Технічні засоби протидії витоку інформації з приміщень при проведенні конфіденційних переговорів

Організаційні заходи

Засоби протидії витоку мовної інформації

Очевидно, що передмовою технічним засобам протидії є організаційні заходи протидії.

Умови безпечної роботи об’єкту:

- попередня перевірка об’єкту на наявність закладних пристроїв;

- разові перевірки приміщень безпосередньо перед проведенням конфіденційних заходів;

- забезпечення гарантованого захисту об’єкту, котрий враховує усі можливі дії зловмисника, а саме: виявлення закладних та протидія їх роботі, проведення заходів щодо унеможливлювання розміщення закладних, проведення превентивних заходів (наприклад екранування акустичне та електромагнітне, зашумлення, придушення диктофонів), котрі зменшують ефективність роботи закладних та диктофонів навіть при їх наявності.

Для забезпечення зазначених умов необхідним є проведення таких організаційних заходів:

- організація роботи «виділених» приміщень на об’єкті;

- організація контролю доступу відвідувачів та співробітників;

- організація контролю роботи відвідувачів та співробітників;

- організація перевірок приміщень та техніки на наявність закладних, у тому числі таких, котрі з’явилися вперше;

- аналіз методів та способів розміщення закладних та їх камуфляжу.

Перевагою в протидії витоку інформації з приміщень при проведенні конфіденційних переговорів є використання пасивних методів.

Пасивні засоби в основному направлені на використання архітектурно-будівельних рішень, котрі дозволяють унеможливити пряме підслуховування переговорів та підслуховування ззовні з використанням засобів розвідки (підслуховуючих пристроїв).

Активні засоби спрямовані на блокування роботи вже діючих засобів перехоплення, або на протидію прямому підслуховуванню, котре вже здійснюється, або на протидію роботі працюючих диктофонів як в приміщенні, так і в довільному місці спілкування.

Пасивні архітектурно-будівельні рішення спрямовані на зниження відношення с/ш у місцях можливого перехоплення. Під сигналом чисельника розуміють рівень акустичного інформативного сигналу як мови, так і акустичних інформативних сигналів від ТЗПІ, а під шумом у знаменнику – рівень неінформативного акустичного фону у місці можливого перехоплення при відсутності активних засобів захисту.

При виборі загороджувальних конструкцій приміщень на етапі проектування слід користуватися такими правилами:

- в якості перекриттів рекомендується використовувати неоднорідні

матеріали та конструкції;

- в якості підлоги потрібно використовувати конструкції на пружній основі, або змонтовані на віброізоляторах;

- стелі рекомендується виготовляти підвісними, з звукопоглинаючими

властивостями;

- стіни і перегородки слід виконувати багатослойні з пружними

прокладками (гума, пробка, ДВП, МВП, тощо).

Якщо конструкція стіни вже є однорідною, встановлюють додаткову стінку на деякій відстані від основної з сторони кімнати.

Віконне скло потрібно звукоізолювати від рами гумою. Доцільно використовувати потрійне засклення вікон на двох рамах.

В якості дверей потрібно використовувати тамбурні конструкції з двома дверима.

Вентиляційні короби, особливо виконані з металу необхідно забезпечувати звукопоглинаючими покриттями всередині короба.

Для закриття вібраційних каналів, створюваних трубами каналізації, водопостачання, газового постачання, тощо, використовують м’які проставки (фрагменти трубопроводів з м’якого матеріалу) у місцях виходу трубопроводу до суміжних приміщень всередині перекриття, або стіни.

Практично, звукове ізолювання оцінюється величиною послаблення акустичних сигналів, котре для одношарових та однорідних загороджувальних конструкцій будівель на середніх частотах приблизно розраховується за формулою:

К= 20lg(Qn•f)-47,5, дБ,

де Qn – маса одного квадратного метра загородження, кг; f – частота звуку, Гц.

