Україна і СНД 2 страница

1727 — «Решительные пункты» (документ, що регулював відносини Гетьманщини з Росією). 1734—1750 — діяльність Правління Гетьманського Уряду. 1750—1764 — гетьманування К. Розумовського. 1764 — зосередження повноти влади в Україні в руках Другої Малоросійської колегії. 1768 — початок Коліївщини на Правобережній Україні. 1772 — перший поділ Польщі. Приєднання до Росії Східної Білорусії, а Галичини — до Австрії. 1775 — ліквідація царським самодержавством Запорозької Січі. 1781 — ліквідація полкової системи на Гетьманщині, утворення натомість намісництв за російським зразком. 1783 — царський маніфест про приєднання до Російської держави Кримського ханства;

— царський указ про закріпачення селян на Лівобережній та Слобідській Україні. 1785 — «Жалувана грамота дворянству» Катерини II, згідно з якою українська старшина зрівнювалась у правах з російським дворянством. 1793 — другий поділ Польщі. До Росії відійшли Київщина, Східна Волинь,

Поділля, Брацлавщина. 1795 — третій поділ Польщі. Росія включила до свого складу Західну Волинь, Західну Білорусію, Литву і Курляндію. 1798 — видання в Петербурзі трьох частин «Енеїди». 1803 — царський указ про «вільних хліборобів», згідно з яким поміщики за власним бажанням могли відпускати кріпосних селян на волю й давати їм земельні наділи. 1805 — відкриття Харківського університету. 1812, червень — початок агресії Наполеона проти Росії. 1812—1835 — антикріпосницькі виступи селян на Поділлі під проводом У. Кармалюка. 1818—1821 — діяльність таємної організації «Союз благоденства», «побічні управи» якого діяли в Кишиневі, Тульчині, Полтаві тощо.

1820 — заснування в Ніжині Гімназії вищих наук.

1821 — утворення в Тульчині таємного «Південного товариства». 1825, грудень — повстання декабристів у Петербурзі. 1825, грудень — 1826, січень — повстання Чернігівського полку в Україні.

1827—1830 — діяльність таємного демократичного гуртка у Ніжинській Гімназії вищих наук.

1830—1831 — Польське визвольне повстання на Правобережній Україні.

1833—1837 — діяльність напівлегального демократично-просвітительського та літературного угруповання «Руська трійця».

1834 — заснування університету в Києві.

1840 — видання в Петербурзі «Кобзаря» Т. Шевченка.

1843—1844 — селянське повстання під проводом Л. Кобилиці на Буковині.

1846—1847 — діяльність Кирило-Мефодіївського товариства.

1847—1848 — запровадження в Правобережній Україні «Інвентарних правил».

1848, травень — утворення у Львові першої української політичної організації — Головної руської ради.

1848 — ліквідація кріпосного права у Галичині та на Буковині.

1853—1856 — Кримська війна.

1855 — розгортання масового антикріпосницького руху «Київської козаччини».

1856 — «Похід у Таврію за волею» — масове самовільне переселення селян Катеринославщини та Херсонщини.

1861, лютий — царський маніфест про скасування кріпосного права в

Росії. 1861—1862 — видання в Петербурзі українського журналу «Основа».

1863 — циркуляр міністра внутрішніх справ Валуєва про обмеження видання книг та заборону викладання в школах українською мовою;

— написання П. Чубинським вірша «Ще не вмерла Україна» — тексту до сучасного гімну України.

1864 — земська, судова та шкільна реформи у Росії.

1865 — заснування в Одесі Новоросійського університету;

— відкриття першої в Україні залізниці Одеса — Балта.

1867 — перетворення Австрійської імперії на дуалістичну Австро-Угорську.

1868 — створення у Львові першого осередку товариства «Просвіта».

1874 — масове «ходіння в народ».

1875 — відкриття університету в Чернівцях.

1876 — затвердження царем Емського акта, що забороняв видання та ввезення з-за кордону літератури українською мовою.

1876—1879 — діяльність народницької організації «Земля і воля».

1877 — «Чигиринська змова».

