Фахівців
Щоб мати підстави для творчості,
потрібно, щоб саме життя Ваше
було змістовним.
Генріх Ібсен, норвезький драматург
Перед вищою освітою поставлене завдання - розвивати творчий потенціал студентів. Це веління часу, адже XXI століття - це вік конкуренції розумів і творчих здібностей.
Що таке творчість? Творчість - це свідома цілеспрямована діяльність людини, яка ставить завдання перетворення дійсності, створення нових оригінальних предметів, творів тощо, яких раніше не було. Творчій людині притаманні такі якості:
• вона бачить проблему, може її сформулювати, поставити запитання;
• самостійно визначає шляхи пошуку відповіді на це запитання;
• яскраво переживає момент шукання рішення - пізнає «страждання творчості»;
• має сильну мотивацію стосовно розв'язання проблеми: усвідомлює
цінність, життєвий смисл її вирішення, значущість можливих результатів (навіть під час сну може шукати відповідь);
• не лише одержує новий унікальний результат, а й сам процес його досягнення характеризується новизною і своєрідністю.
У яких формах виявляється творчість студентів під час навчання? Звичайно, є такі завдання творчого характеру, як написання курсової і дипломної роботи, розроблення наукових тем у студентських наукових гуртках тощо. А чи є творчим процес навчання? Що нового створює суб'єкт учіння під час навчання? На думку багатьох учених (О.В. Запорожець, В.В. Давидов та ін.), процес розвитку особистості є творчим процесом. Людина (дитина, учень, студент) завжди щось відкриває для себе, досі не бачене, що-небудь нового додає до свого досвіду, тобто виявляє суб'єктивну творчість (творче мислення, творча уява тощо), творчість щодо свого розвитку.
Творча людина - це результат усього її попереднього досвіду спілкування і спільної діяльності з людьми, наслідок її власної активності. У неї поступово формується такий внутрішній світ, який надає всій діяльності творчого характеру або, навпаки, визначає активність за готовими,
якимось створеними схемами. Якраз збагачення внутрішнього світу, створеного самим суб'єктом відповідно до законів саморозвитку і творчості, стає могутнім джерелом повноцінного розвитку студента. Є дві перспективи для особистісних змін майбутнього фахівця: свідомо опановувати навчальний матеріал або несвідомо запам'ятовувати (зазубрювати) інформацію; свідомо розвиватися або несвідомо деградувати.
Детермінантами формування і розвитку пізнавальної активності особистості студента є зовнішні (змістовний компонент навчального процесу, форми організації навчальної діяльності, соціальний статус студента та ін.) і внутрішні чинники (мотивація, особливості інтелектуальної та емоційно-вольової сфери, індивідуальний темп засвоєння матеріалу, пізнавальний досвід) - що і є психологічними умовами активізації та виявлення творчої навчально-пізнавальної діяльності (О.І. Киричук).
Активізації творчої навчально-пізнавальної діяльності студентів різних спеціальностей присвячені дослідження Н.М. Давидюк, Л.А. Мой-сеєнко, І.В. Кукуленко-Лук'янець, Т.П. Гусєвої та ін. Визначено, що психологічними умовами активізації творчої навчально-пізнавальної діяльності студента є організація та постійне підтримання суб'єкт-суб'єктної міжособистісної навчальної взаємодії викладача і студентів; вдосконалення змістовного (гуманітаризація) і методичного (гуманізація та демократизація) компонентів навчального процесу; формування позитивної професійної мотивації навчально-пізнавальної діяльності студентів. Основними детермінантами формування і розвитку творчої пізнавальної активності є внутрішні чинники (самооцінка, стійкість в умовах стресових ситуацій, усвідомленість «Я» та ін.) та зовнішні чинники (прагнення до професійної самоактуалізації, адекватна професійна спрямованість та ін.) (Н.М. Давидюк).
В умовах сучасних глобальних перетворень людина не має права на пасивність. Вона мусить стати активною у своєму діянні, самовдосконаленні й творчості. Сучасна освіта повинна працювати на вищі досягнення людини, які пов'язані з розвитком її особистісного творчого потенціалу.
