Сучасна українська 11 страница
Подвоєння приголосних
у словах іншомовного походження
Подвоєння відбувається у випадку збігу однакових приголосних префікса й кореня: аддукція, апперцепція, ірраціонально, інновація, імміграція (але еміграція) іммобілізація, контрреволюція, контррозвідка, сюрреальний, сюрреалізм та ін.
У загальних назвах іншомовного походження приголосні не подвоюються: анали, апеляція, бароко, беладона, белетристика, бравісимо, інкасо, інтелект, інтермецо, колектив, комісія, лібрето, піанісимо, стакато, фін (фіни), фортисимо, шасі та ін.
Винятки: алло, бритт, брутто, ванна, донна, дурра, еллін, канна, мадонна, мокко, мулла, нетто, осанна, оттоман, тонна, тратта, валлон (див. також с. 167).
Подвоєння відбувається в географічних, особових та ін. власних назвах: Апенніни, Ассирія, Аддйс-Абеба, Андорра, Аттика, Брюссель, Бонн, Бессарабія, Веллінгтон, Голландія, Еллада, Йоганнесбург, Канни, Калькутта, Марокко, Міссісіпі, Міссурі, Ніцца, Оттава, Пруссія, Таллінн, Уссурі, Філіппіни, Яффа (але: Лісабон, Яси, Сарґасове море, Кузбас, Одеса, Цимеська бухта), Аві-ценна, Аллах, Будда, Гіппократ, Діккенс, Ганнібал, Одіссей, Руссд, Макіаве'ллі, Муссоліні, Теккерей та ін.
У чоловічих та жіночих іменах: Аполлінарій, Аполлбн, Вісса-ріон, Геннадій, Джбнні, Еммануїл, Ілля, Палладій (але: Ава-кум, Інокентій, Іполйт, Каленик, Калістрат, Сава, Саватій); Алла, Аполлінарія, Аполлднія, Бе'лла, Бе'тті, Васса; Віолет-та, Ганна, Жанна, Елла, Емма, Іванна, Ізабелла, Інна, Ма-ріанна, Нонна, Рймма, Стелла, Су санна (але: Агнеса, Аґрипй-на, Інеса, Каміла, Каліста, Мира, Сара, Ревека).
Примітки: 1. Слід розрізняти правопис і значення * загальних та власних назв: ват (хоча Ватт), максвел (хоча Максвелл), бекерель (хоча Беккерель), бесемерівсь-кий (хоча Еессемер), децибел (хоча Белл), жакардовий (хоча Жаккард), імельман (хоча Іммельман), касандра (хоча Кассандра).
2. Уживання знака м'якшення та апострофа див. у розділах «Позначення м'якості приголосних» та «Уживання апострофа».
Слід розрізняти правопис і значення слів
біль (страждання)
бона (паперові троші, що
вийшли з обігу) була (ж. р. від дієслова
бути)
віла (русалка)
гал (наріст на рослині) галицйзм (від Галичина) голанка (порода курки) кача (каченятко) мана (привид, ілюзія)
миро (запашна олія)
мато... (частина складного сл., що означає «моторний», напр. мотоклуб і под.) пені (Р. відмінок від
іменника пеня) прусак (тарган) білль (законопроект)
бонна (вихователька, гувернантка)
булла (послання, розпорядження Папи Римського, скріплене печаткою) вілла (комфортабельний будинок
за містом) галл (мешканець Ґаллії) галліцизм (від галльський) голландка (мешканка Голландії) качча (мистецький жанр) манна (їстівний лишайник;
застиглий сік ясена, тополі та ін.) мирра (тропічне, бальзамбве дерево;
смола з нього) мотто (епіграф, гасло, дотепний вислів)
пенні (розмінна монета Фінляндії) пруссак (мешканець Пруссії)
Увага! Подвоєння зберігається в усіх похідних від початкової форми словах, напр.: ассирієць, бессарабський, буддист, даккський, еллінська, одіссея, оттоманка, прусський, тоннаж, філіппінець та под.
Передавання на письмі іншомовних власних назв
Іншомбвні власні назви слід передавати якомога ближче до мови оригіналу, дотримуючись, проте, норм українського правопису (див. Додаток 5).