1880—1881 — діяльність «Південноросійського робітничого союзу» народників у Києві.

1882 — створення в Єлисаветграді першої української професійної театральної трупи.

1890 — утворення Русько-української радикальної партії (РУРП) — першої української політичної партії.

1892 — виникнення таємного товариства «Братство тарасівців».

1897 — організація київського та катеринославського «Союзів боротьби за визволення робітничого класу»;

— перший загальний перепис населення Росії;

— на Харківському паровозобудівному заводі завершено будівництво першого паровоза.

1900 — утворення Революційної української партії (РУП);

— видання у Львові брошури М. Міхновського «Самостійна Україна» в Петербурзі.

1905, 9 січня — розстріл робітничої демонстрації («Кривава неділя»);

— початок першої російської революції.

1905, червень — повстання на броненосці «Потьомкін».

1905, жовтень — всеросійський загальний політичний страйк. Виникнення Рад робітничих депутатів.

1905, жовтень — підписання царем маніфесту «Про удосконалення державного порядку», в якому було обіцяно громадянські свободи та скликання законодавчої Думи.

1905, грудень — збройні повстання в Харкові, Олександрівську, Горлівці.

1906, листопад — царський указ про вільний вихід селян із общини. Початок столипінської аграрної реформи.

1907, 3 червня — царський указ про розпуск II Державної думи. Державний переворот, що фіксував поразку революції 1905—1907 pp.

1908 — утворення «Товариства українських поступовців» (ТУП). 1914, лютий — масовий рух протесту проти заборони царатом святкування сторіччя з дня народження Т. Шевченка. 1914, серпень — створення в Львові Головної української ради;

— заснування «Союзу визволення України» (СВУ).

1914 — створення в складі австро-угорської армії українського добровольчого Легіону січових стрільців (УСС);

— утворення царським урядом Галицько-Буковинського генерал-губернаторства.

1917, 27 лютого — перемога Лютневої демократичної революції. Повалення самодержавства в Росії.

1917, 4 березня — утворення Центральної Ради.

1917, 23 червня — І Універсал Центральної Ради.

1917, 3 липня — II Універсал Центральної Ради.

1917, липень — збройний виступ полуботківців.

1917, серпень — тимчасова інструкція Генеральному секретаріатові Тимчасового уряду, яка суттєво обмежувала права України.

1917, листопад — III Універсал Центральної Ради. Проголошення Української Народної Республіки (УНР).

1917, 3 грудня — маніфест РНК до українського народу з ультимативними вимогами до Центральної Ради.

1917,12 грудня — проголошення радянської влади в Україні на Всеукраїнському з´їзді Рад у Харкові.

1917, 5 грудня — початок наступу радянських військ на Київ.

1918,11 січня — IV Універсал Центральної Ради.

1918, 26 січня — підписання мирного договору між УНР і Німеччиною та її союзниками;

— вступ до Києва радянських військ на чолі з М. Муравйовим.

1918,18 лютого — початок наступу німецьких військ на територію України.

1918, 29 квітня — ухвалення Центральною Радою Конституції УНР;

— проголошення на Всеукраїнському хліборобському з´їзді П. Скоропадського гетьманом України. Здійснення державного перевороту і перехід усієї повноти влади в Україні до рук гетьмана.

1918, листопад — проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР);

— утворення Директорії.

1918,14 грудня — вступ до Києва збройних формувань Директорії. Зречення гетьманом П. Скоропадським влади.

1919, 22 січня — Акт злуки УНР і ЗУНР.

1919, 6 січня — проголошення Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР) декретом Тимчасового робітничо-селянського Уряду України.

1919, 10 березня — прийняття III Всеукраїнським з´їздом рад (Харків) першої Конституції УСРР. Юридичне оформлення радянської державності в Україні.

1919, липень — окупація Криму та майже всього Лівобережжя, за винятком Чернігівщини, військами Денікіна.

1919, 3 грудня — затвердження VIII Всеросійською конференцією РКП(б) резолюції ЦК РКП(б) «Про радянську владу на Україні».

