Сучасна українська 18 страница

—мети: задля успіху, на випадок, щодо покращення, про всякий випадок, для звіту, ради успіху, заради спільної мети;

—допустовості: (у)всупереч правил, наперекір заборонам, замість мене, окрім роботи, помимо правил, у(в) разі потреби, незважаючи на попередження, попри труд­нощі, відповідно до умов, при нагоді та інші.

Національна специфіка мови виразно позначається безпосе­редньо на її прийменниковому керуванні.

Значна кількість помилок трапляється при побудові слово­сполучень із прийменниками в перекладах з російської мови ділових паперів.

Наприклад, прийменник по в українській мові здатний брати участь у вираженні певної кількості значень, різноманіт­них відтінків та найперше позначає розподільне (дистрибутив­не) відношення. Для його позначення використовують лише дві конструкції: тричленна структура по + 3. відмінок числівника + Р. відмінок іменника та по + М. відмінок іменника. Ці мо­делі, утворюючи один взірець зі спільним значенням, слугують визначенням міри при процесі розподілу чогось на певну кількість чи між декількома особами, предметами, наприклад: розпаювати по три гектари, визбирувати по зернині, запла­тити по тисячі гривень, придбати по кілька примірників.

Відтінок згаданого значення помітний у конструкціях, що виражають просторові відношення, зокрема місцеперебування. Прийменниково-відмінкова форма може визначати поширення дії на певному просторі або ж її повторюваність, а також розташу­вання об'єкта в декількох точках поверхні чи всередині кількох об'єктів, наприклад: порядкує по господі, снігопади пройшли по області, обговорюють по кабінетах. Ця ж конструкція вжива­ється для вказівки на рух по поверхні предмета або в межах якогось простору, до того ж коли рух відбувається в багатьох напрямках, наприклад: в'ється по стовбуру, сунеться по стіні, пройду по дошці, їхав по шосе.

У деяких словосполученнях (без зміни значення) паралель­но з іншими прийменниками, що виступають синтаксичними синонімами або без них (по завершенні навчання — після за­вершення навчання, стріляти по мішені — стріляти в мішень, простувати по слідах — простувати слідами, пересуватися по пустелі — пересуватися пустелею). У конструкціях з імен­никами в 3. відмінку при вказуванні на предмет, місце, простір, час, що є межею поширення певної дії або ознаки (вантажівка загрузла по фари — загрузла до фар, резервуари були повні по краї — повні до країв, степи до Дніпра — степи по Дніпро, відпочивати до цього часу — по цей час).

Нормативними є також поєднання прийменника по:

1) у складних прислівниках з іншими частинами мови:

— з іменниками (по можливості, по суті, по батькові та под.);

— із прикметниками (по-господарськи, по-домашньому та под.);

— із займенниками (по-нашому, по-своєму та под.);

— із числівниками (по троє, один по одному, по-друге та под.);

2) з іменниками в М. відмінку:

— зі значенням мети (послали по інструктора, пішли по воду);

— зі значенням місця чи напрямку, де відбувається дія (пля­ма розповзлася по стелі, трансляція по телебаченню);

— зі значенням певних стосунків, взаємин (товариш по парті, дядько по батькові);

— зі значенням місця поширення дії (розпорядження по фабриці, чеканник по міді);

— зі значенням розподільності (усі делеґати отримали по подарунку, жінкам подарували по букету пролісків);

3) із займенниками (по їхньому будинку, по цьому місцю
та под.).

В інших випадках треба використовувати прийменники на, за, з, із, до, для, від, під, у (в), як, через, щодо та ін. або

взагалі безприйменникові конструкції залежно від контексту.

