Передача звука j та голосних

Заняття № 3

Правопис слів іншомовного походження. ( 2 год.)

1) У загальних назвах іншомовного походження приголосні (на відміну від російської мови) звичайно не подвоюються: грип, група, ідилічний, інтелектуальний, колектив, комісія, сума, інтермецо, белетристика, ват (але Ватт), піанісимо, шасі та ін.

Подвоєння зберігається лише в 17 загальних назвах, а саме: аннали, бонна, брутто, нетто, ванна (ванний), мадонна, манна (манний), мотто, панна, пенні, тонна, білль, булла, вілла, мулла, дурра, мірра.

2) Подвоєний приголосний при збігу однакових приголосних префікса і кореня маємо тільки тоді, коли в мові вживається паралельне непрефіксальне слово: апперцепція (бо є перцепція), імміграція (бо є міграція), інновація (бо є новація), ірраціональний (бо є раціональний), ірреальний (бо є реальний), контрреволюція (бо є революція), сюрреалізм (бо є реалізм).

! Увага. Якщо непрефіксальне слово своїм змістом далеко відходить від префіксального (напр.: нотація — анотація, конотація), то приголосний не подвоюється.

3) Подвоєні приголосні зберігаються у власних іншомовних назвах (географічних, особових та інших): Гаронна, Голландія, Калькутта, Марокко, Міссурі, Ніцца, яффа; Бетті, Джонні, Мюллер, Руссо, Торрічеллі, Шиллер.

Подвоєні приголосні зберігаються й в усіх похідних словах: марокканець (Марокко), яффський (яффа), голландський (Голландія), шиллерівський (Шиллер), мюллерівський (Мюллер) та ін.

1) Відповідно до вимови j у словах французького походження передається через ж: жабо, Жанна, журі; у словах англійського походження — через дж: джаз, джемпер, Джерсі; у словах іспанського походження — через х: хунта, Бадахос.

2) Початкове іе (hie) передається через іє: ієрарх, ієрархія, ієрогліф, але: єзуїт, єна, єна (грошова одиниця Японії), Єрусалим.

Початкове je передається через є: євсен, єсперсен.

3) Початкові іо, yо, jo передаються через іо, коли в українській мові вони вимовляються як два склади: іон, іонізатор, Іонічне море; через йо, коли вони вимовляються як один склад: йод, йота, Йорданія, Нью-Йорк, Йосип та ін.

4) І, у (а також u німецького дифтонга еu) в позиції між двома голосними (в іноземній мові) в загальних назвах звичайно передаються окремим знаком: конвеєр, лояльний, плеяда, рояль, саквояж, секвоя, фаянс, феєрверк, але: Гавайї, Гойя, Савойя, Фейєрбах; також майя (народність), фойє.

5) Залежно від позиції та вимови в українській мові і, у (ігрек) передаються також літерами і, ї та и.

А) І в словах іншомовного походження пишеться:

1) На початку слова: ідея, інструкція, інтернаціональний; Індія, Іспанія; Ібсен, Ізабелла.

2) Після приголосного перед голосним, є та й: геніальний, діалектика, матеріал, клієнт, гієна, революціонер, радіус, радій, тріумф, аудієнція, Віардо та ін.

І в середині слова перед голосним іноді переходить у й: бар’єр, курйоз, серйозний, ар’єргард, кар’єра, п’єса.

Іа в кінці слова передається через ія: артерія, індустрія, історія, хімія.

3) Після приголосних перед наступними приголосними і в кінці слова в особових іменах і географічних назвах: Капрі, Лісабон, Міссісіпі, Нагасакі, Поті, Сочі, Севілья, Сідней, Грімм, Россіні, Дізель, лісабонський.

! Увага. Власні імена, які стали загальними, пишуться за правилами правопису загальних назв іншомовного походження: дизель, хоча Дізель.

4) Після приголосних у кінці невідмінюваних слів: мерсі, парі, таксі, журі, колібрі, візаві, парі.

5) Перед наступним приголосним у таких невідмінюваних словах, як гратіс, піанісимо й под.

6) Після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н перед наступним приголосним (правило «десятки»): бізнес, пілот, вібрація, академік, фінанси, графік, гімн, кіно, архів, хімія, література, республіка, комуніст, ніша.

! Увага. У ряді слів іншомовного походження, які давно засвоєні українською мовою, після б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н відповідно до вимови пишеться и: бурмистер (але бургомістр), вимпел, єхидна, імбир, кипарис, лиман, миля, мирт, нирка, спирт, химера та ін.).

И пишеться також у словах, запозичених зі східних мов, переважно тюркських: башкир, гиря, калмик, кинджал, кисет, кишлак, а також у словах церковного вжитку: диякон, єпископ, єпитимія, єпитрахиль, камилавка, митра, митрополит, християнство та ін.

Б) Ї(ї) пишеться після голосного: прозаїк, мозаїка, наївний, руїна, Каїр, Єнеїда, Ізмаїл.

Але в складних словах, в яких перша частина закінчується голосним, на початку другої частини пишеться і: староіндійський, новоірландський; так само і пишеться після префікса, що закінчується на голосний або приголосний: доісторичний, антиісторичний, поінформувати; безідейний, дезінфекція, дезінформація тощо.

В) И в словах іншомовного походження пишеться:

1) У загальних назвах після приголосних д, т, з, с, ц, ж (дж), ч, ш, р перед наступним приголосним (правило «дев’ятки»): дизель, динамо, дисципліна; інститут; зигзаг; фізичний; система, ситуація; цистерна, цифра; режим, джинси, джигіт; речитатив; ширма, шифр; бригада, риф, фабрика.

2) У географічних назвах з кінцевим -ида, -ика: Атлантида, Антарктика, Брктика, Бфрика, Балтика, Корсика, Мексика.

3) У географічних назвах після приголосних ж, ч, ш, щ, дж, ц: Алжир, Вашингтон, Вірджинія, Жиронда, Лейпциг, Циндао, Чикаго.

Але перед голосним і в кінці слова пишеться і: Віші, Шіофок.

4) У географічних назвах із звукосполученням -ри- перед приголосним (крім j): Рига, Рим, Париж, Британія, Мадрид, Цюрих, але: Бвстрія, Ріо-де-Жанейро.

5) У ряді інших географічних назв після приголосних д, т та в деяких випадках згідно з традиційною вимовою: Аддис-Абеба, Аргентина, Братислава, Бразилія, Єгипет, Єрусалим, Палестина, Сирія, Сицилія, Скандинавія, Тибет та в похідних від них: аргентинець, аргентинський та ін.

6) У словах, запозичених з французької мови, після шиплячих ж, ш пишеться у: брошура, журі, парашут, а також у словах парфуми, парфумерія.

7) Е передається літерою е: екватор, екзаменатор, ідеал, силует, театр, фаетон, філе; Есхіл.

Коли іншомовне е на початку слова вимовляється в українській мові як звукосполучення йее, воно передається літерою є: Європа, європеєць, єнот, єресь; ємен, Євфрат, Євразія.

Є пишеться також після апострофа, е, і, й, ь: бар’єр, п’єдестал, конвеєр, феєрверк, абітурієнт, пацієнт; Дієго, Трієст, Сьєрра-Леоне.

Але після префіксів і споріднених з ними елементів пишеться е: діелектрик, реевакуація, рееміграція та ін.

У слові траєкторія пишеться є, а у словах проект, проекція й подібних — е.