1919, 11 грудня — створення Всеукраїнського революційного комітету

на чолі з Г. Петровським.

1919,16 грудня — вступ збройних формувань Червоної армії до Києва.

1920, квітень — підписання Варшавського договору між УНР та Польщею.

1920, 25 квітня — початок радянсько-польської війни.

1920, 6 травня — вступ польсько-українського війська до Києва.

1920, 26 травня — початок Київської наступальної операції. Контрнаступ радянських військ.

1920,12 жовтня — підписання у Ризі угоди про перемир´я та попередні умови миру між РСФРР та УСРР з одного боку та Польщею — з іншого.

1920, листопад — остаточний розгром армії Врангеля в Криму. Ліквідація Південного фронту.

1921, березень — ухвала X з´їздом РКП(б) постанови про запровадження нової економічної політики (неп).

1921, 18 березня — підписання Ризького мирного договору між Польщею і РСФРР та УСРР.

1921—1923 — голод в Україні.

1922, ЗО грудня — затвердження І з´їздом СРСР декларації про утворення Союзу РСР і союзного договору.

1923, березень — остаточне визнання Східної Галичини частиною Польщі Радою послів великих держав у Парижі.

1923, 20 вересня — остаточна ліквідація Наркомату закордонних справ УСРР.

1924 — II з´їзд Рад СРСР, що затвердив Конституцію СРСР.

1925, березень — саморозпуск УКП.

1925, грудень — проголошення XIV з´їздом РКП(б) курсу на індустріалізацію.

1925—1928 — літературна дискусія, розпочата М. Хвильовим.

1928—1932 — п´ятирічний план розвитку народного господарства України.

1928 — «Шахтинська справа».

1929, січень — створення у Відні Організації Українських Націоналістів (ОУН).

1929 — перехід до політики суцільної колективізації.

1930 — кампанія «пацифікації» в західноукраїнських землях. 1932—1933 — голод в Україні.

1932, жовтень — пуск Дніпрогесу.

1933—1937 — другий п´ятирічний план розвитку народного господарства України.

1937, січень — ухвалення нової Конституції УРСР Надзвичайним XIV з´їздом Рад України.

1938,11 жовтня — здобуття Закарпаттям автономії.

1939,15 березня — проголошення самостійності Карпатської України.

1939, 23 серпня — підписання договору між СРСР і Німеччиною про ненапад, а також таємної угоди про розмежування сфер інтересів у Східній Європі.

1939,1 вересня — початок Другої світової війни.

1939.17 вересня — перехід радянськими військами польського кордону.

Початок радянізації Західної України.

1939, вересень — підписання радянсько-німецького договору про дружбу та кордони.

1940, червень — Інкорпорація Бессарабії та Північної Буковини до складу Радянського Союзу.

1941, ЗО червня — ухвалення Українськими національними зборами у Львові Акта про відновлення Української держави.

1941, липень — вересень — оборона Києва.

1941, жовтень — липень — оборона Севастополя.

1942, 20 червня — створення Українського штабу партизанського руху (УШПР).

1942, жовтень — утворення Української Повстанської Армії (УПА).

1942.18 грудня — Визволення першого українського населеного пункту — с Півнівки Міловського р-ну Ворошиловградської (Луганської) обл.

1942 — рейд партизанського формування С. Ковпака з Путивля до Карпат.

1943, листопад — Київська наступальна операція, внаслідок якої визволено Київ.

1944, липень — утворення Української Головної Визвольної Ради (УГВР).

1944, 28 жовтня — визволення радянськими військами Закарпатської

України.

1945,6 травня — прибуття української делегації до Сан-Франциско на установчу конференцію ООН.

1945, 9 травня — перемога збройних сил СРСР над фашистськими військами гітлерівської Німеччини.

1946—1947 — голод в Україні.

1947, квітень — операція «Вісла» — депортація українського населення Холмщини та Лемківщини до Західної Польщі.

1949, грудень — звільнення М. Хрущова з посади першого секретаря ЦК КП(б)У, обрання на цю посаду Л. Мельникова.