по предложению делегата на пропозицію делеґата

по Вашему желанию на Ваше бажання

називать по имени називати на ім'я

концерт по заявкам концерт на замовлення

по требованию на вимогу

замечания по теме зауваження на тему

по местам (сели) на місця (сіли)

по обойм берегам на обох берегах

по первому зову на перший заклик (поклик)

обратиться по адресу звернутися на адресу

(за адресою)

по собственному желанию по нашим подсчєтам поехал по назначению по успехам и честь по семейньїм обстоятель-

ствам по течению (плить) действовать по правилам по ветру (расположиться) по зову сердца расхождения по контракту мягкий по характеру по согласию сторон по специальности по последней моде по постановлению по приказу директора по договоренности по итогам по необходимости по трем направленням по совместительству по происхождению по случаю празднования комиссия по вопросам комиссия по спорту обратиться по вопросу по вине

конспект по математике по многим причинам по собственной воле данние по учету специалист по жономике конференция по проблеме по слухам (известно) по злобе

по программированию

(специалист) получить по накладной

пришлось по вкусу

за власним бажанням за нашими підрахунками поїхав за призначенням за успіхи й шана за сімейних обставин

за течією (пливти)

діяти за правилами

за вітром (розташуватися)

за покликом серця

розбіжності за контрактом

м'який за вдачею (м'якої вдачі)

за згодою сторін

із фаху, за фахом

за останньою модою

за ухвалою

за наказом директора

за домовленістю

за підсумками

через необхідність

у трьох напрямках

за сумісництвом

із походження

з нагоди святкування

комісія з питань

комісія зі спорту

звернутися з питання

з вини

конспект із математики з багатьох причин із власної волі дані з обліку фахівець з економіки конференція з проблеми із чуток (відомо) зі злості, маючи злість із програмування

(фахівець) отримати відповідно

до накладної припало до смаку с 06.10.2001 по 01.05.2002

производство по

изготовлению комиссия по расследованию кружок (секция) по

изучению сектор по связям добрий по природе смотря по погоде действовать по обстоя-

тельствам задание не по силам по направленню к городу ответчик по делу осталось по наследству по мере возможности ударить по струнам уехать по делу инспектор по делам

несовершеннолетних по обикновению

по болезни (отпуск)

по техническим причинам

по негодности списать

по ошибке

по лености

завод по производству расходи по мероприятия по

дальнейшему усилению преследовать по суду по состоянию на 1 моя по субботам инструкция по

использованию предложения по улучшению по прошествии срока по завершению

із 06.10.2001 до 01.05.2002 підприємство для

виготовлення комісія для розслідування гурток (секція) для

вивчення сектор зв'язків добрий від природи залежно від погоди діяти залежно

від обставин завдання не під силу у напрямку міста відповідач у справі лишилось у спадок (спадщину) у міру можливості ударити у струни поїхати у справі інспектор у справах

неповнолітніх як звичайно (як завжди,

як правило, зазвичай) через хворобу (відпустка) через технічні причини через непридатність

(як непридатне) списати через помилку, помилково через лінощі

завод, що виробляє _г

витрати щодо

заходи щодо (до) подальшого

посилення віддавати до суду (під суд) станом на 1 травня щосуботи, кожної суботи інструкція щодо

використання пропозиції щодо поліпшення як вийде час (термін) після завершення, завершивши

по возможности по душам (общаться) по всходам ударил мороз по безналичному расчету

по факсу (отправил) по знакомству по бистрой реке документи по проверке по достоинству (оценить) по крайней (мвньшей) мере по иностранним делам

( Комитет) бюро по трудоустройству план по обслуживанию по многу раз в день (звонил)

в адрес

в виду (иметь) в деревню (поехать) в должность (вступать) в завершение в защиту в знак уважения в клочья (разорвать) в нашу пользу в неделю (70 грн) в пар (превратиться) в рассрочку

в расход (списать) » в силу изложенного в семи частях (отчет)

якщо (коли, як) можна щиро, відверто (спілкуватися) мороз завдав шкоди сходам безготівковим рахунком,

безготівково факсом (відіслав) завдяки знайомству швидкою річкою документи перевірки належно (оцінити) принаймні, щонайменше іноземних справ (Комітет)

бюро працевлаштування план обслуговування багато разів на день

(телеаюнував) запобіжні дії, дії запобігання заходи для (щодо) поліпшення якомога швидше купити випадково виплачувати рахунки

на завершення

на захист

на знак поваги

на шматки (розірвати)

на нашу користь

на тиждень (70 грн)

на пару (перетворитися)

на виплат

на видаток (списати) зважаючи на викладене на сім частин (звіт)