Враховуючи, що середній рівень гучності розмови у службовому приміщенні складає близько 50…60 дБ, в залежності від категорії приміщення, його звукова ізоляція повинна бути не менш за норми, наведені в Таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 Вимоги до звукової ізоляції приміщень

Найслабкішим звукоізолюючим елементом приміщень є вікна і двері. Перш за все, вони мають менші, у порівнянні з стінами та перекриттями, поверхневу щільність та важкогерметизуйомі щілини. Стандартні двері не задовольняють вимогам захищеності. Значення звукоізоляції звичайних дверей представлені в Таблиці 2.2

Таблиця 2.2 Звукоізоляція звичайних дверей

Для захисту інформації в особливо важливих приміщеннях використовуються тамбури та спеціальні двері з підвищеною звуковою ізоляцією. Дані щодо звукоізоляції спеціальних дверей наведені в Таблиці 2.3

Таблиця 2.3 Звукоізоляція спеціальних дверей

Таблиця 2.4 Звукове ізолювання вікон

Іноді додатково використовують акустичне екранування, ефективність котрого може досягати 8…10 дБ. Для цього в міжвіконний простір монтують екрани спеціальної конструкції з розміром відбиваючих елементів у 2….3 рази більшим довжини хвиль звукового діапазону.

Підвищення звукоізоляції досягається, також, за рахунок введення звукопоглинаючих загорож (з одним прошарком, або багатопрошаркових), котрі розташовані в глибині стінок та перекриттів. Рівень акустичного сигналу в приміщенні можна приблизно оцінити за формулою:

Rог=Rс+6+10lg Sог-Ког, дБ,

де Rc – рівень мовного сигналу в приміщенні, перед загорожею, дБ;

Sог – площа огорожі, кв.м.;

Ког – звукова ізоляція огорожі, дБ.

Звукопоглинаючі властивості декотрих матеріалів представлені в Таблиці 2.5

Таблиця 2.5 Звукопоглинаючі властивості матеріалів

Для проведення конфіденційних заходів розроблені спеціальні звукоізольовані кабіни. Вони розподілені за 4 класами. В діапазоні
63….8000 Гц кабіни повинні зменшувати звук: кабіни 1 класу – на 25…50 дБ; 2-го класу – на 15…49 дБ; 3-го класу – 15….39 дБ; 4-го класу 15….29 дБ. Найменші значення відповідають нижнім частотам, найбільші – високим. Для кабін 4 класу висока частота відповідає значенню 2000…4000 Гц.

Приклади генераторів акустичного та віброакустичного шуму представлені в Таблиці 3.6

Таблиця 2.6 Генератори акустичного та віброакустичного шуму

Комплекс «Переговорная комната» SR-4 є автономною системою для ведення переговорів в мобільному режимі. Переговори можуть вестися на відкритому просторі, або в будь-яких приміщеннях. Розмова проводиться за рахунок використання гарнітури головних телефонів по радіоканалу на довжині хвилі 15 см. з малою потужністю (радіус дії 4…10 м.). Живлення комплексу автономне, акумуляторне. До складу комплексу входять дві акустичні гучномовні колонки, котрі працюють тільки в моменти розмови по мікрофону, створюючи акустичну шумову завісу навкруги зони переговорів.

Прилади з еквалайзером представлені в Таблиці 2.7

Таблиця 2.7 Прилади з еквалайзером

Деякі дані про засоби придушення апаратури магнітного запису представлені в Таблиці 2.8

Таблиця 2.8 Дані про засоби придушення апаратури магнітного запису

Примітка: В розділі дальність подавлення у верхньому рядку – для диктофонів у пластмасовому корпусі, у нижньому рядку – для диктофонів у металевому корпусі. У варіанті “дипломатного” виконання поширені моделі серії “Буран” та “УПД-2”.

Активні засоби захисту забезпечуються генераторами білого, або рожевого шуму, а також пристрої вібраційного зашумлення. Засоби спрямовані на зниження відношення с/ш у місцях можливого перехоплення. Під сигналом чисельника розуміють рівень акустичного інформативного сигналу як мови, так і акустичних інформативних сигналів від ТЗПІ, а під шумом знаменника – рівень шумового маскуючого сигналу активних засобів захисту, - генераторів шуму.