1950,5 березня — загибель командуючого УПА Р. Шухевича (Т. Чупринки).

1953, 5 березня — помер Й. Сталін.

1953, червень — звільнення Л. Мельникова з посади першого секретаря ЦК КП України, призначення на цю посаду О. Кириченка.

1954,19 лютого — передача Криму зі складу РСФСР до складу УРСР рішенням Президії Верховної Ради СРСР.

1956, лютий — XX з´їзд КПРС. Доповідь М. Хрущова «Про культ особи і його наслідки».

1957, травень — проголошення М.Хрущовим надпрограмну тваринництві.

1959,15 жовтня — вбивство в Мюнхені агентом КДБ С. Бандери.

1960, лютий — пуск першого атомного реактора в Україні.

1961, січень — суд у Львові над членами Української робітничо-селянської спілки (УРСС), створеної Л. Лук´яненком.

1963, липень — звільнення М. Підгорного з посади першого секретаря

ЦК КПУ, призначення на цю посаду П. Шелеста. 1972, травень — звільнення П. Шелеста з посади першого секретаря ЦК КПУ, обрання на цю посаду В. Щербицького.

1976, жовтень — утворення Української Гельсінської групи на чолі з М. Руденком.

1985, квітень — проголошення на Пленумі ЦК КПРС курсу на перебудову.

1986, 26 квітня — аварія на Чорнобильській АЕС. 1988 — XIX Всесоюзна конференція КПРС.

1989, вересень — установчий з´їзд Народного Руху України за перебудову. 1989, жовтень — прийняття Верховною Радою УРСР Закону про мови в УРСР.

1989, березень — вибори до Верховної Ради УРСР.

1990, 16 липня — ухвала Верховною Радою УРСР Декларації про державний суверенітет України.

1991, серпень — спроба державного перевороту в СРСР.

1991, 24 серпня — проголошення Верховною Радою України Акта про державну незалежність України.

1991, 1 грудня — проведення референдуму про незалежність України. Обрання Президентом України Л. Кравчука.

1991,8 грудня — юридичне оформлення розпаду СРСР. Проголошення утворення Співдружності Незалежних Держав (СНД).

1992,15 січня — ухвала указу Президії Верховної Ради України про Державний гімн України (затверджено мелодію М. Вербицького «Ще не вмерла Україна»).

1992,19 лютого — затвердження Верховною Радою України тризуба малим гербом України.

1993, 2 липня — схвалення Верховною Радою України «Основних напрямків зовнішньої політики України».

1994, 27 березня — вибори до Верховної Ради України.

1994, червень — вибори Президента України. Президентом обрано

Л. Кучму.

1995, 8 червня — підписання Президентом України Л. Кучмою та головою Верховної Ради України О. Морозом Конституційного договору.

1996, 28 червня — прийняття Верховною Радою Конституції України.

1997, 30 травня — підписання Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Росією та Україною.

1997, 9 липня — підписання Хартії про особливе партнерство між Україною і НАТО.

1998, 29 березня — вибори до Верховної Ради України.

1999, жовтень — листопад — вибори Президента України — Президентом обрано Л. Кучму.

2000, 16 квітня — проведення всеукраїнського референдуму з питань державного будівництва.

2000, осінь — 2001, весна — масові акції протесту («Україна без Кучми»), спричинені вбивством журналіста Г. Гонгадзе, «касетний скандал».

2001, січень — зміна керівництва Верховної Ради України, названа «оксамитовою» революцією;

— створення парламентської більшості.

2004, жовтень — грудень — вибори Президента України;

— помаранчева революція.

2004, 26 грудня — переголосування у другому турі виборів, у результаті якого Президентом України обрано В. Ющенка.

Короткий термінологічний словник

Абсолютизм — необмежена самодержавна влада, деспотична форма державного правління, яка ґрунтується на сваволі правителя (царя, імператора, короля) і за якої досягається надзвичайно високий ступінь централізації державної влади.

Автономія — самоврядування певної частини держави, що здійснюється в межах, передбачених загальнодержавним законом (Конституцією).

