ЗАВДАННЯ ДО РОЗДІЛУ ІІ
Емпіричний матеріал, потрібний для соціологічного дослідження, має різний характер і міститься у багатьох різноманітних джерелах. При тому, інформація, яка є у кожному з них, як правило, дозволяє охарактеризувати досліджуване явище лише в якомусь одному аспекті. З метою забезпечення комплексного, всебічного аналізу досліджуваної проблеми, рекомендується в емпіричних дослідження передбачити одержання інформації з різних джерел відповідними методами. Кожен з них має певні обмеження до застосування, сильні та слабкі сторони, що слід врахувати при плануванні дослідження (див. таблицю).
| Метод | Переваги | Обмеженість |
| Спостереження (відкрите і приховане) | 1. Дає безпосередню "гарячу" різноманітну і багату інформацію. 2. Гнучкість в проведенні досліджень. | 1. Дає найкращі результати лише при вивченні малих груп. 2. Важко фіксувати процеси, які "розтягнуті" в часі та в просторі. 3. Є проблеми з визначенням важливості інформації, відбором тої, яка відображає дійсно істотні зв'язки, явища |
| Експеримент | 1. Дослідник може контролювати та коригувати дію системи чинників, їх вплив на об'єкт. 2. Створюється можливість моделювання різних ситуацій та аналізу поведінки суб'єктів у них. 3. Можливе повторне проведення експерименту, в т. ч. і з різними учасниками, у відмінних умовах. | 1.Неможливо застосувати для вивчення життєдіяльності великих соціальних суб'єктів, на протязі тривалого часу. 2. Багато аспектів соціального життя неможливо змоделювати, а отже вони не піддаються експериментальному вивченню. 3. На результат може впливати "лабораторна ситуація". 4. Потреба значних матеріальних затрат і часу на підготовку та проведення |
| Аналіз документів | 1. Метод базується на аналізі первинних, і автентичних продуктів діяльності самих соціальних суб'єктів. 2. Забезпечується глибоке вивчення предмету, в т. ч. змін самого об'єкта дослідження на протязі тривалого часу. 3. Дозволяє "реставрувати" соціальні суб'єкти, які припинили своє існування та їх поведінку, а отже проводити історико-соціологічні дослідження. | 1. Можуть виникати проблеми з доступом до джерел, визначенням їх автентичності та їх інтерпретацією. 2. Джерела можуть давати суб'єктивну інформацію, а отже спотворювати соціальні реалії. 3. Метод вимагає вміння відібрати саме необхідну інформацію, відділити її від другорядної та зайвої. |
| Опитування | 1. Можна проводити на великих масивах, а отже вивчати поведінку великих соціальних суб'єктів. 2. Дозволяє зробити порівняльний аналіз відповідей респондентів. 3. При повторних дослідженнях можна встановити динаміку змін об'єкта дослідження. 4. Дослідник сам формує банк інформації, відбирає лише потрібні йому емпіричні дані. 5. Забезпечує оперативність збору інформації. | 1. Для забезпечення репрезентативності результатів потрібно вірно визначити коло респондентів (зробити вибірку). 2. Матеріал може бути поверховим, не відображати глибинних процесів життєдіяльності вивчуваного об'єкта, особливо коли опитування проводиться "по гарячих слідах". 3. "Закриті" запитання звужують обсяг одержаної інформації. 4. "Відкриті" запитання часто залишаються респондентами без відповіді. 5. Потребує значних матеріальних затрат. |
Завдання студента полягає в тому, щоб визначити максимальну кількість джерел, які містять необхідну інформацію та обрати адекватні меті та завданням дослідження методи її одержання. Студент повинен чітко окреслити, яка саме інформація буде одержана з певного джерела і яке значення вона буде мати для досягнення мети дослідження. При цьому потрібно відзначити основний метод збору інформації та опрацювати для нього відповідний інструментарій. Емпірична база дослідження повинна будуватися таким чинном, щоб блоки інформації, одержані з різних джерел і різними методами, добре узгоджувалися між собою, взаємно доповнювали один одного і давали, по-можливості, змогу перевірити інформацію, набуту одним методом, інформацією, одержаною іншим методом з іншого джерела.
Наприклад.Обираючи методи збору інформації, почнемо із структурування об’єкта дослідження. Упускаючи ту частину випускників, які не планують працевлаштуватися у Львові, а тому не є об’єктом нашої уваги, виділяємо серед решти молодих спеціалістів дві групи: випускники, які на час проведення дослідження (травень 2002 р.) мають зарезервоване місце праці у Львові, або і вже працюють за спеціальністю і ті, які шукають роботу. Інформацію про моделі працевлаштування тієї частини випускників які мають визначене місце роботи, можна одержати, проаналізувавши наступні документи:
а) замовлення від працедавців на молодих спеціалістів;
б) заяви самих випускників у адміністрацію навчального закладу про спрямування їх на роботу на відповідні підприємства та в установи.
З цих документів можна дізнатися:
- кількість робочих місць на підприємствах різних форм власності, різних типів, які займуть випускники та їх якісні характеристики ( посада, розмір заробітної плати, можливість забезпечення житлом тощо);
- шлях, яким випускники одержали ці місця ( замовлення від підприємства на спеціаліста, цільова підготовка фахівця коштом замовника, перемога у відбірковому конкурсі та інші ).
Ми також можемо виходити з того, що моделі працевлаштування випускників 2002 року не будуть істотно відрізнятися від вже реалізованих моделей поведінки на ринку праці випускників попередніх трьох років, а отже їх можна простежити за відповідною документацією, якщо така ведеться адміністративними службами та відділами працевлаштування студентів навчальних закладів. Ця інформація буде використовуватися нами як допоміжна, служитиме для порівняльного аналізу, якщо він передбачений планом дослідження.
Метод спостереження можна застосувати при вивченні глибинних мотивів вибору певної моделі працевлаштування, що не входить в коло наших завдань, а отже він не буде використовуватися. Специфіка дослідження також не передбачає використання експериментальних методів.
Виходячи із завдання планованої роботи, найбільшу користь, на наш погляд, може принести метод опитування. Тому ми приймемо його як основний і зупинимося детальніше на його використанні у планованій роботі.
Як правило, емпіричні дослідження такого роду проводяться на вибірковій сукупності. Тому даний розділ передбачає також виконання розрахункової роботи - визначення об’єму (або похибки) однощаблевої випадкової вибіркияк такої, що має найчіткіше статистичне обгрунтування.
Таким чином, Розділ ІІповинен складатися з таких елементів:
n розрахунок в и б і р к и (вихідні дані див. ДОДАТОК Б);
n б л і ц - а н к е т а (8-10 питань).