вимовляють о: госадьба, сосіда; · у новозакритих складах зберігають старий о: дом, батог; · у вимові голосний ипідпадає регресивній асиміляції до наступного і : кісіль, піріжок, вісівати; · ненаголошений евимовляється як и: сило, зирно, зимля; · ненаголошений евимовляється як і: за[йі]ць, Ки[йі]ва;  
Морфологічні (діалектні відхилення морфологічно-го характеру в словотворі і словозміні повнозначних частин мови) · замість суфікса –ен-вживають –ан-: скосяно, зробляно; · уніфікація форм: а) у суфіксах присвійних прикметників жіночого й середнього роду: васильова, виноградарьова; б) в орудному відмінку однини іменників першої і третьої відміни: зимльою, динюю, мижою; в) в орудному відмінку однини другої і четвертої відміни: хмельом, курчом, ягньом; · стягнення голосних: тою, усьою, на свому, на твому; · відмінювання деяких дієслів: лию, дую, лиїш, дуїш; · закінчення -е на місці літературного –ить: ходе, носе
Лексичні (синоніми до літературних слів) Дерга – товста тканина; пакіль – кілок; підмет – грядка; бідарка – легкий візок; вагани – дерев’яне корито; гурт – стадо тварин; тирло – вибите худобою поле; кендюх – шлунок; коп’як – снопи, складені в одну скирту; м’яло – пристрій для розтирання конопель, льону.