Слід пам'ятати:
1) прізвища та географічні назви не перекладаються
Алексеев | прізвище | Алексєєв |
Филйппов | прізвище | Філіппов |
Александрйя | місто (Єгипет) | Александрія |
Белград | місто | Белград |
Гбрно-Алтайск | місто | Горно-Алтайськ |
Николаевск-на-Амуре | місто | Ніколаєвськ-на-Амурі |
Октябрь | місто | Октябр |
Орехово-Зуево | місто | Орєхово-Зуєво |
Северо-Курйльск | місто | Сєверо-Курйльськ |
Лунний | селище | Лунний |
Майский | селище | Мййський |
Лена | річка | Лена |
Юг | річка | Юґ |
2) закінчення -ой | у прізвищах зберігається | |
Донскбй | Донськой | |
Толстой | Толстой | |
Горовой | Горовой |
3) закінчення -ьій, -ой у прикметникових географічних назвах передається буквосполученням -ий; закінчення -ий після твердих приголосних — -ий, після м'яких приголосних — -ій; закінчення -ая, -яя — буквою -а, -я; закінчення -ьіе, -ие — -і
Більш. Яр Бєлий Яр
Крутой Лрг Крутий Лрг
Великий Устюг Великий Устюґ
Нйжний Тагйл Нижній Тагіл
Брестская Брестська
Верхняя Тура Верхня Тура
Богатгле Сабй Багаті Сабй
Велйкие Луки Великі Луки
4) закінчення -ое, -ее в географічних назвах передається
буквою -е
Богатое Багате
Бологбе Бологе
Гремячее Трем'яче
5) закінчення -(ь)е в географічних назвах передається бук-
вою-я
Забайкалье
Затйшье
Завблжье
Поддубье
Пониздвье
Примбрье
Жабье
Рибачье
Забайкалля
Затишшя
Заволжя
Піддуб'я
Понизбв'я
Примор'я
(але: Жаб'є
Рибаче)
© |
Увага! Пам'ятаймо, що в цих формах один приголосний д, т, з, с, л, н, ж, ш, ц, ч подовжується, а перед губними та р маємо тверду роздільну вимову, що позначається апострофом.
6) географічні назви, що походять від присвійних прикмет*
ників, набувають повністю іменникової парадигми
Кіров Кіровом
Пушкін Пушкіном
7) префіксальні прізвища та географічні назви передаються
відповідно до правил правопису префіксів (з урахуванням їх
звукового складу)
Беспалов
Подкопаев
Подволочаевск
Раздбрьі
Рассипнбе
Безпалов
Підкопаєв
Підволочаєвськ
Роздори
Розсипне
8) буквосполучення -зск-, -жск- передається буквосполу-ченням -зьк-
Харцьізск Харцйзьк
Фрйзские острова Фрйзькі острови
Онежское озеро Оне'зьке озеро
але Даргомйжский Даргомйжський
Правила правопису іншомовних прізвищ та географічних назв
Літера, знак | Іншомовні | Позиція | Літера, знак | Українською | ||||||||||||||
е | Воронеж Пенза Федин Кузнецов Мицкевич | після приголосних | е | Воронеж Пенза Федін Кузнецов Міцкевич | ||||||||||||||
Евдокймов Евгеньев Еланский Енисей Елйбуга | на початку слова | є | Євдокймов Євгеньєв Єланський Єнісей Єлабуга | |||||||||||||||
Достоевский Бердяев Колгуєв Вересаев | після голосних | Достоєвський Бердяєв Колгуєв Вересаев | ||||||||||||||||
Аркадьев Васильєв Арсеньево Ананьев Алябьев Прокбфьев Григбрьев Барбье | після ь та апострофа | Аркадьєв Васильєв Арсеньєво Ананьєв Аляб'єв Прокоф'єв Григор'єв Барб'є | ||||||||||||||||
Ломтев Сергеев Лежнево | у суфіксах -єв,-єєв після приголосних, крім р, ц та шиплячих | Лбмтєв Сергєєв Лежнево (але в болгарських: Бдтев, Дримев) | ||||||||||||||||
і | ||||||||||||||||||
е | Лазарев Румянцев Нехорошев Плещеев Тютчев | у суфіксах після р, ц та шиплячих | е | Лазарев Рум'янцев Нехорошев Плещеев Тютчев | ||||||||||||||
