Лекція 2. Правила розрахунку і обгрунтування вибірки.

Лекція 1. Підготовка до проведення конкретно – соціологічного дослідження.

Дослідження (2 год.).

Тема 14. Розробка програми конкретно-соціологічного

Поняття соціологічного дослідження, його завдання.

Соціологічне дослідження: =складений комплекс теоретичних, методичних та організаційних процедур, що спрямовані на досягнення поставлених цілей та завдань дослідження. =це система логічно послідовних методологічних, методичних та організаційно-технічних процедур

Метою соц. дослідження є глибоке вивчення, аналіз і систематизація соціальних фактів, виявлення зв’язків, залежностей між соціальними явищами і процесами, прийняття на основі зібраної інформації рішень, розробка заходів щодо управління об’єктом котрий досліджується, його прогресивним розвитком. Соціологічні дослідження проводять для вирішення таких завдань:

опис певної соціальної реальності,

пояснення суперечностей чи особливостей функціонування окремих спеціальних спільнот чи процесів (соц. конфліктів безробіття, напруженості відносин у трудовому колективі тощо),

прогнозування тенденцій розвитку (зміни у ставленні до праці, у виборчих стосунках, динаміка безробіття тощо),

практичне перетворення соціальної реальності (запровадження соціальних технологій, проектів, планів та ін.).

Одиницями вивчення при цьому стають люди, речі, тексти, властивості які потрібно зафіксувати, обчислити й проаналізувати.

Інструментом виявлення стійких якостей є закон великих чисел, який застосовується в усіх статичних розрахунках. Він гласить, що сукупна дія великої кількості випадкових фактів (причин, умов) приводить до результату, що майже не залежить від випадку.

Поняття процедури, методології, методики та техніки соціологічного і дослідження.

Процедура – певна послідовність усіх операцій, комплекс організаційних та пізнавальних дій дослідника.Соціологічне дослідження проводиться в наступні етапи: 1.розробка програми, 2.збір емпіричних даних (польовий етап) 3.обробка інформації 4.аналіз та узагальнення отриманої інформації

Методологія – система принципів визначених діалектичним підходом до об’єкта, що вивчається. Діалектика передбачає розгляд якостей і характеристик об’єкта в їх різноманітних зв’язках і відносинах з іншими об’єктами у розвитку та змінах.

Принцип методології реалізується за допомогою конкретних методик соціологічного дослідження.

Методика – сукупність технічних заходів, зв’язаних з методом дослідження, у т.ч. окремі операції, їх послідовність і взаємозв’язок.

Техніка соціологічного дослідження – сукупність спеціальних прийомів для ефективного використання певного методу (кодування інформації, обчислення статистичних показників, перевірка гіпотез, побудова таблиць....).

Методи соціологічного дослідження:

- загальнонаукові (діалектика, синергетика, історизм)

- спеціальні (=аналіз документів, = спостереження = опитування = соціальний експеримент = соціометричний метод та інші)

Види соціологічного дослідження, їх призначення.

Дослідження виділяють в залежності від взятих за основу критеріїв, найважливіші з яких мета дослідження, глибина потрібного аналізу, метод збирання первинної соціологічної інформації, об’єкт дослідження, терміни проведення, відносини між замовником і виконавцем, сфера соціальної дійсності, яку вивчають, зокрема:

1)За характером та дослідницькою задачею: фундаментальні (виявлення та аналіз соціального досліду та закономірностей розвитку), прикладні (вивчення та вироблення шляхів, засобів, форм та методів удосконалення діяльності соціальних об’єктів), комплексні (міждисциплінарна проблема, сполучає у собі елементи фундаментальних та прикладних задач).

2)За типом логічного завдання: пошукове, пілотажне, описове, аналітичне, експериментальне, проектно-конструкторські пошуки.

3)За методом проведення: опитування, аналіз документів, соціологічне спостереження, соціологічний експеримент

4)За відношенням до об’єкту дослідження: монографічне, порівняльне, трендове, генетичне.

5) За відношенням до сфери об’єкту дослідження.

6)За типом замовника та видом оплати: держбюджетне, госпрозрахункове, на загальних засадах.

7)За термінами проведення: довготермінове (3 роки і більше), середньотермінове (6 місяців до 3 років), короткотермінове (2-6 місяців), експрес-дослідження (1 тиждень-2 місяці).