Авторитаризм — антидемократична та антиправова концепція і практика здійснення влади; політичний режим, якому притаманні зосередження в руках однієї людини або невеликої групи осіб необмеженої влади, повна відсутність або абсолютна фіктивність представницьких інститутів та системи поділу влади.

Агресія — у сучасному міжнародному праві будь-яке незаконне, з погляду Статуту ООН, застосування сили однієї держави (чи групи держав) проти іншої, яке має на меті загарбання території, ліквідацію або обмеження політичної незалежності, насильницьке підкорення народу (нації).

Анархізм — ідейно-теоретична та суспільно-політична течія, в основі якої — заперечення державного управління суспільством; невизнання авторитету, порядку, дисципліни; свавілля.

Анексія — насильницьке приєднання, загарбання однією державою всієї (або частини) території іншої держави.

Антропогенез — процес виділення людини з тваринного світу, олюднення мавпи під впливом суспільної практики.

Ареал — зона поширення видів тварин, рослин, корисних копалин, мов, діалектів тощо.

Асиміляція — добровільний або вимушений процес розчинення (втрата традицій, мови тощо) раніше самостійного народу (етносу) чи якоїсь його частини в середовищі іншого, як правило, численнішого народу (етносу); засіб досягнення етнічної однорідності.

Валова продукція — показник, що характеризує загальний обсяг виробництва продукції національної економіки, окремих промислових чи сільських підприємств у грошовому обчисленні.

Волюнтаризм — позиція суб´єкта політики, згідно з якою головними чинниками досягнення поставленої мети є воля, особисті устремління та політичні наміри.

Геополітика — політична концепція, яка стверджує, що в основі політики (переважно зовнішньої) певної держави лежить співвідношення географічних чинників — просторового розташування країни, розміру території, клімату, наявності природних ресурсів, густоти населення тощо.

Громадянське суспільство — суспільство громадян із високим рівнем економічних, соціальних, політичних, культурних і моральних якостей, яке, будучи незалежним від держави, спільно з нею формує розвинуті правові відносини, взаємодіє заради спільного блага.

Гуманізм — теорія і практика, в основі якої лежить ставлення до людини як до найвищої цінності, захист права особистості на свободу, щастя, всебічний розвиток і вияв своїх здібностей.

Демографія — наука, що вивчає склад і рух населення та закономірності його розвитку.

Демократія — форма політичного та економічного устрою суспільства, заснована на визнанні народу основним джерелом влади; тип держави, яка декларує і втілює на практиці принципи народовладдя, права і свободи громадян, рівні можливості для діяльності різних політичних сил, контроль за діями органів влади.

Держава — базовий інститут політичної системи та політичної організації суспільства, що створюється для забезпечення життєдіяльності суспільства в цілому і здійснення політичної влади домінуючою частиною населення в соціально неоднорідному суспільстві з метою збереження його цілісності, безпечного існування, задоволення загальносоціальних потреб.

Децентралізація — управлінська політична система, за якої частина функцій центральної влади переходить до місцевих органів самоврядування з метою оптимізації практичного розв´язання питань загальнонаціональної ваги, а також реалізації регіонально-локальних програм.

Дисидентство — морально-політична опозиція до існуючого державного (політичного) ладу, панівних у суспільстві ідей та цінностей.

Дискримінація — часткове чи повне, тимчасове чи постійне обмеження або позбавлення конституційних прав певної категорії громадян за расовою чи національною належністю, політичними і релігійними переконаннями, статтю тощо.

Діаспора — розпорошення, розселення по різних країнах народу, вигнаного обставинами, завойовниками або пануючою владою за межі батьківщини; уся сукупність вихідців з якоїсь країни та їх нащадків, які проживають поза її межами.

Дуумвірат — спільне правління двох найвищих службових осіб.

Еволюція — процес поступових змін, суть яких полягає в спрощенні або ускладненні розвитку чого-небудь або кого-небудь.

Екзогамія — звичай, який за первіснообщинного ладу забороняв шлюби між членами однієї родової групи.

