Стратегії виходу із конфлікту
компроміс— часткове досягнення своїх інтересів конфліктуючими сторонами на основі взаємних поступок, відмови від окремих вимог і претензій, часткового визнання вимог і претензій протилежної сторони;
співробітництво— конструктивне розв’язання проблеми конфлікту на основі взаємного корегування його суб’єктами своїх цілей, позицій, узгодження інтересів;
домінування— задоволення інтересів однієї з конфліктуючих сторін за рахунок іншої шляхом нав’язування їй вигідного для першої сторони рішення;
пристосування— вимушена або добровільна відмова від боротьби однієї з конфліктуючих сторін за умов усвідомлення своєї неправоти, необхідності збереження добрих стосунків з опонентом або сильної залежності від нього
Управління конфліктами— це цілеспрямований вплив відповідних державних органів, громадських організацій на характер відносин між соціальними суб’єктами з метою:
• уникнення їх конфліктної взаємодії,
• усунення чи мінімізації причин ймовірних конфліктів,
• а у разі їх виникнення — корегування поведінки учасників конфлікту у напрямку пошуку взаємоприйнятних шляхів його конструктивного розв’язання.
9. Причини підвищеного рівня конфліктності в сучасному українському суспільстві.
Дослідження напруження в Україні виявило такі характеристики соціальної ситуації:
• високий рівень незадоволеності населення умовами життя (насамперед матеріально-економічними);
• посилення недовіри до офіційних структур влади й політичних лідерів;
• зростання розчарування в легітимних засобах вирішення державних та особистісних справ.
З трьох складових напруження (проблема — суперечність, ставлення населення до влади та ситуації, готовність до активних форм протесту) остання є стимулом конфліктної поведінки. Українські соціологи, вивчаючи це питання, дійшли висновку, що нині населення має досить високий ступінь готовності до соціального протесту.
Важливою умовою переростання соціальної напруги у конфлікт є посилення стану незадоволеності існуючим станом справ або розвитком подій та усвідомлення потенційним суб’єктом конфлікту неможливості зміни ситуації звичайними способами взаємодії.
Наступною умовою виникнення конфлікту є пред ‘явлення учасниками конфлікту односторонніх або взаємних претензій, прагнення довести їх правомірність, звинувачення опонента у небажанні вирішувати спірні питання законними, справедливими методами.
Обов’язковою умовою виникнення конфлікту є руйнування традиційних структур соціальної взаємодії, перехід до взаємних звинувачень та погроз, наростання агресивності, а у кінцевому рахунку — формування «образу ворога» та установки на боротьбу з ним.