В’язкість пластової нафти

Густина пластової нафти

У зв’язку зі зміною в пластових умовах об’єму нафти під дією розчиненого газу і температури густина її в пласті, звичайно, нижча густини сепарованої нафти. Відомі нафти, густина яких в пласті менше 500 кг/м³ при густині сепарованої нафти 800 кг/м³. На величину густини нафти впливають температура, тиск та кількість розчиненого в ній газу.

Не всі гази, розчиняючись в нафті, однаково впливають на її густину. З підвищенням тиску густина нафти значно зменшується при насиченні її вуглеводневими газами (метаном, пропаном, етиленом). Густина нафт, насичених азотом чи вуглекислим газом, дещо зростає при збільшенні тиску. Збільшення тиску вище тиску насичення нафти газом також сприяє деякому збільшенню її густини.

Якщо відомі густина сепарованої нафти, відносна густина газу, газовий фактор і об’ємний коефіцієнт, густина пластової нафти визначається за формулою:

де ρ _дег – густина дегазованої нафти;

b_н – об’ємний коефіцієнт нафти;

Г _о - газовий фактор;

ρ_г – дійсна густина газу, яка рівна добутку відносної густини газу на густину повітря при стандартних умовах:

В’язкість пластової нафти завжди значно відрізняється від в’язкості сепарованої через велику кількість розчиненого газу, підвищені пластові температури та тиски. При цьому всі нафти підпорядковуються наступним загальним закономірностям: в’язкість їх зменшується з підвищенням кількості газу в розчині та збільшенням температури; підвищення тиску викликає деяке збільшення в’язкості.

Збільшення в’язкості з ростом тиску має місце лише при тисках, більших за тиск насичення. До цього збільшення в’язкості з ростом тиску перекривається зниженням її внаслідок впливу газу, який розчиняється.

В’язкість нафти залежить також від складу і природи розчиненого газу. При розчиненні азоту в’язкість нафти збільшується, а при розчиненні вуглеводнених газів вона знижується тим більше, чим вища їх молекулярна маса. Практично в’язкість нафти в пластових умовах різних родовищ змінюється від багатьох сотень мПа·с до десятих долей мПа·с. На багатьох родовищах в’язкість пластових нафт настільки велика, що нафта залишається нерухомою навіть при високих градієнтах тиску.

В’язкість пластової нафти визначається спеціальними віскозиметрами високого тиску за відібраними пробами нафти з вибоїв свердловин. При відсутності експериментальних даних вона може бути оцінена приблизно розрахунковим способом.