Студентський вік - сенситивний до набування зрілості, сходження до вершин творчості, з яких починається соціальна (об'єктивна) творчість. У роки студентства не можна працювати нестаранно й нетворче, бо саме в цей період є всі сприятливі умови для розвитку своїх потенційних можливостей. А чи не обмежують себе студенти, коли ухиляються від продуктивної праці, коли виконують навчальні завдання формально, коли працюють за мотивом уникнення незадовільної оцінки, коли живуть сьогоденням і не будують плани на професійне майбутнє?
Як розкривається творчий потенціал студента? Як правило, кожна людина спочатку вчиться міркувати за алгоритмом. Алгоритм, як сувора й чітка послідовність операцій, має винятково важливе значення там, де
потрібно виробити міцні уміння, поміж ними вміння міркувати. За алгоритмом успішно розвивається логічне мислення суб'єктів навчання. Проте дуже важливо навчити студентів також самостійно розробляти алгоритми.
Загальнопедагогічні евристичні прийоми (навчання шляхом навідних питань, які полегшують знаходження правильного способу; від загальних вказівок до конкретних та ін.) допомагають студентові опанувати ефективні способи розв'язання різноманітних практичних завдань. Проте у процесі професійної підготовки студент повинен навчитися розробляти свої ефективні евристичні прийоми, що багато важить для його розумового розвитку. Таким чином студент народжує для себе суб'єктивну новизну, створює свій внутрішній суб'єктивний світ. Відбувається прирощування нового досвіду до свого розуму, зростає чутливість до пізнавальних проблем, розвивається креативність (основа творчості).
Параметри (якості) креативності, на розвитку яких ґрунтується розвиток процесів творчості:
• оригінальність;
• семантична гнучкість (новий спосіб використання предмета, наприклад, відповідаючи на запитання «Де можна використати книгу?»);
• образна адаптивна гнучкість (зміна форми стимулу, щоб побачити в ньому нові ознаки);
• розвиток здібності до взаємодії двох типів ментальних образів - візуального і слухового (наприклад, відображення поняття, теоретичного положення у вигляді схеми, рисунку, таблиці тощо);
• здатність народжувати нові ідеї в нерегламентованих умовах.
Таким чином, творчість студента у навчанні - це одержання ним чогось нового, додавання нового соціального досвіду до свого індивідуального досвіду. Творчість не є синонімом мислення. Мислення — це інтелектуальна обробка матеріалу, акцент на його розумінні, на процесі обробки окремих деталей, із якого народжується новий продукт. Творчість виявляється в різних стилях опрацювання інформації (наприклад, конспект, тези, реферат тощо). Творчість - завжди спонтанність і раптовість (проте вона корелює з креативністю) у вирішенні завдання. Відбувається інтелектуальне зростання особистості, змінюється тип ставлення людини до світу. Тобто від того, як людина сприймає, розуміє і пояснює те, що відбувається навколо, залежить її готовність сприймати суперечливу інформацію, орієнтуватися на усвідомлення сутності явища.
Рекомендації студентам щодо розвитку в них креативності (дивергентного мислення):
І) Потрібно сприймати наукову інформацію не для механічного запам'ятовування, а для логічного опрацювання, для встановлення причин-но-наслідкових зв'язків. Важливо дотримуватися принципів наукової організації навчання, принципів наукової організації розумової праці.
2) Треба виявляти самостійність, критичність, уміння сприймати нові ідеї та відмовлятися від своїх помилкових думок.
3) Важливо формувати пізнавальну компетентність, яка виявляється в таких уміннях:
- працювати з текстом, який має недостатню або суперечливу інформацію (шукати відомості, яких не вистачає);
- інтерпретувати неузгоджений і неоднозначний матеріал;
- характеризувати суперечливу інформацію і формулювати гіпотези вирішення пізнавальної проблеми;
- пояснювати, оцінювати альтернативні погляди, формувати власне ставлення до них.
Лише за таких умов формується підґрунтя для об'єктивної творчості в професійній діяльності, а саме:
1) Продуктивність мислення, що виявляється в кількісних характеристиках розгортання пізнавальної діяльності (аналіз, синтез, порівняння та ін.) і в якісних показниках (успішне розв'язання навчальних завдань, формування власного погляду, свого ставлення до проблеми і власного бачення шляхів її вирішення).