Сербе Зверев Наседкин Месткбвский Пескбв Пресняков Железновбдск Бєлгород Хмелів Каменев | якщо російське кореневе е відповідає і українському у споріднених словах | Є | Сербе Зверев Насєдкін Месткбвський Пєскбв Пресняков Желєзноводськ Бєлгород (але Белград) (але: Хмельбв, бо хміль - хмелю, Каменев, бо камінь - каменя) | |||||||||||||||
е | Елкин Бугаев Окаемов Воробьев Соловьев Ручьев | на початку слова, після голосних, губних, а також після ч при роздільній вимові | йо | Йблкін Бугайбв Окайомов Воробйбв Соловйов Ручйбв | ||||||||||||||
Королев Алфіров Новоселовское | після м'яких приголосних, під наголосом | ьо | Корольбв Алфьбров Новосьбловське | |||||||||||||||
Семінов Фідоров Парфінов Артімовск | в утвореннях від спільних для обох мов імен | е | Семенов Федоров Парфенов Артемівськ | |||||||||||||||
Лихачів Толмачіво Хрущів | під наголосом після ч, щ | о | Лихачбв Толмачбво Хрущов | |||||||||||||||
і | ||||||||||||||||||
длиста Здуардов дтуш | завжди | в | Еліста Едуардов Етуш | |||||||||||||||
м | Иртиш, Сиктивкар Чаплигин Черемнйх | завжди | и | Іртиш Сиктивкар Чаплйгін Черемнйх | ||||||||||||||
и | Ильичев Иркутск Игарка | на початку | і | Ільїчов Іркутськ Ігарка | ||||||||||||||
Иена Иерихбн Иерусалйм | слова | е | Єна Єрихон Єрусалим | |||||||||||||||
Йогансен Ибффе Иордания | у буквосполу-ченнях ио | й | Йогансен Йбффе Йорданія | |||||||||||||||
Гагарин Бакйров Селигер Вйтебск Поти | після приголосних, крім шиплячих та ц | і | Гагарін Бакіров Селігер Вітебськ Поті | |||||||||||||||
Жионб Тициан | перед голосними | Жіонб Тиціан | ||||||||||||||||
Чичиков Щиглов Джигарханян Тажибаев Шйшкин Тушино Цинандали | після шиплячих та ц | и | Чичиков Щиглов Джигарханян Тажибаев Шйшкін Тушино Цинандалі | |||||||||||||||
Голиков Ивич Варганич Рабиндвич Игнатович | у суфіксах -ик>, -ич-, (-ович, -евич), -ИЦ-, -ищ- | Голиков Івич Варганич Рабиндвич Ігнатбвич | ||||||||||||||||
и | Тобилевич Голйцин Радйщев Мьітйщи | и | Тобілевич (але Гринвіч) Голйцин Радйщев Митйщі | |||||||||||||||
Легких Крепкйх Польских | у прізвищах, що закінчуються на -их | Легких Крепкйх Польських | ||||||||||||||||
Придворов Привбльное Привблжье | у префіксі При- | Придворов Привальне Привблжя | ||||||||||||||||
Виноградов Пивоваров Писарев Пирогово Кисловодск Кирйллов Тимофєєв Зинбвьев | у спільних для української, російської та інших слов'янських мов слів | Виноградов Пивоваров Писарев Пирогово Кисловодськ Кирйлов Тимофєєв Зинов'єв | ||||||||||||||||
Вбинов Измайлов Израиль Раич Стбич Кайр | після голосних | Вбїнов Ізмаїлов Ізраїль Раіч Стбгч Каїр | ||||||||||||||||
Ильйн Гурьин Марьино | після ь та апострофа | Ільїн Гур'їн Мар'їно | ||||||||||||||||
ио | Голембибвский Пиотровский Миодбвич | польське сполучення -іо після губних; | йо | Голембйбвський Пйотрбвський Мйодбвич | ||||||||||||||
Аниблек Генсибрский, Козиолецкий | після м'яких приголосних | ьо | Аньблек Генсьбрський Козьолецький | |||||||||||||||
і | ||||||||||||||||||
ь | Коньков | згідно з пра- | ь | Коньков | ||||||||||||||
Кольцов | вилами | Кольцов | ||||||||||||||||