Генератори шуму можуть бути широкосмуговими генераторами, або генераторами прицільних перешкод. Генератори прицільних перешкод формують акустичний шумоподібний сигнал з спектром, котрий нагадує спектр мовного сигналу (т.з. рожевого шуму). Оскільки розбірливість мови (при обробці сигналів спеціальними методами з накопиченням) може бути відновлена навіть при перевищенні шуму над сигналом на 20 дБ, використання генератора прицільних перешкод, загалом, більш надійне.

Інформативність мовного сигналу для сприйняття слуховим апаратом людини є вищою на нижніх частотах, тому рівень шуму на низьких частотах повинен бути вищим, ніж на високих. Діапазон частот, котрий підлягає зашумленню, повинен складати не менше 200…5000 Гц.

Зазвичай системи зашумлення складаються з двох частин: генератора електричного сигналу зашумлення та кінцевого пристрою – випромінювача, котрим може бути акустичний гучномовець, або віброакустичний перетворювач. Один і той же генератора електричного сигналу зашумлення обслуговує обидва види кінцевих пристроїв.

Віброакустичні перетворювачі виготовляють п’єзоелектричними, електромагнітними та магнітодинамічними.

П’єзоелектричні перетворювачі мають невелику потужність випромінювання ультразвукової хвилі тому, що п’єзокерамічний елемент збудника хвиль має кінцеве значення механічної стійкості. Тому вони використовуються для захисту скляних поверхонь, де звуковий тиск потрібен відносно невеликий. Оскільки для блокування каналу перехоплення за рахунок лазерних мікрофонів велика потужність не потрібна, саме у такому випадку п’єзоелектричні перетворювачі найбільш ефективні. До того ж, вони мають найбільший діапазон частот перетворювання, а цей фактор може бути вирішальним для протидії лазерним мікрофонам.

Електромагнітні перетворювачі більш потужні, але створені таким чином, що при своїй роботі, вони створюють побічний магнітний опорний канал витоку. Тому їх використання може вимагати додаткових засобів закриття такого каналу. Радикальним способом закриття такого каналу є використання двох близько розташованих перетворювачів, котрі збуджуються від незалежних джерел сигналу, хоча це і призводить до зменшення економічності системи і вартості.

Магнітодинамічні перетворювачі мають також велику потужність випромінювання, але створюють побічний акустичний канал шуму в приміщенні, що зменшує їх ергономічні показники, створюючи дискомфорт. В таких випадках при проведенні переговорів доцільно використовувати автономні переговорні пристрої з ларингофонами.

Зашумленню підлягають стіни, перекриття, вікна, двері, усі види трубопроводів (батареї опалення, водопостачання, каналізації, кондиціонування, тощо). Для кожного з цих елементів використовують свої спеціалізовані перетворювачі.

На цей час створено багато різноманітних систем віброакустичного маскування. Це такі системи, як “Заслон”, “Кабінет”, “Барон”, “Фон-В”, “VNG-006”, “ANG-2000”, “NG-101”, “АД-24”, “Г-002” та інші.

Використовують і спеціалізовані високотехнологічні пристрої. Наприклад, для захисту вікон та стін від лазерних мікрофонів та стетоскопів, використовують прилад UV 202.1, котрий формує широкосмуговий акустичний сигнал білого шуму. Для цього пристрою достатньо розміщення одного перетворювача на 10 м².

Придушення диктофонів є складовою частиною захисту від прослуховування в спеціалізованих приміщеннях і важливим елементом захисту при проведенні переговорів у звичайних умовах. Тому пристрої для придушення диктофонів розділяються на портативні та стаціонарні.

Портативні пристрої типу «Шумотрон-3», «Шторм», «Штурм», як правило, виготовляються у вигляді кейсу. Вони мають пристрій дистанційного керування, а декотрі («Шумотрон-3») і пристрій дистанційного контролю. Стаціонарні («Буран-4», «Рамзес-Дубль») мають модульну конструкцію і вміщують: модуль генератора, модуль блоку живлення, антенний модуль. Це дозволяє оптимізувати розміщення пристрою на об’єкті.