8)За способом дослідження: разове і повторне

Функції соціологічного дослідження.

Функції соціологічного дослідження діляться:

1)За значущістю задачі дослідження: стратегічна, тактична, операційна.

2)За спрямованістю дослідження:

пізнавальна- відкриває нові знання про функціонування і розвиток суспільства. Сутність соц.явищ і процесів

інформаційна – отримання соц. інформації щодо стану і тенденцій розвитку явищ і процесів суспільного життя

методологічна – забезпечує реалізацію міждисциплінарного зв’язку соціології з іншими науками про людину і суспільство

практична – вироблення практичних заходів із вдосконалення соціальної реальності, ефективного соц. контролю за соц. процесами

управлінська - забезпечує соц. управління на всіх рівнях функціонування соціуму

3)За характером впливу на об’єкт: керувальна (прогностична, планувальна, організаційно-технологічна, координаційно-методична, контролююча).

4)За термінами впливу на об’єкт:

довготермінові (на 10-100 і далі років),

середньотермінові (від кількох років до 10),

короткотермінові (від кількох місяців до двох р.),

моментальні (від тижня до місяця).

Етапи організації соціологічного дослідження.

Соціологічне дослідження має свою структуру, що передбачає послідовність дій соціолога, які дають змогу вирішити поставлену проблему, етапи соціологічного дослідження:

1.розробка програми,

2.збір емпіричних даних (польовий етап)

3.обробка інформації

4.аналіз та узагальнення отриманої інформації

Найбільш важливим вважають перший етап під час якого у програмі соц. дослідження визначають проблему дослідження, об’єкт і предмет дослідження, здійснюють розробку й інтерпретацію основних понять, формують модель реального об’єкта, робочі гіпотези, визначають вибіркову сукупність.

Під час другого етапу розробляють роб.план дослідження, проводять пілотажне дослідження, уточнюють інструментарій, проводять польові роботи,

На третьому етапі перевіряють кодування, готують та оброблюють дані.

На четвертому - здійснюють статистичний аналіз та перевірку гіпотез, готують звіт та розробляють і впроваджують рекомендації

Програма соціологічного дослідження, її структура.

Вихідні завдання дослідження, які багато в чому визначають його успіх, наукову і практичну значущість, вирішуються на першому – підготовчо-організаційному етапі розробки програми.

Програма – це документ, в якому всебічно обґрунтовуються методологічні підходи й методичні заходи соціологічного дослідження.

Вона містить 2-і частини:

=методологічну (Предмет дослідження);

Розробка методологічної частини програми включає формулювання й обґрунтування проблеми, визначення об’єкта, предмета і мети, постановку завдань дослідження, логічний аналіз основних понять, попередній системний аналіз об’єкта і формулювання гіпотез дослідження.

=методичну (процедурну) (Метод дослідження).

Під час розробки методичної частини визначають досліджувану сукупність, обґрунтовують систему вибірки одиниць обстеження, визначають основні процедури збирання й аналізу вихідних даних.

Програма виконує методологічну, методичну й організаційну функції.

Поняття проблеми, значення її формулювання та обґрунтування в організації проведення соціологічного дослідження.

Найбільш важливим серед етапів соц.дослідження вважають перший етап під час якого у програмі соц. дослідження визначають проблему дослідження, об’єкт і предмет дослідження, здійснюють розробку й інтерпретацію основних понять, формують модель реального об’єкта, робочі гіпотези, визначають вибіркову сукупність.

Предметом дослідження є реальні життєві протиріччя, які створюють проблемну ситуацію, для вирішення якої необхідна правдива, оперативна, науково-обгрунтована інформація.

Соціальна проблема – суперечлива ситуація реального життя, що має масовий характер і стосується інтересів соціальних спільнот, груп.

Соціологія використовує різні підходи до визначення проблеми.

З’ясування проблеми є важливою справою, оскільки помилки помножуються на всіх наступних стадіях. Потрібно:

розрізняти реальні і надумані, міфічні, соціальні проблеми,

уникати дослідження вельми масштабних соц.проблем, що може призвести до ускладнення інструментарію, непередбачених матеріальних і часових витрат на проведення дослідження, зробить його громіздким і малоефективним;

прагнути чіткого і конкретного формулювання проблеми, що дасть змогу оперативно провести дослідження і розробити адекватні рекомендації

слід розрізняти соціальні і наукові проблеми.

