Лекція 11.

Соціальна статика – соціальні спільності, соціальні групи, соціальна динаміка – це розвиток, еволюція, дія.

У повсякденному житті соціальні зв’язки досягають, реалізуються саме через соціальні інститути, тобто через регламентацію регулювання взаємовідносин, а також через чіткий розподіл функцій, прав, обов’язків учасників взаємодії та обов’язково регулярність цих дій та їх послідовність.

Тривалість функціонування соціального інституту залежить від тривалості виконання обов’язків суб’єктів соціального інституту (обов’язків, функцій, ролей та ін.) з метою забезпечення стійкості соціальних відносин, від яких залежить буття суспільства, люди створюють своєрідну систему закладів, установ, які контролюють їхню поведінку та поведінку всіх членів соціальної групи. В свою чергу норми, правила поведінки і діяльності ставали колективною звичкою, колективною необхідністю, яка передається з покоління до покоління.

З часом норми закріпилися у вигляді законів та установ, і все це сформувало систему соціальних інститутів як базисний механізм регулювання суспільства. Регуляція суспільної колективної поведінки, регуляція суспільної діяльності, формування особистості також належить цій сфері, але в конкретній спільності соціальні інститути дають можливість зрозуміти сутність суспільства, його складові елементи, його ознаки, його еволюцію.

Соціальні інститути є історично установленою формою організації спільної діяльності людей. Поняття соціального інституту запозичене із юридичної науки, де воно визначає сукупність юридичних норм, які регулюють соціально-правові відносини. Соціальний інститут – це і відносно стабільні та інтегровані сукупності символів, вірувань, цінностей, норм, ролей, статусів, завдяки яким відбувається управління різних сфер соціального життя: сімї, економіки, політики, культури, освіти, релігії. Найважливішою рисою інституційного зв’язку є обов’язковість, а також зобов’язання дотримуватись відведених індивіду обов’язків, функцій та ролей. Поняття соціального інститут ввів в науковий обіг відомий англійський науковець Г.Спенсер. Саме йому належить започаткування терміну, його структурування, класифікація, а саме він визначив 6 основних соціальних інститутів:

1. Економічний

2. Політичний

3. Обрядовий

4. Церковний

5. Профспілковий

 

Соціальний інститут – стійка структура соціальних дій. Соціальні інститути – організовані обєднання людей, які виконують певні соціально-значимі функції, які забезпечують спільне досягнення цілей на основі виконання своїх соціальних ролей, в рамках певних соціальних цінностей.

До складу соціального інститут входять такі елементи:

1. Певні соціальні групи, які виконують певні суспільні функції.

2. Організаційний комплекс функцій, які виконують окремі особи, члени групи від імені цієї соціальної групи.

3. Сукупність установ, організацій, а також засобів поведінки.

4. Деякі соціальні ролі, які є важливими для конкретної групи, тобто все те, що дає можливість задовольнити потреби та врегулювати поведінку конкретної соціальної групи.

Історично першими соціальними групами були рід та сімейна община, яка трансформувалася в сімю.