Лекція 12.

Тема: Питання соціального контролю

Соціальний контроль пов'язаний з процесом соціалізації особистості. Він є одним із елементів механізму соціалізації. Соціалізацію ми розглядали як процес засвоєння культурних норм та соціальних ролей. Соціалізація стосується в цілому індивіда і відбувається під певним наглядом суспільства, а також оточуючих, які не тільки навчають студентів чи учнів, але і контролюють правильність засвоєння взірців поведінки. Вважається, що соціальний контроль досягається поєднанням факторів схильності до підкорення, примусу і підданості соціальним нормам, правилам поведінки, цінностям. Соціальний контроль інтерпретується як цілеспрямований вплив суспільства на поведінку індивіда, що в свою чергу забезпечує нормальне співвідношення між соціальним спільностями, інститутами, а також очікуваннями, вимогами, внаслідок чого і формується соціальний порядок і відбувається процес дотримання укладу суспільного життя. Якби був відсутній соціальний контроль, люди могли робити все, що вони захочуть, тобто у суспільстві був би хаос, відсутність порядку у суспільних відносинах, взаємодії соціальних інститутів. Тому завдання соціального контролю полягає в тому, щоб створювати стабільність у суспільстві, гармонізувати відносини між соціальним групами, а відсутність соціального контролю призводить до соціальної аномії, відбувається нівелювання цінностей, норм і законів, що в свою чергу призводить до безпорядку.

Соціальний контроль – це спосіб саморегуляції соціальної системи, який забезпечує впорядкованість взаємодій між людьми завдяки нормативному регулюванню. До системи соціального контролю входять всі способи реакції, як великих суспільних утворень, так і конкретного індивіда на різноманітні конкретні дії групи і спільності в цілому, а також сюди входять всі засоби тиску для того, щоб відрегулювати поведінку, тобто змінити поза нормовану поведінку та діяльність і поставити її в певні межі. Схематично цю систему можна представити таким чином: щоб кожний член суспільства усвідомлював те, як треба себе вести в різних ситуаціях, щоб бути зрозумілим, а також щоб знати, чого чекати від оточення, якою буде реакція соціальної групи. Кожна соціальна група розробляє систему засобів, завдяки яким кожна особа поводить себе відповідно до норм, певним зразків поведінки в різних ситуаціях. До системи соціального контролю відносять:

1. Це система, мір норм, правил, заборон, санкцій.

2. Це система стимулів. Сюди відносяться нагороди та інші заохочувальні заходи.

3. Соціальний контроль представляє собою в цілому соціальний механізм підтримки соціального порядку.

Норми-санкції – це настанови, як потрібно діяти в тій чи іншій ситуації, і це в першу чергу обов’язки людини або групи в цілому до інших, а також їх очікування як індивіда, так і групи. Норми в свою чергу формують мережу соціальних відносин та інтеракцій. Соціальні норми є вартовими соціального порядку та цінностей в кожному конкретному суспільстві.

Санкції – це засоби заохочення і покарання, що в свою чергу стимулює людей до дотримання норм.

Елементи соціального контролю:

- Звички

- Традиції

- Закони

- Санкції

Звичка – це встановлений засіб поведінки індивіда в різних ситуаціях, в яких відбувається схвалення соціальної групи, тобто відсутня негативна оцінка цієї соціальної групи.

Традиції – встановлений спосіб поведінки, в якому група повязує свої моральні оцінки і порушення якої викликає негативні санкції, дає негативну реакцію.

Закони – це унормовані акти, які прийняті вищим органом державної влади.

Санкції – система заходів, які регулюють поведінку людей.

Функції соціального контролю:

1. Регулятивна – регулює весь процес соціалізації.

2. Інтегруюча – відбувається процес інтеграції індивіда в групі, а груп у спільності.

3. Контролююча – відбувається процес контролю відхилень поведінки від норми.

Компроміс, узгодженість, стабільність ,правильність дій,

До різновиду соціального контролю належать громадська думка та самоконтроль Громадська думка – сукупність уявлень, оцінок, припущень, суджень, яка поділяє більшість населення. Громадська думка існує в усіх соціальних спільностях, прошарках. Самоконтроль ще називають внутрішнім контролем, який виявляється через свідомість, совість, і формується в системі соціалізації. Дотримання норм регулюється суспільством. Більше за все караються дії проти юридичних законів.

Нормальне функціонування суспільства неможливе без соціальних організацій. Соціальна організація – це така форма і такий спосіб спільної діяльності людей. Термін соціальна організація використовується у декількох значеннях:

1. Як елемент соціальної структури суспільства.

2. Ступінь внутрішньої впорядкованості, узгодженості а також функціонування елементів.

Аномія, девіація.