Оцінка якості продукції
Метрологічне забезпечення на етапі виготовлення виробу
Метрологічне забезпечення технологічних процесів
Технологічний режим (нормативи, параметри) розробляється при освоєнні нового обладнання, удосконаленні технології, зміні сировини або матеріалів.
Він забезпечує виготовлення продукції високої якості відповідно до вимог чинних стандартів, технічних умов та іншої нормативно-технічної документації з найменшими витратами сировини, матеріалів, енергії, праці тощо. Технологічний режим розробляють виробничі та хімічні лабораторії спільно з начальниками цехів; його має затвердити головний інженер підприємства.
Під час розробки технологічних режимів визначається мінімум параметрів, які дозволяють забезпечити та проконтролювати стабільність технологічного режиму, оцінити якість сировини, матеріалів, напівфабрикатів, виробів, і встановлюються технологічні допуски на ці параметри. Також вибираються вимірювальні прилади, призначені для контролю параметрів технологічних процесів і якості виробів при їх виготовленні та випробовуванні.
Щороку центральна лабораторія вимірювальної техніки (ЦЛВТ) спільно з виробничими лабораторіями розробляє графіки державної та відомчої повірки засобів вимірювальної техніки згідно з державними стандартами та інструкціями з повірки.
Начальники виробництв і відділів за участю осіб, що відповідають за стан вимірювальних і випробувальних засобів, забезпечують за графіком подання в ЦЛВТ вимірювальних засобів на повірку та ремонт.
ЦЛВТ виконує за графіком технічне обслуговування та ремонт усіх вимірювальних засобів.
ЦЛВТ визначає доцільність використання існуючих і введення більш ефективних методів та засобів контролю. Для забезпечення правильності вибору засобів вимірювань та міжповірних інтервалів вивчаються експлуатаційні властивості вимірювальної техніки.
Начальники виробництв забезпечують організацію навчання, інструктажі, підвищення кваліфікації осіб, які безпосередньо використовують засоби вимірювання.
Кількісна оцінка показників якості продукції здійснюється з метою:
- вибору найкращого варіанта продукції;
- підвищення вимог до якості продукції в технічному завданні на проектування;
- оцінки досягнутих показників якості при проектуванні й виробництві;
- визначення й контролю показників якості після виготовлення й в експлуатації;
- визначення відповідності досягнутих показників якості вимогам нормативної документації тощо.
Для оцінки показників якості продукції застосовуються методи:
- вимірювальний;
- розрахунковий або аналітичний;
- статистичний;
- експертний;
- органолептичний;
- соціологічний.
Вимірювальний методґрунтується на отриманні інформації з використанням технічних вимірювальних засобів.
Розрахунковий метод базується на використанні інформації, отриманої за допомогою теоретичних або експериментальних залежностей.
Статистичний метод застосовується в тих випадках, коли використання вимірювального або аналітичного методу неможливо. Він базується на зборі статистичної інформації про окремі явища або параметри продукції (наприклад, про час настання відмови або час між відмовами, час наробітку виробів тощо) і її обробці методами математичної статистики та теорії ймовірностей. За результатами цих процедур можна визначити характеристики, піддані впливу великої кількості випадкових факторів, наприклад середній час відмови, середній час між відмовами, середній час відновлення, імовірність безвідмовної роботи виробу тощо.
Широке застосування ці методи одержали при контролі якості продукції та регулюванні ходу технологічних процесів. Деякі показники якості інакше визначити неможливо, наприклад, саме цими методами здійснюють вибірковий контроль якості виробів одноразового використання.
Експертний метод базується на визначенні показників якості продукції порівняно невеликою групою фахівців-експертів (як правило, до 11-13 осіб). За допомогою експертного методу визначаються значення таких показників якості, які в цей час не можуть бути визначені іншими, більш об’єктивними методами, наприклад колір або відтінок кольору індикатора, запах тощо.
Органолептичний метод ґрунтується на використанні інформації, одержуваної в результаті аналізу сприйняття органами чуттів, а значення показників визначаються шляхом аналізу отриманих відчуттів на підставі наявного досвіду й виражаються в балах. Точність і вірогідність цього методу залежать від здібностей, навичок і кваліфікації осіб, що проводять визначення. На практиці органолептичний метод використовується в сполученні з експертним, оскільки ними оцінюються ті самі показники якості, наприклад групи показників естетичності, ергономічності тощо.
Соціологічний метод базується на визначенні показників якості продукції її фактичними або потенційними споживачами за допомогою анкет-запитальників. Точність соціологічного методу підвищується у зв'язку з розширенням кола опитуваних споживачів, але, на відміну від експертного методу, при даному методі не потрібно спеціальної підготовки експертів.
Як соціологічний, так й органолептичний методи використовуються в тих випадках, коли неможливе використання вимірювальних або розрахункових методів.
На практиці для визначення показників якості продукції використовується сполучення декількох методів. Наприклад, дані, отримані вимірювальним методом, потім розраховуються за допомогою теоретичних залежностей; показники, отримані соціологічним опитуванням, обробляються за спеціальною процедурою із залученням апарату математичної статистики тощо.