Експансія — активне проникнення в яку-небудь сферу; загарбання чужих територій, ринків, джерел сировини; політичне та економічне поневолення інших країн.

Ендогамія — звичай, який за первіснообщинного ладу дозволяв шлюби лише між особами однієї суспільної групи.

Етатизм — необхідність і виправдання активного втручання держави в політичне, економічне, соціальне і духовне життя суспільства із застосуванням бюрократизації, централізації та концентрації політичної влади.

Етногенез — походження народів.

Етнос — позачасова, позатериторіальна, позадержавна спільнота людей, об´єднана спільним походженням, культурою, мовою, історією, традиціями та звичаями, самосвідомістю та етнонімом (назвою).

Ідеологія — система концептуально оформлених уявлень, ідей та поглядів на політичне життя, яке відображає інтереси, світогляд, ідеали, умонастрій людей, класів, націй, суспільства, політичних партій, громадських рухів та інших суб´єктів політики.

Імідж — образ, що цілеспрямовано формується й покликаний справити емоційно-психологічний вплив на певних осіб, організації, держави з метою популяризації, політичної реклами тощо.

Імперія — велика держава, що складається з метрополії та підпорядкованих центральній владі держав, народів, які примусово інтегровані до єдиної системи політичних, економічних, соціальних та культурних взаємозв´язків. Імперії виникають внаслідок загарбання територій, колонізації, експансії, інших форм розширення впливу наддержави.

Інфляція — переповнення каналів грошового обігу масою надлишкових паперових грошей, що спричиняє знецінення їх, зростання цін на предмети першої потреби, зниження валютного курсу, реальної заробітної плати.

Інфраструктура — сукупність галузей та видів діяльності, що обслуговують як виробничу, так і невиробничу сфери економіки (транспорт, зв´язок, комунальне господарство, загальна і професійна освіта, охорона здоров´я тощо).

Колонізація — заселення вільної території на окраїнах власної країни; заснування поселень у залежній країні; перетворення незалежної країни на колонію шляхом військового, економічного та політичного поневолення ЇЇ іншою країною.

Компроміс — згода, порозуміння з політичним противником, досягнуті шляхом взаємних поступок.

Консерватизм — політична ідеологія і практика суспільно-політичного життя, що орієнтується на збереження та підтримання існуючих форм соціальної структури, традиційних цінностей і морально-правових засад. Консолідація — зміцнення, згуртування, об´єднання. Конституція — основний закон держави, що закріплює суспільний і державний устрій, порядок утворення, принципи організації та діяльності державних органів, виборчу систему, основні права та обов´язки громадян.

Конфедерація — союз суверенних держав, які, зберігаючи свою незалежність, об´єднуються на певний час задля досягнення певних спільних цілей.

Кон´юнктура — сукупність умов, стан речей, збіг обставин, що можуть впливати на хід і результат якоїсь справи або процесу (наприклад, економічна кон´юнктура).

Космополітизм — теорія і практика, в основі якої лежить теза про необхідність заміни національного громадянства світовим.

Криза політична — тимчасове призупинення чи припинення функціонування окремих елементів або інститутів політичної системи; значне поглиблення й загострення наявних політичних конфліктів, політичної напруженості.

Культ особи — єдиновладдя тоталітарного типу, часто релігійного характеру, що означає раболіпство, сліпе поклоніння «божеству».

Легітимність — визначення або підтвердження законності якогось права чи повноваження; здатність політичного режиму досягати суспільного визнання й виправдання обраного політичного курсу, прийнятих ним політичних рішень, кадрових або функціональних змін у структурах влади. Лібералізм — політична та ідеологічна течія, що об´єднує прихильників парламентського ладу, вільного підприємництва та демократичних свобод.

Маргіналізація — незавершений, неповний перехід людини в нове соціальне середовище, за якого вона втрачає попередні соціальні зв´язки, але ще не може повною мірою пристосуватися до нових умов життя.

Менталітет — стійкі структури глибинного рівня колективної та індивідуальної свідомості й підсвідомості, що визначають устремління, нахили, орієнтири людей, у яких виявляються національний характер, загальновизнані цінності, суспільна психологія.