Ильеску | написання знака | Ільєску | ||||||||||||||||
Гомель | м'якшення | Гомель | ||||||||||||||||
Октябрьск | та апострофа | Октябрськ | ||||||||||||||||
Дамаск | (але Дамаск) | |||||||||||||||||
Горький | Горький — | |||||||||||||||||
(виняток) | ||||||||||||||||||
Дьяков | Дьяков | |||||||||||||||||
Касьянов | Касьянов | |||||||||||||||||
Татьяничев | Татьяничев | |||||||||||||||||
Мяльцев | Мяльцев | |||||||||||||||||
Чайкбвский | Чайкбвський | |||||||||||||||||
Мозовецкий | Мозовецький | |||||||||||||||||
Французский | Французький | |||||||||||||||||
Обь | без ь | Об | ||||||||||||||||
Пермь | Перм | |||||||||||||||||
Тверь | Твер | |||||||||||||||||
Ковьяров | з апо- | Ков'яров | ||||||||||||||||
Арефьев | стро- | Ареф'єв | ||||||||||||||||
Гурьев | фом | Гур'єв | ||||||||||||||||
Нбвьіе | Нові Вороб'ї | |||||||||||||||||
Воробьй | ||||||||||||||||||
Белбв | без | Бєлбв | ||||||||||||||||
Вязьма | апо- | Вязьма | ||||||||||||||||
Ветров | строфа | Вєтров | ||||||||||||||||
Пясецкий | Пясецький | |||||||||||||||||
Репин | Рєпін | |||||||||||||||||
Рюмин | Рюмін | |||||||||||||||||
Ряхин | Ряхін | |||||||||||||||||
Увага! Якщо в паспорті чи іншому документі прізвище записано неправильно, слід у примітці зазначити: Таке прізвище записано в паспорті (свідоцтві), або ж подати правильне прізвище, указавши у примітці: У паспорті (свідоцтві) прізвище записано неправильно як...
Розділ IV Морфологія і правопис
Однією з визначальних ознак культури писемного та усного спілкування є граматична правильність, тобто дотримання унормованих правил змінювання слів та їх творення, побудови словосполучень і речень.
Кожній повнозначній змінюваній частині мови — іменнику, прикметнику, числівнику, займеннику, дієслову властива певна, чітко встановлена система словозміни, якої слід обов'язково дотримуватися.
Іменник
Іменник — самостійна частина мови, що об'єднує слова, які називають предмети, опредмечені знаки, процеси, дії та відповідають на питання хто? що?
Змінювані іменники поділяються на чотири відміни. Іменники І та II відмін за характером закінчень поділяються на тверду, м'яку й мішану групи. —
Таблиця відмінкових закінчень іменників І відміни
Відмінки | Однина | Множина | ||||||
Тверда група | Мішана група | М'яка група | Тверда група | Мішана група | М'яка група | |||
з основою не на й | 3 ОСНОВОЮ на й | з основою не на й | з основою на й | |||||
Н. | -а | -а | -я | -Я | -и | -і | -і | -ї |
Р. | -и | -і | -і | -1 | □, -ів | □,-ей | □,-ей, -ів | □ |
д- | -і | -і | -і | -ї | -вм | -ам | -ям | -ям |
3. | -У | -У | -ю | -ю | як у Н. або Р. відмінку | |||
Ор. | -ою | -ею | -ею | -ЄЮ | -ами | -ами | -ями | -ями |
м. | як у Д. відмінку | -вх | -ах | -ях | -ях | |||
Кл. | -о | -е | -е,-ю | -є | Як у Н. відмінку |
Примітки: 1. Якщо в різних іменниках тієї самої групи є різні закінчення, вони подаються через кому, знаком □ показано нульове закінчення.
2. Після прийменника по іменник уживається у формі М., а не Д. відмінка: зв'язати по руках і ногах, а не по рукам і ногам; орієнтуватися по картах, а не по картам; постачати по каналах і газопроводах, а не по каналам і газопроводам.
