Соціальна допомога у найдревніших слов’янських общинах та Київській Русі.
Зміст
ТЕМА: ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ В УКРАЇНІ
ЛЕКЦІЯ № 2
1. Соціальна допомога у найдревніших слов’янських общинах та Київській Русі.
2. Соціальна робота і соціально-педагогічні дослідження в Україні в епоху Відродження /друга половина ХV-XVII ст.
3. Соціально-педагогічні дослідження в Україні в кінці ХVIII- поч. XX ст.
4. Соціальна допомога в Україні в кн. XVIII- на поч. XX ст.
5. Розвиток соціальної педагогіки в період наукової революції XX ст.
6. Розвиток системи соціальної допомоги у радянській Україні.
Основна література:
1. Андреева И.Н. Антология по истории и теории социальной педагогики. – М.: Академия, 2000. – 176с.
2. Горілий А.Г. Історія соціальної роботи в Україні. – Тернопіль: ТАНГ, 2001. – 191 с.
3. История социальной педагогики: Хрестоматия-учебн.: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / Под. ред. М.А.Галагузовой. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001. – 544с.
4. Левківський М.В. Історія педагогіки: Навчальний посібник. – Житомир: ЖДПУ, 2001. – 220с.
5. Мельников В.П., Холостова Е.И. История социальной работы в России: Учебное пособие. М.: Издательско-книготорговый центр «Маркетинг», 2001. – 344 с.
6. Попович Г.М. Історія соціальної роботи в Україні і за рубежем: Навчально-методичний посібник. –Ужгород: Гражда, 2000. – 143 с.
7. Фирсов М.В. Введение в теоретические основы социальной работы. М.:»Ин-т практ. психологии», Воронеж : НПО «МОДЭК», 1997. -192 с.
Додаткова література:
1. Грушевський М. Ілюстрована історія України. Репринтне відтворення видання 1913 р. – К., 1990. – 524 с.
2. Дорошенко Д. Історія України в 2-х т. К.: Глобус, 1991 р.
3. Русова С. Дошкільне виховання //Вибрані педагогічні твори. – К.: Освіта, 1996. – С. 34-184.
4. Шашкевич М.С., Вагилевич І.М., Головацький Я.Ф. Твори. /Упоряд., вступна стаття та прим. М.Шалати. -К.: Дніпро, 1982. – 367 с.
5. Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків. У 3-х т. – Т. 1. – К.: Наукова думка, 1990. – 592 с.
Багатьма археологічними дослідженнями встановлено, що з кінця першого тисячоліття до нашої ери у наших предків основними заняттями було землеробство, скотарство, ремісництво. Займалися також бджільництвом. Такий тип мирних занять поступово формував і особливі взаємини між людьми, моральні форми поведінки індивідів.
Формування рис народного характеру (людинолюбство, відкритість душі) відбувалось не тільки під впливом основних видів їх діяльності (хліборобство, скотарство, гончарство, бджільництво), але і під впливом середовища існування. Безперечно, ці фактори є взаємопов’язаними між собою: природно-кліматичні умови визначають і рід занять людей, і історичний перебіг подій. Формування гуманістичних традицій у предків українців проходило також під впливом суспільного устрою. Стародавні слов’яни (відомі з історичних джерел від VI ст. н. е.) жили родовими громадами.
З розпадом родових зв’язків (початок ІХ ст.) стародавні слов’яни почали об’єднуватись у територіальні або сусідські громади, що включали в себе кілька родин і володіли певною територією. Такі об’єднання називалися задругами або вервями і створювалися для здійснення спільних справ, у тому числі й допомоги нужденним. Єдність такої громади підтримувалась господарськими зв’язками.
Практика здійснення захисту в системі роду та громади знайшла відображення у конкретних формах допомоги та взаємодопомоги, основними з яких були:
а). культові з різноманітними сакральними (тобто такими, що стосуються релігійного культу й ритуалу) атрибутами;
б). общинно-родові в рамках роду, сім’ї, поселення;
в). господарські.
Культові форми допомоги та підтримки: поклоніння певним предметам, що мали сакральні властивості, зокрема, кругу (колесу). Він означав перш за все оберіг від злих духів, був символом певної цілісності, стабільності і ґрунтовності.
У давніх слов’ян сакральні функції (часто спільно з громадськими) виконували волхви поганські жреці, віщуни, чаклуни. Часто вони ставали своєрідними «регуляторами» суспільних відносин. З метою відновлення благополуччя громади викривали людей, що приховували урожай, або негативно впливали на нього.