Модернізація — оновлення, удосконалення, надання будь-чому сучасного вигляду, перероблення відповідно до сучасних вимог.

Монархія — форма державного правління, за якої верховна влада повністю або частково зосереджена в руках однієї особи — глави держави, як правило, спадкоємного правителя, монарха. Розрізняють необмежену (абсолютну) монархію та обмежену (конституційну), за якої влада обмежується парламентом.

Національний доход — новостворена у сфері матеріального виробництва вартість або частина сукупного (валового суспільного) продукту, що залишається після спожитих засобів виробництва.

Нація — історична спільнота людей, що складається в процесі формування спільності території, економічних зв´язків, літературної мови, етнічних особливостей культури і характеру.

Олігархія — політичне та економічне панування, влада, правління невеликої групи людей, а також сама правляча група.

Опозиція — протидія, опір певній політиці, політичній лінії, політичній дії; організація, партія, група, особа, які виступають проти панівної думки, уряду, системи влади, конституції, політичної системи в цілому.

Охлократія — домінування в політичному житті суспільства впливу натовпу, юрби, «маси»; один із способів здійснення політичної влади, що суттєво доповнює кризові політичні режими.

Плюралізм — ідейно-регулятивний принцип суспільно-політичного та соціального розвитку, що базується на існуванні декількох (чи багатьох) незалежних начал політичних знань і розуміння буття; система влади, що ґрунтується на взаємодії та протидії політичних партій та громадсько-політичних організацій.

Політична система — сукупність державних і недержавних соціально-політичних інститутів, які здійснюють владу, управління справами суспільства, регулювання політичних процесів, відносини між соціальними групами, націями, державами та забезпечують політичну стабільність і прогресивний розвиток.

Популізм — схильність політиків домагатися визнання їхньої громадської діяльності, популярності, вдаючись до простих, прийнятних для населення аргументів та пропозицій, уникаючи непопулярних, але необхідних заходів щодо розв´язання суспільних проблем.

Правова держава — тип держави, в основі якої — верховенство закону, поділ влади, правовий захист особи, юридична рівність громадянина і держави.

Прагматизм — теорія і практика, основою яких є визнання досягнення поставленої мети (нерідко за будь-яку ціну) головним критерієм результативності діяльності.

Приватизація — процес перетворення будь-якої форми власності (державної, колективної, особистої тощо) на приватну; передання частини державної власності в будь-яку іншу недержавну власність трансформація державних підприємств та організацій в акціонерні, колективні, кооперативні, приватні тощо.

Протекціонізм — економічна політика держави, спрямована на захист національної економіки від іноземної конкуренції та на розширення зовнішніх ринків. Протекціонізм, як правило, реалізується через митну політику.

Революція — докорінна зміна, стрибкоподібний перехід від одного якісного стану до іншого, від старого до нового; переворот у житті суспільства, який зумовлює ліквідацію віджилого суспільного ладу й утвердження нового.

Республіка — держава, в якій органи влади формуються за принципом виборності їх народом; форма державного управління, за якої вища влада належить виборним представницьким органам, а глава держави обирається населенням чи представницьким органом.

Реформа — перетворення, зміна, нововведення, яке не знищує основ існуючої структури.

Суверенітет — незалежне від будь-яких сил, обставин і осіб верховенство; незалежність держави в зовнішніх і внутрішніх справах.

Толерантність — терпиме ставлення до інших, чужих думок, вірувань, політичних уподобань та позицій.

Тоталітаризм — політичний режим і система державної влади з використанням насильницьких засобів у процесі управління суспільством, з відсутністю політичного плюралізму й демократичних свобод, обмеженням політичних прав усього населення.

Традиція — форма передавання соціального досвіду; ідеї, звичаї, норми, що передаються з покоління в покоління.

Узурпація — протизаконне захоплення влади; привласнення чиїхось прав на що-небудь.

Унітарна держава — форма державного устрою, яка базується на зверхності суверенітету (верховної влади), єдиної держави над адміністративно-територіальними одиницями, на які вона поділена.