Завдання

1. Які методи контролю лінгвістичних норм забезпечують ефективність редагування?Розкрити їх суть.

2. Які особливості Українського правопису (видання четверте)?

3. Як можна контролювати точність слововживання?

4. Які норми слід використовувати для контролю складних синтаксичних конструкцій?

 

 


6 Завдання, методика і техніка вичитки

тексту. Класифікація методів виправлення

6.1 Звичайне і фахове читання.

6.1.1 Роль повторного читання.

6.1.2 Метод швидкого читання.

6.1.3 Читання за алгоритмом.

6.1.4 Ознайомлювальне, заглиблене та шліфувальне читання.

6.1.5 Робота з авторами.

6.1.6 Правка вичитування.

6.2 Редагування як синтез операцій контролю та виправлення.

6.2.1 Класифікація методів виправлення.

6.2.2 Послідовність операцій виправлення.

6.2.3 Методи виправлення.

6.2.4 Виправлення поліграфічних видань.

6.2.5 Основні вимоги до редакційних видань.

6.2.6 Переваги та недоліки методів виправлення.

6.2.7 Основні завдання та найважливіші правила виправлення тексту.

6.3 Роль комп’ютерного редагування для усунення з повідомлення помилок.

 

6.1 Звичайне і фахове читання

Читання – це і робота, і творчість. Воно складається із:

- власне читання

- засвоєння

- розуміння тексту

Складники процесу читання:

1. Відчуття тексту – це перша складова частина процесу розуміння тексту.

2. Момент пізнання слів та виразів, відомих з попереднього мовного досвіду і власної мовної практики.

3. Ототожнення відчутного імпульсу за допомогою пам’яті з акустичним образом пізнання.

Процес сприймання відбувається за допомогою включення імпульсу в найрізноманітніші системи зв’язку, що вже відстоялися в голові за час засвоєння мовного потоку, і тому сприймання є аналітичним. Під час сприймання аналізуємо складові частини і пізнаємо вже відоме з попереднього мовного досвіду. Для того, щоб робота пізнавання значимих одиниць проходила ефективніше, практика писемності виробила прийом поділу на слова.

Проте ні відчування, ні сприймання тексту ще не є розуміння тексту. Вони лише є основою для самого розуміння.

Наприклад, ми виділили з мовного потоку слова: то, такі, козацькі. Але ще не розуміємо про що мова. А коли додали слово полки, тоді стало зрозуміло, про що мова, тобто, наступив процес пізнання.

Отже, стадія пізнання, відома з нашого мовного досвіду і нашої життєвої практики, є основою розуміння тексту.

Звичайне читання – це таке читання, при якому сприймається лише матеріал тексту, тобто його розуміння. Інколи думка випереджає зір чи відстає від зору.