Таблиця відмінкових закінчень іменників чоловічого роду II відміни
Однина | Множина | |||||||
М'яка | група | М'яка група | ||||||
Від- | Тверда | Мішана | з осно- | з осно- | Тверда | Мішана | з осно- | |
мін- | група | група | вою не | вою | група | група | вою не | осно- |
ки | на й | на й | на й | вою на й | ||||
Н. | □ , -0 | □ | □ | □ | -и,-і, -а | -і | -і | -ї |
Р. | -а, -у | -а, -у | -я, -ю | -я, -ю | -ів, □ | -ів | -ів, -ей | -їв |
д. | -ові/-у | -еві/-у | -ЄВІ/-Ю | -ЄВІ/-Ю | -ам | -ам | -ям | -ям |
3. | Як | у Н. або Р. відмінку | Яку | Н. або Р. відмінку | ||||
Ор. | -ом, -им | -ем | -ем | -єм | -ами, -ьми | -ами | -ями, -ьми | -ями |
м. | -І/-ОВІ/, -У | -у | -І/-ЄВІ/, -ю | -іУ-єві/, -ю | -ах | -ах | -ях | -ях |
Кл. | -е, -у | -е, -у | -ю | -ю | Як у Н. відмінку |
Закінчення іменників чоловічого роду в родовому відмінку однини залежно від їх значення
-а - тверда та мішана групи -я - м'яка група | -у - тверда та мішана групи -ю - м'яка група |
1. Назви осіб, імена та прізвища: пана, учня, декана, хлопця, бонда- ря, школяра, учителя; Лазаря, Шевченка; також назви персоні- фікованих предметів та явищ: Ліса, Вітра, Мороза, Тумана. 2. Назви планет, сузір'їв та ш. не- бесних тіл: Марса, Нептуна, | 1. Іменники на позначення речовини, маси, матеріалу азоту, асфальту, борщу, сиру, гасу, квасу, льоду, меду, цементу, спирту, кис- ню (але хліба). 2. Назви, що означають збір- ні поняття: ансамблю, саду, |
Водолія, Рака, астероїда, боліда.
3. Назви тварин, дерев: коня, пса; горіха, ясена.
4. Назви чітких предметів, речей: барабана, ключа, малюнка, ножа, плаща, портфеля Гале трону).
5. Назви населених пунктів: Берліна, Відня^ Києва, Житомира, Лондона, Луцька, Львова, Миргорода.
о. Інші географічні назви з наголосом у Р. відмінку на кінцевому складі, а також із суфіксами присвійності -ов, -ев (-єв), -ик (-їн): Дінця, Псла, Дністра, Орла, Дніпра, Сиваша, Остра, Пскова, Тетерева, Колгуєва, Пирятина.
7. Назви мір площі, довжини, ваги, часу, одиниць енергії, напруги та ін.: акра, дюйма, метра, грама, вечора, дня, місяця (але: віку, кварталу, ранку,року), джоуля, люкса, карата, літра, відсотка, байта; назви місяців і днів тижня: жовтня, вівторка; назви грошових одиниць: гроша, долара, червінця, фунта, реала, стерлінга, карбованця, шилінга; числові назви: мільйона, десятка.
8. Назви машин та їх деталей: автомобіля, автобуса, дизеля, кузова, двигуна, мотора, поршня, шківа.
9. Терміни іншомовного походження, що означають елементи будови чогось, конкретні предмети, геометричні фігури та їх частини: карниза, еркера, портика, картуша; атома, катода, квадрата, конуса, радіуса, ромба, сегмента, синуса, тощо, а також українські суфіксальні сло-ва-терміни: відмінка, займенника, трикутника, чисельника, числівника Сале: вііду, роду, складу, способу).
10.Частини тіла, органи: рота, пальця, хребта, нігтя, кишківника, шлунка (але: стравоходу, можу).
парку,(гаю, атласу, каравану, кодексу, батальйону, вишняку, загалу, інвентарю, капіталу, каталогу, колективу, лісу, оркестру, реманенту, тексту, рою, тому, сушняку, товару, тріумвірату, комплексу, абзацу, хору (але: табуна, циркуляра).
3. Назви рослин, кущів, плодових дерев: барвінку, бузки, буркуну, гороху^ Гале: будяка, вівси), звіробою, молочаю, очерету, чагарнику (але чагаря), щавлю, ячменю; ренету, кальвілю, ренклоду, макінтошу.
4. Назви будівель, споруд, приміщень та їх частин: вокзалу, ґанку, даху, заводу, цеху, складу, залу, замку, каналу, шлюзу, метрополітену, коридору, шинку, мезоніну, молу, порогу, палацу, поверхи, сараю, тину, універмагу (хоча ангйра та з наголосом на закінченні: бліндажа, гаража, куреня, млина, хліва, маяка, сажа).
5. Назви установ, закладів, організацій та їх підрозділів: інституту, клубу, кооперативу, технікуму, комітету, поштамту, штабу, театру, факультету, деканату, відділу.