2) Критичність мислення, прагнення до обгрунтованості та доказовості своїх ідей і міркувань.
3) Розвиток рефлексивності:
- готовність до об'єктивної самооцінки;
- спроможність до дискусії з собою;
- здатність до саморегулювання.
4) Працелюбність, бути весь час у пошуках і русі, цілеспрямованість у роботі.
5) Внутрішня єдність, цілісність і вибіркова позиція стосовно здійснення мети.
6) Загальний культурний рівень, розвиток духовно-моральних якостей особистості.
Є такі стадії творчого процесу (за В.П. Зінченком), які успішно можуть бути реалізовані, наприклад, при написанні студентами дипломної роботи:
1) Виникнення проблеми, розуміння важливості її вирішення, мобілізація розумових сил, інтелектуальне напруження.
2) Сприймання й аналіз ситуації, усвідомлення проблеми.
3) Формування гіпотези, пошук шляхів вирішення проблеми (аналізуються і уточнюються умови розв'язання завдань).
4) Починається вирішення проблеми (єдність свідомого і несвідомого), перевіряється гіпотеза.
5) Виникає ідея правильного шляху (засобу, прийому) розв'язання проблеми.
6) Практична реалізація ідеї.
Лише за таких умов розвитку суб'єктивної творчості до мислення підключається інтуїція - швидкий процес знаходження правильного способу розв'язання проблеми на основі пошуку орієнтирів, які іноді логічно не пов'язані або не піддаються логіці міркування. Інтуїція - здатність до безпосереднього збагнення, осягнення істини, коли висновок грунтується переважно на здогадці, на підсвідомості. Інтуїція — унікальний інстинкт здогаду; засіб народження ідеї; проникливість в осягнення істини без логічного міркування; виникає випадково та є елементом мимовільності. Інтуїція допомогла багатьом ученим здобути значних наукових досягнень і зробити великі наукові відкриття (наприклад, періодична система І.Д. Менделєєва, структура атома Н. Бора, майбутнє людства Нострадамуса, етичні закони Лютера-Кальвіна тощо). Зараз є гіпотеза, що підсвідомість підключена до Всесвітньої свідомості, до космічного інформаційного поля (академіки Г.І. Шипов, М.М. Моісєєв, І.О. Ільїн, В.Д. Тихоплав та ін.).
Отже, треба ставити питання, шукати відповіді, міркувати - і проблема неодмінно вирішиться, адже цьому допомагатиме також інтуїція. Навчитися їй неможливо, але інтуїція та логічне розмірковування становлять єдність. Розв'язує завдання не інтуїція, а дивергентне мислення, а тому для вирішення проблеми людина повинна виявляти зусилля, розмірковувати.
Творчі люди відрізняються від людей, здатних лише працювати за алгоритмом, засвоювати готові знання і виконувати звичну, добре налагоджену роботу, багатством внутрішніх переживань, їхньою тонкістю і глибиною. Високий розвиток емоційної сфери, в свою чергу, допомагає таким людям у складних ситуаціях звертатися до образів підсвідомості (інтуїції) та черпати з неї рішення поставлених завдань. К. Роджерс пише: «Творча особистість - це вільна особистість, здатна бути сама собою, чути своє «Я».
Які особистісні риси студентів сприяють формуванню в них компонентів творчої діяльності? Найважливіші серед них такі:
- позитивна «Я-концепція», упевненість у своїх можливостях;
- схильність до розумного ризику;
- розвиток уяви, схильність до фантазування;
- самодисципліна;
- відповідальність.
Не можна примусити студента творити, якщо він сам не хоче цього. Східна мудрість звучить: «Осла, якого не мучить спрага, не напоїш водою...». Заважають студентові формувати компоненти творчості й такі вади його особистості: слабка мотивація навчально-професійної діяльності, негативна «Я-концепція», конформізм, відсутність самодисципліни тощо. Ці якості можуть бути також причиною неуспішності студентів.