Правила запису числової iнформацiї

Узгодження числівників з іншими частинами мови

Відмінювання кількісних числівників

 

Відмінювання числівників два, три, чотири Числівники від п’яти і далі мають дві форми відмінювання
Н. Р. Д. З. О. М. два двох двом два двома на двох три трьох трьом три трьома на трьох чотири чотирьох чотирьом чотири чотирма на чотирьох п’ять п’яти (п’ятьох) п’яти (п’ятьом) п’ять (п’ятьох) п’ятьма (п’ятьома) на п’яти (п’ятьох) шість шести (шістьох) шести (шістьом) шість (шістьох) шістьма (шістьома) на шести (шістьох)
           

 

  Відмінювання числівників на -дцять, -десят Відмінювання числівників, які позначають сотні
Н. Р. Д. З. О.   М. тридцять тридцяти (тридцятьох) тридцяти (тридцятьом) тридцять (тридцятьох) тридцятьма (тридцятьома) на тридцяти (тридцятьох) п’ятдесят п’ятдесяти (п’ятдесятьох) п’ятдесяти (п’ятдесятьом) п’ятдесят (п’ятдесятьох) п’ятдесятьма (п’ятдесятьома) на п’ятдесяти (п’ятдесятьох) двісті двохсот двомстам двісті двомастами   на двохстах сімсот семисот семистам сімсот сьомастами   на семистах
         

 

Відмнювання дробових числівників Відмінювання збірних числівників
- Відмінюються обидві частини - при відмінюванні суфікс -ер(о) випадає
Н. Одна друга Семеро
Р. Однієї другої Семи (сімох)
Д. Одній другій Семи (сімох)
З. як Н. чи Р. як Н. чи Р.
О. Однією другою Сьома (сімома)
М. На одній другій На семи (сімох)

 

- Порядковi числiвники змiнюються як прикметники. У складених порядкових прикметниках змiнюється тiльки останнє слово.

- Складенi числiвники, що закiнчуються одиницею (21, 51, 321), узгоджуються з iменниками в однинi: разом з трьомастами тридцятьма одним студентом.

- Числівники 2, 3, 4 та складені, що закінчуються ними, вимагають від іменника форми називного відмінка множини: двадцять чотири зошити.

- Числiвники 5-20 та складені, що закінчуються ними, узгоджуються з іменником у формі родового відмінка множини: прочитано двадцять п'ять сторiнок.

- Числiвники, що називають десятковi дроби (8,7; 2,5) поєднуються з iменниками у родовому вiдмiнку: вiсiм i сiм десятих вiдсотка; п'ять з половиною разiв.

- Числiвник, вжитий у сполученнi з „бiльше на ...” або „менше на ...”, має форму Зн. вiдмiнка, яка залежить вiд значення iменника (у назвах iстот Зн. = Р. чи Н., у назвах неiстот - тiльки Н.): бiльше на десятьох студентiв, бiльше на десять студентiв, але бiльше на десять аркушiв.

- Слово половина ніколи не використовується зі словами більша чи менша.

 

Будь-який документ супроводжується цифровою iнформацiєю (вiд зазначення дати складання документа до таблиць з цифровими даними), тому необхiдно користуватися певними правилами пiд час її запису (а також озвучення запису):

1. Однозначнi кiлькiснi числiвники (вiдповiдають на питання скiльки?) записуються у додатках до документiв цифрами, наприклад: на 5 аркушах, в 3 примiрниках.

2. Якщо число супроводжується одиницями вимiру, то воно пишеться тiльки цифрами, наприклад: 43 л, 7 кг, 2 м.

3. Якщо числа не супроводжуються в текстi документа одиницями вимiру, то вони записуються словами, наприклад: в одному напрямку, двома пiдписами (крiм складених числiвникiв, якi записуються цифрами).

4. Числа, починаючи з десяткiв тисяч можуть записуватись комбiновано чи тiльки цифрами, а для зручностi прочитання чисел, якi записуються цифрами, необхiдно робити пропуски мiж розрядами, наприклад: 34 тис., 765 млн.; 34 678 543; 1 234 564.

5. Простi порядковi числiвники, як правило, записуються словами, наприклад: сьомий, другий.

6. Порядковi числiвники можуть записуватись цифрами з граматичним закiнченням, наприклад: 1-ий, 4-ий. Якщо кiлька порядкових числiвникiв стоять поряд, то граматичне закiнчення пишеться один раз пiсля останнього числiвника, наприклад: кожного 1, 3, 5-го дня тижня.

7. Якщо числiвник вжито з одиницями вимiру, якi означають межу, то граматичне закiнчення пишеться тiльки раз: вiд 20 до 30 см.

8. Якщо в текстi документа наводиться ряд чисел з однаковою одиницею вимiру, то ця одиниця зазначається один раз пiсля останнього числа, наприклад: 3, 5, 7 см.

9. Грошовi суми записуються цифрами, а в дужках обов’язково дублюються словами.

10. Складнi слова, першою частиною яких є числiвник, записуються комбiновано, наприклад: 125-рiччя, 200-тонний.

11. Складнi порядковi числiвники, останнiм компонентом яких є -сотий, -тисячний, -мiльйонний (якщо вони записуються словами), пишуться разом, наприклад: трьохсотдвадцятип’ятитисячний, тридцятитроьохмiльйонний.

Завдання 33. Поданi числiвники запишіть словами й поставте у формi орудного вiдмiнка.

387; 33; 1235; 2,5; 40; 776; 90; 70; 69.

 

Завдання 34. Відредагуйте речення:

Налоги вроді зменшились, але я все рівно получив зарплату більшу тільки на пару гривень. У нього там удобне і просторне жиле приміщення, навіть прихожа має площу біля десяти квадратних метрів. Ми знаємо друг друга все півтори роки, але я все рівно не поняв, як у ного получається так швидко рахувати в умі. На зустрічі глав держав були присутні троє міністрів. Двісті п’ятдесят трьом працюючим видана премія. Тут нема півкіло сира. Директор привітав учнів і вчителів з першим вересням. Нашою організацією здано в експлуатацію три нових будинка.

 

Завдання 35. Дайте відповіді на запитання:

1) Як записувати складні іменники і прикметники, утворені від числівників?

2) У якому відмінку стоять іменники у поєднанні з неозначено-кількісними, дробовими, збірними числівниками?

3) Які особливості поєднання з іменниками кількісних складених числівників?

4) Коли можна вживати іменник пара?

5) З якими іменниками не поєднуються числівники два, три, чотири?

6) Коли числівники два, три, чотири поєднуються з іменниками у родовому відмінку однини?

Завдання 36. Зредагуйте телефонну розмову, правильний варіант запишіть.

- Ало! Це хто?

- Москаленко. А вам хто треба?

- Директор школи. Я не знаю як його ім’я і по батькові.

- А хто це дзвонить?

- Анатолій Вєтров.

- А ви хто такий?

- Я – вчитель математики. Хотів би працювати у вашій школі.

- Директорові ніколи з вами говорити.

Завдання 37. Змоделюйте типову ситуацію ділової телефонної розмови:

а) телефонуєте ви;

б) телефонують вам.

 

Завдання 38. Дайте відповіді на запитання:

1) Що таке монолог?

2) Які виокремлюють форми монологічного мовлення?

3) Що таке полілог?

4) Що таке телефонна розмова?

5) Назвіть правила ведення телефонної розмови.

6) Яку інформацію ви повинні знати про установу, в якій хочете працювати?

7) На які запитання треба підготувати відповіді?