в случае наводнення в шесть зтажей в честь праздника в гости

в змиграции прожил

в праздники

в самий мощний блок

в известность (поставить)

в карман

в министерство (звонить)

в роботу (вовлечь) в соответствии с в состав вошли в следующих вопросах

(компетентен) в одни сутки (уложился) в пастухи (наняться)

в пример (поставить)

в пяти шагах

в разговорах прошло время

в те времена

в моє отсутствие

в получении расписался

в случае неуплати

в конце недели

в качестве

в порядке исключения в семь часов в одиннадцать часов в клетку (тетрадь) в клетку ткань в течение виборов в тот же год в большинстве в вьисодной день в дальнейшем в двух словах в дружбе (бить)

на випадок повені на шість поверхів на честь свята на гостину на еміграції прожив на свята

до найпотужнішого блока до відома (довести),

поінформувати до кишені до міністерства

(телефонувати) до роботи (залучити) відповідно до, згідно з до складу ввійшли з таких питань ( компетентний) за добу (упорався) найнятися за пастуха

(пастухом) за приклад (поставити) за п'ять кроків за розмовами минув час за тих часів

за (під час) моєї відсутності про одержання розписався при несплйті під кінець тижня

як виняток о сьомій годині об одинадцятій у клітинку (зошит) картата тканина упродовж виборів того ж року здебільшого вихідного дня надалі

двома словами дружити

в зависимости

в нєгодность (пришло)

в обеднюю пору

в момент

в отдельности каждий

в покое оставить

в помощниках (бить)

в порядне вещей

в последнее время

в прошлом году

в раздражении (бить)

в размере 10 см

в родстве (бить)

в руки (себя взять)

в семь метров длиной

в силу (вступать)

в случае необходимости

в состоянии (исполнить)

в равной мере

в полной мере

в частности

в юности

в ясность (привести) в значительной мере в некоторой мере в той или иной мере в достаточной мере в сторону (свернул) в сутках 24 часа в течение недели в толк (взять) в шутку

в сделку (войти)

в силу изложенного

в ночной тиши

у власти

у входа

у берега

у руля

у рояля

у микрофона

залежно від

непридатним стало

обідньої пори

миттєво

кожен зокрема

дати спокій

помічником (бути)

звичайна річ, зазвичай

останнім часом

торік, минулого року

роздратованим (бути)

розміром 10 см

родичем (бути)

опанувати себе

завдовжки сім метрів

набирати чинності

якщо буде потреба

спроможний (виконати)

однаково

цілком

зокрема

замолоду

з'ясувати

значною мірою

деякою мірою

тією чи іншою мірою

належною мірою (досить)

убік звернув

доба має 24 години

протягом тижня

збагнути

жартома

угоду (укласти)

зважаючи на

серед нічної тиші

при владі

біля (коло) входу

при (біля, коло) березі (берега)

за кермом

за роялем

перед мікрофоном

Порушення синтаксичної норми також виникає через не-вмотивоване вживання прийменника при.

Цей прийменник уживається часто паралельно з іншими прийменниками біля, коло, край, поруч. Наприклад, для по­значення близькості до конкретного місця: при виході — коло виходу — біля виходу, край дороги, поруч мене.

А на позначення епохи, періоду, часу, протягом якого відбу­вається дія, — прийменниками за, під час: за царювання Романових — під час царювання Романових.

Лише з прийменником при можливі конструкції:

а) на передавання значення приналежності, певних стосунків
до кого-, чого-небудь: При університеті працює дослід-
на станція; «Янкі при дворі короля Артура»; Служу
при штабі дивізії;

б) на зазначення чого-небудь у будь-кого, будь-чого або при-
сутність когось будь-де: Був при повній свідомості; Сьо-
годні я при зброї; Після гри залишився при своїх (гро-
шах); Не можна лаятися при дітях;

в) на вказування певних обставин або супутніх умов, за яких
щось відбувається: Роздивитися при світлі сірника; При
нульовій температурі випав сніг; При швидкості вітру
20 км/год; Проголосували при повному мовчанні; Зате-
лефоную при першій нагоді; При раптовій появі болю;
Зроблю при бажанні; При виявленні кричущих порушень.

Значно ширший обсяг значень прийменника при в російській мові спричиняє автоматичне помилкове перенесення його до подіб­них українських конструкцій. Цього не слід робити, оскільки в україн­ській мові є різноманітні можливості, не змінюючи значення, передати зміст за допомогою інших прийменників, словосполучень дієприслівни­кового звороту чи шляхом розгорнутих конструкцій, наприклад:

при реке раскинулся город битва при Желтьіх водах он бил все время при мне при сем прилагается ви при часах? присоединюсь к вам при

первом зове при громких аплодисментах при исполнении служебних

обязанностей

коло річки розляглося місто битва біля Жовтих Вод він був увесь час поруч (мене) до цього додається ви з годинником? приєднаюся (до вас) на

перший же поклик під гучні оплески під час виконання службових

обов'язків

при нагрузке

при первом появлении

при участии при жизни (бил)

малоизвестен при (зтих, таких) условиях при температуре при Вашей помощи

при всех (наших) усилиях зто сделать невозможно

при зтих словах он поклонился и вишел

при анализе собитий

при обработке данних

при опасности при наличии безопасность гаранти-

рована при соблюдении

(зтих) правил

під час навантаження

(під навантйгою) (як) тільки з'явиться

(у теперішньому часі —

з'являється; у минулому —

з'явився) за участі

за життя (був) маловідомий

за (цих, таких) умов

за температури

за Вашої допомоги, з Вашою допомогою, завдяки Вашій допомозі

попри всі (наші) зусилля це зробити неможливо

сказавши це, він уклонився й вийшов

аналізуючи події

коли опрацьовуються (у мину­лому — опрацьовувалися; у майбутньому — будуть опрацьовуватися) дані

у разі небезпеки

за наявності

безпеку гарантовано за умов дотримання (цих) правил

Сполучник

і. Разом пишуться складні сполучники, які становлять тісне
поєднання службових, а також повнозначних слів із частками
або прийменниками: аби, адже, аж, аніж, зате, мовби, мовби-
то, начеб, начебто, немовби, немовбито, неначе, нена-
чебто, ніби, нібито, ніж, оскільки, отже, отож, притім, при-
тому, причім, причому, проте, себто, таж, також, теж, тож,
тобто, тощо, цебто, щоб, якби, якщо.

Примітка. Сполучник можна замінити синоніміч­ним сполучником, а з однозвучним поєднанням інших частин мови цього зробити не можна.

Можливі такі синонімічні заміни сполучників: Таж (адже) про цей варіант уже згадували. Життя таке коротке - тож (тому) спішімо робити добро (О. Дов­женко). Я теж (також) там був учора; Не смійся з другого, щоб (аби) тобі не було того (Н. те.). Якби (коли б) знав, де впав, то соломки б підослав (Н. те.). Не радий хрін тертушці, а проте (однак) на кожній танцює (Н. те.). Взимку холодно, зате (але) комарі не кусають (Н. те.). За моїми відомостями, вони в саду і притоми (до того ж) в найкращому настрої (І. Мики-тенко). Сто карбованців зашила йому мати в підклад­ку піджака, причому (і то) зашила сировою ниткою (Гр. Тютюнник).

2. Окремо пишуться

а) сполучники з частками б, би, ж, же, якщо вони зберіга-
ють підсилювальне значення: хоча б, коли б; хоч би; коли
б то; або ж, адже ж, але ж, все ж, бо ж, отже ж, до того
Жу СІ як *?/св_г

б) складені сполучники: дарма що, для того щоб, замість
того щоб, з тим щоб, з того часу як, з тих пір як, завдяки
тому що, дякуючи тому що, до того часу поки (як), після
того як, при цьому, та й, то й, так що, тільки що, тимча-
сом як, тому що, у міру того як, через те що.

3. Через дефіс пишуться сполучники з підсилювальними част-
ками -бо, -но, -то: отож-бо, тільки-но, тож-то, тому-то,
тйм-то, якби-то.

Увага! До неповторюваних сполучників належать: а, але, проте, зате, однак. До повторюваних: і-і, ні-ні, то - то, чи то - чи то, не то - не то.

Окрему групу становлять парні сполучники: не стільки... скільки; не тільки...а (але) й; як...так і; як не... так; якщо... то; коли...то; хоч...але; чим...тим.

За значенням сполучники бувають

1. Сурядні (для з'єднання однорідних членів або рівноправ-
них речень) -

єднальні: і (й), та (у значенні І), також, і...і, ні...ні,

як...так і, не тільки...а й; протиставні: а, але, та (у значенні але), зате, проте, од-

розділові: або, чи, або...або, чи...чи, то...то, не то...не то, чи то... чи то.

2. Підрядні (для приєднання підрядних речень до головно-
го) -

порівняльні: як, що, мов, мовби, мовбито, немов, немовби, немовбито, неначе, наче, неначеб, неначебто, ніби, ніби­то, буцім, буцімто;

часові: як, перед тим як, після того як, відтоді як, з тих пір як, тимчасом як, у міру того як, як тільки, тільки що, скоро, ледве, щойно;

причинові: бо, тому що, через те що, затим що, оскільки, позаяк;

мети: щоб, для того щоб, задля того щоб, аби;

умовні: якщо, якби, коли б, аби раз;

допустові: хоч (хоча), хай, нехай, дарма що, незважаючи

на те що; наслідковий: так що. 3. Пояснювальні (для приєднання уточнюючих слів і ре­чень): тобто, цебто, себто, або (тобто), чи (тобто), а саме, як-от.

Частки

Класифікація часток за значенням

1. Частки, що надають окремому слову чи групі слів певного
смислового відтінку

підсилювально-видільиі - уживаються для підсилювання або виділення окремих слів у реченні: нйвіть, тільки, лише (лиш), всього-на-всього, хоч, хоча 6, аж, же (ж), -таки, -то, (у-) все, ще, (у-) вже, (у-) вже й, і (й), та, собі, о, ой;

уточнювальні - указують на міру точності або правдивість повідомлення: якраз, власне, рівно, майже, приблизно, десь, мало не, трохи не, ледве не, ледве чи, навряд чи, ніби, наче, мов, мовби, немовби, немовбито;

вказівні - служать для привернення уваги до якогось пред­мета, явища: то, ото, от, це, оце, ось, осьде, он, онде.

2. Частки, які вживаються для оформлення різних видів речень:
стверджувальні - виступають замінниками стверджуваль-
них речень або підсилюють їх: так, авжеж, аякже, атож,
гаразд;

заперечні - уживаються в заперечних реченнях (словоспо­лученнях) або замінюють їх: не, ні, ані;

питальні - уживаються для оформлення питальних речень або в ролі самостійних запитань: чи, хіба, невже, що за;

спонукальні - надають висловлюванню різних відтінків побажання, наказу, прохання, заборони, заклику до дії: бодай, годі, ну, давай, на;

окличні - уживаються для оформлення окличних речень: що за, що то за, ну й.

3. Приєднувальні частки вказують на певний зв'язок між висловлюваннями (за своїм значенням вони наближаються до сполучників): теж, також, до того ж, ще й, адже, отже, тож, значить, так, то.

4. Словотворчі та формотворчі частки виконують роль префіксів, суфіксів та закінчень (але можуть писатися окремо, через дефіс або приєднуватися до закінчення): абихто — аби з ким, ніщо - ні в чому, щодня - що другого дня, будь-який -будь до якого, коли-небудь, знав би, хай подумає, чийсь -чийогось, учитися - учишся;

а) до словотворчих належать частки аби-, де-, -сь, -ся, казна-,
хтдзна-, будь-, -небудь, ні-, що-;

б) до формотворчих належать частки хай, нехай - за їх
допомогою утворюється наказовий спосіб; -ся - за її до-
помогою утворюються зворотні дієслова.

Написання часток не, ні Частка не пишеться разом

1. Якщо слово без не не вживається. Це можуть бути:

а) іменники: неук, нездара, небіж, невільник, небіжчик, небо-
га, небилиця, невдаха, ненависть, невістка, недуга, нежить,
немовля, нехіть, негода, неділя, нехворощ, негідь, непотріб,
нероба, неміч;

б) прикметники: негативний, нещасний, неозорий, незабут-
ній, невблаганний, невпинний, нещадний, ненависний, неду-
жий (хворий), непохитний, невсипущий, невгасимий,
негайний, незліченний, нестямний, несусвітній, несказан-
ний, нескінченний, незрівнянний, нездоланний, нечува-
ний;

в) прислівники: непереборно, невдовзі, невпинно, незабаром,
непорушно, несамовито, несказанно, невдогад, невинно,
невтямки, негадано, нехотя;

г) дієслова: незчутися (не помітити, не усвідомити, не від-
чути), нездужати (хворіти), неславити (ганьбити), нехту-
вати (ігнорувати, не помічати), непокоїтися (турбувати-
ся), нестямитися (утратити самовладання), неволити
(примушувати), ненавидіти (вороже ставитися), непри-
томніти (утрачати свідомість);

д) дієприслівники: нехтуючи, неволячи, ненавидячи, незду-
жаючи, недобачаючи, недооцінюючи.

2. Із дієприкметниками, якщо вони є означеннями іменника (а не присудком) і не мають при собі пояснювальних слів: незакінчена праця, нез' ясдвані питання, непередбачена си­туація, нерозв'язані задачі, незмінюваний вислів, неприйняті закони, нержавіюча сталь, неспростовані факти, непроспіва-на пісня, непідготовлений урок, невйвчений вірш, нечуваний злочин.

3. У складі префікса недо- (переважно зі значенням непов­ної міри):

а) в іменниках: недобиток, недоїдок, недокрів'я, недолік,
недоліток, недорід, недостача, недоук, недосяжність, не-
доторка, недотепа, недооцінка, недолюдок;

б) у прикметниках та дієприкметниках: недовиконаний, недо-
держаний, недооцінений, недочутий, недописаний, недорос-
лий, недозрілий, недоказаний;

в) у дієсловах: недобачати (погано бачити), недоїдати (по-
гано харчуватися), недооцінювати (неповною мірою визна-
вати), недолюблювати (відчувати неприязнь), недоказува-
ти (замовчувати щось), недоплачувати (мало платити),
недодивитися (не помітити через неуважність), недочу-
вати (погано чути).

4. З іменниками, прикметниками, прислівниками, займенни­ками, якщо додаванням не утворюється слово (із протилежним значенням), яке можна замінити синонімом без не: безпека -небезпека (загроза), веселий - невеселий (сумний), сміливий -несміливий (боязкий), правда - неправда (брехня), давній -недавній (близький у часі), істота - неістота (робот; механізм), доброзичливо - недоброзичливо (вороже), гарний - негйрний (поганий), добрий - недобрий (злий), доля — недоля (безталан­ня), важкий - неважкий (легкий), згода - незгода (розбіжність), достатньо - недостатньо (замало), абиякий - неабиякий (не­звичайний).

5. У займенниках: неабйхто, неабйщо, неабиякий (-а, -е, -і).

6. У частках: нехай, невже.

7. У сполучниках: незважаючи на, невважаючи на, немов, не­мовби, немовбито, неначе, неначебто.

8. При зіставленні непротилежних ознак: Річка нешвидка, а глибока; Вітер несильний, а теплий.

Увага! Слід розрізняти написання: Давно немає листів від сина; Він не має грошей на квиток.

Г7Ї Примітка. Частка не пишеться через дефіс, якщо * частка є префіксом і підкреслює однослівність: не-Євро-па, не-Парйж, не-Ріо-де-Жанейро (але: нелюдима, неісто­та); не-матерія, не-я — як філософські поняття.

Частка не пишеться окремо'

1. Із дієсловами: не працювати, не спить, не поїдуть, не прислухбвуватися, не доїдати страву, не дочути до кінця та ін.

2. Коли в реченні є протиставлення: Дорога не близька, а така далека; Думки ваші не нові, а давні; Море не чорне, а синє; Не довго він був у полі, а лише три дні.

3. Якщо прикметник має при собі пояснювальне слово (за­йменник, прислівник) із часткою ні, а також якщо перед ним стоять слова далеко, зовсім, аж ніяк та ін.: Ні до чого не здат­ний політик; Нітрохи не цікавий фільм; Нікому не відомий; Далеко не гарний; Мені зовсім не рідний; Аж ніяк не приємні спогади.

4. Якщо частка не становить одного поняття з наступним словом, а є лише запереченням: Не доля вирішує - людина тво­рить свою долю; Йому бракує не вміння виконати цю роботу, а бажання; То не бистра річка клекоче, то шумить старий ліс.

5. При дієсловах і дієприкметниках, що виступають присуд­ками; у дієслівних формах на -но, -то й дієприслівниках: Він не може не бачити, як усе змінилось; Не підходячи ближче, важко зрозуміти написане; Краще зробити не обіцяючи, ніж обіцяти, а не зробити (Н. те.); Праця не закінчена; Праці (-ю) не закінчено; Підлога не вимита; Підлоги (-у) не вимито.

6. Із дієприкметниками, якщо вони мають пояснювальні сло­ва: Перед лісом розляглося поле, не засаджене деревами; Ця робота ще й досі не доведена до кінця; Я відклав убік ще не дописану сторінку.

7. Із прикметниками у функції присудка, якщо часткою запе­речується ознака, виражена даним словом: Не близький світ; Не велика пані; Хіба ж це не варто знати?; Ця річечка не широка (заперечення); але: Ця неширока річечка впадає у Дніпро (одне означальне поняття).

8. Якщо між часткою та прикметником-присудком можливе дієслово е (був, була тощо): Цей міст не старий (не є ста­рий); але: Цей міст (є) нестарий (тобто відносно недавно збу­дований) .

9. Із прислівниками, числівниками, займенниками, сполучни­ками, частками, прийменниками та з незмінюваними присудко­вими словами: не гаразд, не досить, не дуже (але недуже дитя — хвореЛ не зовсім, не варт (-о), не можна, не треба, не цілком, не випадково, не дивно, не інакше, не раз, не сьогодні (завтра,), не слід, не вісім, не двоє, не перший, не ваш, не твій, не тоді, не тільки, не так, не то... не то, не при..., не на..., не за...; не до вподоби, не до ладу, не до речі, не до смаку, не під силу, не від того, не з руки, не в пору, не по-нашому.

Частка ні пишеться разом

1. З іменниками, прикметниками, дієсловами, прислівниками, сполучниками, якщо слово без ні не вживається: нісенітниця, нікчема, ніяковість, нівечити, нівечення, нікчемно, ніяковий, нія­ково, нікчемний, нібито, нівроку.

2. У заперечних займенниках, якщо частку не відокремлює прийменник: ніхто, ніщо, ніякий (-а, -е, -і), нікого, нічого, нічий (-я, -є, -ї), анікбтрий, аніякий (-а, -е, -і).

3. У заперечних прислівниках: ніде (немає де), ніде (у жод­ному місці), нікуди (немає куди), нікуди (у жодне місце, ні для чого), нізащо (ні в якому разі), нізвідки (немає звідки), нізвідки (із жодного місця), нінащо (унівець), нітрохи, нічичирк, ніколи, ніскільки.

Частка ні пишеться окремо

1. У таких сталих словосполученнях із часткою ні: ні на йоту, ні при чому, ні один (одна, одне, одні), ні риба ні м'ясо, ні світ ні зоря, ні се ні те, ні слуху ні духу, ні собі ні людям, ні сяк ні так, ні пава ні ґава, ні пуху ні пера, ні бе ні ме, ні дна ні покришки, ні сіло ні впало, ні в тин ні в ворота, ні їсти ні пити.

2. Якщо частку від займенника відокремлює прийменник: ні до чого (немає до чого), ні до чого (марно; до жодного предме­та), ні на що (ні для чого), ні в який, ні з ким (немає з ким), ні з ким (із жодною людиною), ні з кого (немає з кого), ні з кого (із жодної людини), ні за що (немає за що), ні за що (даремно; ні за яку ціну), ні від кого (немає від кого), ні від кого (від жодної людини), ні в кого (взяти), ні в кого (немає), ні в що (немає в що), ні в що (нікуди).