6. Назви явищ природа: вітру, вогню, граду, жару, землетрусу, морозу, холоду, інею, снігопаду, припливу.
7. Назви почуттів, відчуттів та хвороб: болю, гніву, жалю, дуру, страху (але
Примітки:
1. Без зміни значення слова припускаються паралельні закінчення в іменниках: стола і столу, плота і плоту, моста й мосту, паркана й паркану, полка й полку, двора і двору, гурта й гурту (група).
2. Назви 2-ї частини складених топонімів мають закінчення відповідних іменників: Зеленого Гаю, Кривого Рогу, Кам'яного Броду, але Великого Бурлука, Верхнього Салтова, Красного Ключа.
& У в а г а! Зміна закінчення впливає на значення слова в таких імен-г никах:
акта (документ)---- у (дія)
Алжира (місто)---- у (країна)
алмаза (окр. кристал; інстру-
мент) --- у (мінерал)
апарата (пристрій) — -у (установа)
бала (од. виміру) — -у (танцювальний вечір) бара (од. виміру) —у (ресторан) більярда (стіл) —у (гра) блока (част. споруди, машини) —
-у (об'єднання) бора (свердло) —у (хім. елемент) борта (частина одягу) — -у (частина судна) булата (зброя) —у (сталь)
буряка (одиничне)---- у (збірне)
вала (деталь машини) —у (насип; хвиля) детектива (агент) —у (твір)
джина (дух)---- у (напій)
духа (у міфології) — -у (свідомість, запах та ін.) екіпажа (ресорний візок) — -у
(команда) елемента (деталь) —у (абстрактне)
звука (термін) —у (в ін. знач.) знака (предмет, сигнал) —у (відбиток, прикмета)
гріха); нежитю, кащлк ґрйпу, кору, тонзиліту тифу (але правця).
8. Іменники на позначення місця, простору: абзацу байраку, краю,г лиману, лугу, майдану, рову, ручаю, світу, уривку, яру (але. бугра, горба, хутора, берега та зменшені форми на -к: ліска, лужка, майданчика, ставка).
9. Терміни іншомовного походження (хім. або фіз. процеси): аналізу, імпульсу, синтезу, ферменту;
літературознавчі терміни: альманаху, епосу, жанрі), журналу, міфу, нарису, образу, памфлету, роману, стилю, сюжету, фейлетону (але: дифірамба, мад-
/ |
шґала). 0. Назви видів спорту й танців: альпінізму, баскетболу, бобслею, боксу, волейболу, картингу, слалому, тенісу, футболу; вальсу, галопу, краков'яку, міньйону, менуету, полонезу, танку, танцю (але: гопака, козачка, тропака). 11. Назви процесів, станів, властивостей, ознак, формацій, явищ суспільного життя: авралу, бігу, вантажу, винятку, галасу, дисонансу, догмату, достатку, експорту, ідеалу, інтересу, іспиту, клопоту, колоквіуму, конфлікту, крику, ляпасу, мажору, міражу, мінімуму,
моменту, принципу, прогресу, процесу, реалізму, рейсу, ремонту, ритму, руху,
каченя (одиничне) — -ю (збірне)
клина (клинець) — -у (ділянка землі)
іиста (фанера, залізо) — -у (рослина)
листопада (місяць) — -у (процес^
магазина (пристрій)--- у (крам-
ниця)
Манчестера (місто) — -у (тканина)
медіатора (муз.) —у (речовина) органа (част. організму) — -у
(установа; видання) папера (документ) —у (матеріал)
потяга (поїзд)---- у Спочуття)
початий (суцвіття) — -у (в ін.
знач.)
пояса (пасок; талія) — -у
(просторове) раза (із півтора та дроб. числ.) —
-у (в ін. знач.) рака (тварина) —у (хвороба) рахунка (документ) —у (дія) реверса (мех.) — -у (зворотний
бік монети, медалі) рога (предмет) —у (в ін. знач.) Рима (місто) — -у (держава)
рифа (на вітрилі)----- у (скеля)
сектора (матем.) — -у (в ін.
знач.)
стана (техн.) —у (муз. та ін.) терміна (слово) —у (строк) типа (людина) —у (зразок, образ)
томата (рослина) —у (приправа)
фена (вентилятор)---- у (вітер)
центра (кола) —у (в ін. знач.)
чина (людина)----- у (посада)
шаблона (пристрій, креслення) —