Етапи проведення соціологічих досліджень. Основні етапи: 1)Підготовчий. На цьому етапі спостерігається узгодження мети й завдань дослідження, розробка програм дослідження, затим відбувається вирішення фінансових, економічних питань, також необхідно врахувати кадрове забезпечення. 2)Етап полевих робіт. Цей етап може тривати від кількох тижнів до кількох місяців. На цьому етапі здійснюється розробка інструментарія, це етап апробації. Також здійснюється вирішення організаційних, фінансових та технічних питань. 3)Обробка і аналіз. Включає перевірку комплексності, підготовку до інструментальної обробки або на машині, або руками, курування процесу обробки, розробка звіту за результатами дослідження:проміжними, а потім заключними. 4)Етап запроваджування результатів: розробка директивних, інструктивних, соціоінженерних документів, а також курування процесу використання соціологічної інформації.

Визначення та види вибірки у соціологічних дослідженнях. Щоб підготувати дослідження, необхідно обрати для нього об’єкт Метод вибірки – це науковий підхід, що дозволяє судити про цілісний об’єкт, грунтуючись на даних лише його окремих ознак. Генеральна сукупність об’єкта – це об’єкт соціального дослідження в цілісності його якостей та ознак. Вибіркова сукупність – це частина об’єкта генеральної сукупності, що становить суму вихідних одиниць вивчення, спостереження та аналізу. Репрезентативність – це принцип подоби, вибірково сформульованої моделі параметрів генеральної сукупності. Види вибірки: 1)Проста вибірка включає простий випадковий відбір, систематичний відбір, серійну та гніздову вибірку. 2)Складна: багатощаблева, комбіновано, стратифікована, квотна. Одиниця відбору – це районування, що будується за принципом статистичної серії.

Документ як джерело соціальної інформації.

Метод спостереження в соціологічних дослідженнях. Методика та класифікація спостережень прийшла до соціології з антропології. Спостереження поведінки якоїсь групи збоку із реєстрацією у спеціальному бланку типів дій, реакцій, форм стосунків тощо, це є невключене спостереження. Якщо ж соціолог включається у спостережувану групу (анонімно або ні), то це включене спостереження. Сфера охоплення соціологічного спостереження рівна або вужча від сфери інтерв’ю.

Опитування як метод збору первинної інформації. Мистецтво опитування полягає у вірному розміщенні та формулюванні питань. Окрім соціологів, опитуваннями користуються і інші науки, але соціологічне опитування відрізняється, по-перше, кількістю опитуваних – сотні і тисячі, предмет інтересу – не особиста, а громадська думка. Отримуючи при опитуванні соціологічну статистичну інформацію як анонімну, соціолог виявляє соціальні типи особистості. Усереднюючі дані, соціолог отримує достовірну і, якщо всі вимоги дотримані, об’єктивну інформацію. Мета соцопитування – науковий факт, потрібний для збагачення науки. Найрозповсюдженіший вид – анкетування. Анкета – розмножений документ, що містить в середньому 30-40 питань, адресованих респондентам – об’єкту дослідження. Питання діляться на два основних типи – закриті і відкриті. У відкритих – вимагається власна думка респондента, у закритих – в вигляді тесту. Два види анкетного опитування:суцільний і вибірковий. Суцільний – це перепис населення, а також поголовне опитування всіх членів певної соціальної групи. Вибіркове опитування засновується на вибірковій сукупності (на відміну від генеральної сукупності – всього населення або всієї соціальної групи). В інтерв’ю питання читає спеціаліст. Якщо форма та порядок питань суворо зафіксовані, то це стандартизоване інтерв’ю, а коли визначені тільки план, тема та ключові питання, а конкретні питання видумує сам інтерв’юєр, це нестандартизоване інтерв’ю.

Методи збору соціологічної інформації. При збиранні первинної інформації використовують такі методи: 1)Опитування: анкетування та інтерв’юювання; 2)аналіз документів: якісний та кількісний (контент-аналіз); 3)спостереження (включене та невключене); 4)експеримент (контрольований та неконтрольований). Методологія та методика експериментів прийшли до соціології з психології. Коли поставлена мета дослідження та підготована програма, створюються дві групи – експериментальна та контрольна. Контрольна не підлягає експерименту, вона потрібна для порівняння. Кількість учасників експерименту рідко перевищує 10-15 чоловік.