Такелажне обладнання та монтажні пристрої

До такелажного обладнання відносять канати стальні і конопляні, ланцюги, стропи,
захвати, траверси, блоки, поліспасти, домкрати талі і лебідки з якорями.

До монтажних пристроїв відносять розчімки, розпірки (для закріплення кроквяних конструкций) відтяжки, підкоси (для закріплення стінових панелей), кондуктори
(групові та одиночні), рамно шарнірні індикатори.

Вимоги до такелажного обладнання.

1) При монтажних роботах застосовують стальні канати з межею міцності
1400...2500 МПа.

При розрахунку стропів коефіцієнт запасу міцності:

при Q>50т. К_з=6

Q<50т. К_з = 8

Стропування — це робота по закріпленню конструкцій до гака монтажного крана.

Застосовують наступні види стропів: універсальні, полегшені, двовіткові,
чотирьохвіткові, тривіткові, гнучкі стропувальн1 елементи.

Захвати бувають петльові і безпетльові.

Безпетльові захвати дозволяють зекономити значну кількість металу і мають місцеве
або дистанційне розташування.

Вимоги до розрахунку віток стропів:

1) максимальне зусилля у вітках стропів:

де Р — навантаження або маса конструкції, що монтується;

α — кут між стропом і вертикальною віссю;

т — кількість віток стропів;

k — коефіцієнт нерівномірності завантаження віток стропів, що залежить від їх
кількості і способу закріплення.

т=1; 2; 3; 4 і т. д.

k = 1; 1; 1; 0,75.

Як видно з формули, при збільшенні кута α зусилля швидко наростають, тому
необхідно застосовувати стропи більшої довжини або траверси.

Траверси — це жорстка тросова конструкція у вигляді балок або ферм, яка дозволяє
зменшити довжину стропів із зменшенням кута α і застосовується для монтажу
довгомірних конструкцій (горизонтальних).

Основна вимога при стропуванні: слід забезпечити положення елементу, що
монтується у положенні близькому до проектного (за винятком колон).

Схеми стропування конструкцій і закріплення їх:

1) двохвітковим стропом: